
- •Проблеми соціології науки……………………………………………...51
- •Тема 1. Предмет, функції і завдання філософії науки план
- •Розділ I. Сутність поняття філософії
- •1.1. Світогляд і філософія. Їхній взаємозв’язок
- •1.2. Основне питання філософії
- •1.2.1. Проблема істини. Практика як критерій істини
- •1.2.2. Вимоги до критеріїв істини. Критеріальна система
- •1.3. Структура теорії пізнання
- •Розділ II. Сутність поняття науки
- •2.1. Генезис науки. Закономірності розвитку науки та її функції
- •2.2. Структура науки
- •2.3. Питання методу науки
- •Розділ III. Філософія науки. Її предмет та призначення
- •3.1. Сутність поняття філософії науки
- •3.2. Три групи філософських проблем науки. Основні функції філософії науки
- •Висновки
- •Тема2. Генезис науки (1)
- •1. Розвиток науки в Німеччині
- •2. Проблеми науки у марксистській філософії
- •3. Ставлення до науки у некласичній філософії
- •4. Розвиток науки і ставлення до неї в XX столітті
- •Висновки
- •Література
- •Розділ і Розвиток науки у Стародавній Греції, феодальному суспільстві, в епоху Відродження
- •1.1. Філософія і знання Стародавньої Греції
- •1.2. Розвиток філософії і науки у феодальному суспільстві
- •1.3. Аналіз наукового знання в епоху Відродження.
- •Розділ II. Розвиток філософії і науки в період Нового часу.
- •Висновки.
- •Література
- •Тема 3. Проблеми соціології науки план
- •1. Наука — складний і специфічній об'єкт дослідження.
- •2. Еволюція концептуально-методологічних засад соціального аналізу науки.
- •Висновки.
- •Тема 6. Наука як форма суспільної свідомості та як феномен культури
- •I. Наука як форма суспільної свідомості
- •II. Наука як феномен культури
- •Висновки
- •Тема 7. Наука як феномен культури План
- •1. Загальні уявлення про науку і культуру
- •1.1. Поняття культури у філософії, її суть і структура
- •1.2 Феномен науки і особливості його аналізу
- •2. Головні аспекти культурної детермінації науки
- •2.1 Людиномірний характер наукових досліджень.
- •2.2 Соціокультурні основи науки.
- •2.3 Культурна цінність наукових знань
- •3.Принципи співвідношення науки і культури
- •Висновки
- •Література
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (1)
- •Розділ 1. Філософська концепція творчості.
- •Розділ 2. Історико-філософський контекст творчості.
- •Розділ 3. Розуміння сучасної творчості. Рівні і форми наукової творчості.
- •Розділ 4. Інтуїція і творчість.
- •Розділ 5. Творчість і особа.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 8. Проблеми наукової творчості (2) План
- •1 Філософська концепція творчості
- •1.1 Феномен творчості в філософії і науці
- •1.2 Зміст категорії творчості
- •1.3 Історичний аспект творчості
- •2 Сучасна концепція творчості
- •2.1 Суть сучасної концепції творчості
- •2.2 Етапи і структура творчого процесу
- •2.3 Гіпотеза – основна форма творчого пошуку
- •3. Протиріччя розвитку творчого процесу в науці
- •Тема 9. Методологія науки.
- •Розділ 1. Проблеми методології науки. Історичний екскурс
- •1.1. Розвиток методів наукового пізнання
- •1.2. Проблеми методу і методології в сучасній західній філософії
- •Розділ 2. Основне питання методології науки
- •2.1. Поняття методології науки
- •2.2. Основна проблема методології — обєктивність предмета наукового дослідження
- •Розділ 3. Методи наукового пізнання
- •3.1. Класифікація методів
- •3.2. Емпіричні методи
- •3.3. Теоретичні методи
- •Тема 10. Основні концепції філософії та методології науки
- •Розділ і основні ідеї позитивізму XIX ст.
- •Розділ іі марксистська філософська концепція науки
- •Розділ ііі неопозитивізм та його концепції
- •(Б. Рассел, м. Шлік, л. Вітгенштейн, р. Карнап, ф. Франк)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Тема 11. Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут: феномен культури.
- •Тема 12.
- •Проблеми епістемології
- •Розділ ііі. Питання та проблеми розвитку науки
- •Розділ і. Теоретично-пізнавальні засади науки.
- •1.1. Становлення наукового пізнання як виду діяльності.
- •Розділ іі. Концепція істини та наукового пізнання.
- •2.1. Критерії істинності наукових знань.
