2.2 Етапи і структура творчого процесу

Творчість – складна багато етапна діяльність. Вирішення складних проблем, поставлених суспільним розвитком, було часто результатом роботи багатьох дослідників на протязі іноді десятиліть і століть.

Структура творчого процесу відображає логіку (необхідність) руху творчості, логіку переходу від одного етапу до іншого. Труднощі виявлення структури творчої діяльності полягають в існуванні багатьох особливостей, типів зв’язку, субординації і ієрархії багатьох етапів, стадій, фаз руху творчості. Спроби дати аналіз особливостей структури творчості були запропоновані Л. А. Пономарьовим, Н. А. Венгеренко, А. М. Матюшкіним, Г. Я. Бушем, А. І. Половинкіним, Н. Н. Кириловою, В. А. Болотіним і ін [11;46].

Опираючись на досвід дослідження структур творчої діяльності, найбільш доцільним буде виділити основні етапи творчості – від виникнення проблемної ситуації (протиріччя) до її вирішення, залежно від того, які задачі вирішуються на кожному етапі творчості.

Найпростіша структура складається з двох етапів – постановки проблеми (задачі) і її вирішення. Але при цьому структура вирішення залишається не виясненою.

Дослідження показали, що суттєвим моментом творчості являється знаходження ідеї (принципу) вирішення проблеми, розробка її і перевірка, яка може бути і логічною і практичною. Таким чином, можна виділити 4 основних етапи творчості.

Перший етап – усвідомлення, постановка, формулювання проблеми.

Другий етап–знаходження принципу вирішення проблеми, нестандартного завдання (вирішальна гіпотеза, ідея винаходу, задум художнього твору).

Третій етап – розвиток знайденого принципу, теоретична, конструкторська і технологічна розробка його; конкретизація і доказ гіпотези (наукова творчість); конструкторська розробка ідеї, винаходу (технічна творчість); розвиток і розробка задуму (художня творчість). До цього етапу відноситься також розробка плану експериментальної перевірки гіпотези, плану практичного здійснення винаходу, розробка плану реалізації задуму.

Четвертий етап – практична перевірка гіпотези, практична реалізація винаходу, об’єктивізація художнього твору [11;47].

В.І. Білозерцев виділив 5 етапів творчого процесу. Перший етап – формування проблемної ситуації з одночасним осмисленням її структури суб’єктом творчості, формування певних технічних завдань. Другий етап – етап народження і виношування нових технічних ідей. Третій етап – розробка ідеальної моделі. Четвертий етап – етап конструювання. П’ятий етап – етап предметного і відносно завершеного втілення винаходу в новому технічному об’єкті.

Кожен етап має свою структуру, підсистеми.

Усвідомлення проблемної ситуації, засноване на аналізі зв’язків між її елементами, характері їх взаємодій, можливо точне визначення протиріч проблемної ситуації, постановка і формулювання проблеми є змістом першого етапу творчого пошуку.

Проблеми виникають в будь-яких сферах діяльності людини. Але саме в науці, яка спеціалізується на вирішенні проблем, найбільш розгорнуто можуть бути визначені ті вимоги, яким повинна відповідати наукова постановка проблеми. В ході постановки проблеми дослідник повинен обґрунтувати висновок про те, що вибране для дослідження питання дійсно не вирішене в світовій науці або запропоновані вирішення незадовільні (неповні, недостатньо аргументовані, містять помилки, мають особистісний характер).

Правильне усвідомлення і наукова постановка проблеми передбачають глибоке знання явищ і процесів досліджуваної галузі, законів їх розвитку, наукової літератури, історії попередніх досліджень питання, методів і підходів до вирішення, які використовувались раніше, отриманих результатів, вияснення того, як ставили проблему попередники і чому вони зазнали невдачі.

Важливе місце в постановці проблеми займає обґрунтування актуальності проблеми. Глибока переконаність в актуальності проблеми, її важливості, необхідності її вирішення стимулює пошуки вирішення, визначає стійкість інтересу дослідника.

Аналізуючи проблемну ситуацію, її протиріччя, попередній досвід її вирішення, дослідник намагається з ходу знайти вирішення проблеми (на досвіді попередників), тобто починає, по суті, пошук вирішення [11;50].

Глибокий аналіз проблемних ситуацій, продуманість формулювання проблем і задач виступають необхідними умовами оптимізації творчого дослідження.

Одним з головних є другий етап, на якому здійснюється пошук найбільш раціональних і оригінальних шляхів вирішення творчої проблеми. Пошук починається з аналізу наявної інформації, зокрема тієї, що закладена у пам’яті і завершується висуванням якихось гіпотез, що вказують на можливі шляхи вирішення творчої проблеми.

Завершення творчого процесу, у власному розумінні слова, проходить на третьому етапі, оскільки підсумком є вирішення творчої проблеми, тобто одержання конкретного результату. Творчий акт набуває різних форм, але головними серед них є: відкриття, винахід, раціоналізація, висування нової ідеї, розробка задуму, нової методики тощо. Одержані на третьому етапі дані корегуються і оформлюються в логічно струнку систему.

Заключний етап – це перевірка істинності одержаного результату і здійснення його реалізації. Головним критерієм істинності творчого акту є практика, але використовуються і логічні засоби обґрунтування отриманих результатів. Суттєвим моментом перевірки гіпотез є критика, за допомогою якої виявляються хибні підходи до дійсності, неспроможність планів, необґрунтованість висновків. Гіпотеза, істинність якої доведено, стає достовірним теоретичним знанням, теорією або її часткою [10;543].