- •2.1. Концепція істини та наукового пізнання к. Поппера та Феєрабенда.
- •Розділ III. Питання та проблеми розвитку науки.
- •3.1. Проблеми мови науки.
- •3.2. Еволюційні та революційні злети та кризи в розвитку науки, їх зумовленість.
- •3. 3. Наукове пізнання і розвитку сучасної науки.
- •Висновки.
- •Література.
- •Тема 13.
- •Література вступ
- •1.Загальна та професійна етика. Проблеми етики наукового пізнання.
- •2. Проблеми гармонії істини, добра, прекрасного в творчості вченого. Досліди.
- •3. Мистецтво і наука і їх взаємодія і вплив.
- •Висновки
- •Література
- •Тема 14. Праксеологія науки. Вступ
- •Фундаментальні і прикладні знання
- •2.Технологія впровадження наукових знань у виробництво
- •Практична технологія
- •Динамізм технології
- •Конкретність технології
- •Матеріальна обумовленість технології
- •Логічність технології
- •Наукова технологія
- •Теоретична технологія
- •2.1. Метаморфози технології.
- •3. Нтр та нтп : сутність, соціальні наслідки, значення
- •4. Проблеми маркетингу в науці в умовах ринкових відносин
- •Висновок
- •Тема 15. Наука і цінності.
- •1. Аксіологічна функція науки.
- •Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •Цінності, як ядро світоглядної проблематики.
- •Висновок
- •Список використаних джерел.
- •Тема 15. Наука і цінності (2).
- •Розділ 1. Аксіологічна функція науки
- •Розділ 2.Історичний розвиток філософських уявлень.
- •Розділ 3. Цінності як ядро світоглядної проблематики
- •1. Людина як найвища цінність
- •З. Моральні цінності: їх основа і місце в ціннісній ієрархії
- •Л.Озеров
- •Висновки
- •Література
- •Тема 16. Антипозитивістські концепції науки.
- •1. Сутність позитивістських концепцій науки,
- •II.Сутність антипозитивістських концепцій науки.
- •Тема 17.
- •І. Поняття гуманітарних наук та їx генезис і.1. Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук
- •І.2. Специфіка гуманітарної області знання
- •І.3. Генезис наукових форм гуманітарного пізнання
- •Іі. Проблема диференціації наук та виникнення пограничних наук іі.1. Диференціація наук на різних етапах розвитку людського пізнання
- •Іі.2. Виникнення пограничних наук
- •Іі.3. Синтетичні галузі знання
- •Ііі. Гуманітарна освіта і її роль у розвитку суспільства ііі.1. Функції гуманітарної освіти
- •Ііі.2. Проблема трансформації гуманітарної освіти в україні
- •Висновки
- •IV. Література
- •Тема 17.
- •Розділ і. Загальні тенденції зародження та формування гуманітарних наук
- •Розділ II. Гуманітарна освіта та її роль у розвитку сучасного українського суспільства
- •Висновки
- •Використана література
- •Тема 18. Специфіка розвитку природничо- математичних наук
- •1. Розвиток природничих, математичних, технічних наук та їх вплив на розвиток суспільства.
- •1.1. Розвиток і значення математичних наук.
- •1.2. Розвиток природничих наук
- •1.3. Розвиток та значення технічних наук.
- •2. Розвиток прикладних та фундаментальних наук
- •3. Розвиток комп'ютерної техніки, сучасне і майбутнє
- •Висновки
- •Тема 19. Перспективи розвитку науки план
- •І. Перспективи розвитку гуманітарних, природничо-математичних, технічних наук.
- •Іі. Математизація і комп’ютеризація усіх наукових досліджень та сфери суспільного життя.
- •Література
- •Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні
- •Розділ I. Українська філософія освіти
- •1.1. Поняття про філософію освіти
- •1.2. Основні структурні рівні філософії освіти
- •1.3. Сучасні педагогічні парадигми
- •1.4. Українська філософія як методологія освіти
- •1.5. Класифікація сучасних напрямків філософії освіти
- •Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні
- •Питання реформування системи освіти
- •2.2.Особистісно-орієнтоване навчання
- •Висновки
- •Література
2.2 Етапи і структура творчого процесу
Творчість – складна багато етапна діяльність. Вирішення складних проблем, поставлених суспільним розвитком, було часто результатом роботи багатьох дослідників на протязі іноді десятиліть і століть.
Структура творчого процесу відображає логіку (необхідність) руху творчості, логіку переходу від одного етапу до іншого. Труднощі виявлення структури творчої діяльності полягають в існуванні багатьох особливостей, типів зв’язку, субординації і ієрархії багатьох етапів, стадій, фаз руху творчості. Спроби дати аналіз особливостей структури творчості були запропоновані Л. А. Пономарьовим, Н. А. Венгеренко, А. М. Матюшкіним, Г. Я. Бушем, А. І. Половинкіним, Н. Н. Кириловою, В. А. Болотіним і ін [11;46].
Опираючись на досвід дослідження структур творчої діяльності, найбільш доцільним буде виділити основні етапи творчості – від виникнення проблемної ситуації (протиріччя) до її вирішення, залежно від того, які задачі вирішуються на кожному етапі творчості.
Найпростіша структура складається з двох етапів – постановки проблеми (задачі) і її вирішення. Але при цьому структура вирішення залишається не виясненою.
Дослідження показали, що суттєвим моментом творчості являється знаходження ідеї (принципу) вирішення проблеми, розробка її і перевірка, яка може бути і логічною і практичною. Таким чином, можна виділити 4 основних етапи творчості.
Перший етап – усвідомлення, постановка, формулювання проблеми.
Другий етап–знаходження принципу вирішення проблеми, нестандартного завдання (вирішальна гіпотеза, ідея винаходу, задум художнього твору).
Третій етап – розвиток знайденого принципу, теоретична, конструкторська і технологічна розробка його; конкретизація і доказ гіпотези (наукова творчість); конструкторська розробка ідеї, винаходу (технічна творчість); розвиток і розробка задуму (художня творчість). До цього етапу відноситься також розробка плану експериментальної перевірки гіпотези, плану практичного здійснення винаходу, розробка плану реалізації задуму.
Четвертий етап – практична перевірка гіпотези, практична реалізація винаходу, об’єктивізація художнього твору [11;47].
В.І. Білозерцев виділив 5 етапів творчого процесу. Перший етап – формування проблемної ситуації з одночасним осмисленням її структури суб’єктом творчості, формування певних технічних завдань. Другий етап – етап народження і виношування нових технічних ідей. Третій етап – розробка ідеальної моделі. Четвертий етап – етап конструювання. П’ятий етап – етап предметного і відносно завершеного втілення винаходу в новому технічному об’єкті.
Кожен етап має свою структуру, підсистеми.
Усвідомлення проблемної ситуації, засноване на аналізі зв’язків між її елементами, характері їх взаємодій, можливо точне визначення протиріч проблемної ситуації, постановка і формулювання проблеми є змістом першого етапу творчого пошуку.
Проблеми виникають в будь-яких сферах діяльності людини. Але саме в науці, яка спеціалізується на вирішенні проблем, найбільш розгорнуто можуть бути визначені ті вимоги, яким повинна відповідати наукова постановка проблеми. В ході постановки проблеми дослідник повинен обґрунтувати висновок про те, що вибране для дослідження питання дійсно не вирішене в світовій науці або запропоновані вирішення незадовільні (неповні, недостатньо аргументовані, містять помилки, мають особистісний характер).
Правильне усвідомлення і наукова постановка проблеми передбачають глибоке знання явищ і процесів досліджуваної галузі, законів їх розвитку, наукової літератури, історії попередніх досліджень питання, методів і підходів до вирішення, які використовувались раніше, отриманих результатів, вияснення того, як ставили проблему попередники і чому вони зазнали невдачі.
Важливе місце в постановці проблеми займає обґрунтування актуальності проблеми. Глибока переконаність в актуальності проблеми, її важливості, необхідності її вирішення стимулює пошуки вирішення, визначає стійкість інтересу дослідника.
Аналізуючи проблемну ситуацію, її протиріччя, попередній досвід її вирішення, дослідник намагається з ходу знайти вирішення проблеми (на досвіді попередників), тобто починає, по суті, пошук вирішення [11;50].
Глибокий аналіз проблемних ситуацій, продуманість формулювання проблем і задач виступають необхідними умовами оптимізації творчого дослідження.
Одним з головних є другий етап, на якому здійснюється пошук найбільш раціональних і оригінальних шляхів вирішення творчої проблеми. Пошук починається з аналізу наявної інформації, зокрема тієї, що закладена у пам’яті і завершується висуванням якихось гіпотез, що вказують на можливі шляхи вирішення творчої проблеми.
Завершення творчого процесу, у власному розумінні слова, проходить на третьому етапі, оскільки підсумком є вирішення творчої проблеми, тобто одержання конкретного результату. Творчий акт набуває різних форм, але головними серед них є: відкриття, винахід, раціоналізація, висування нової ідеї, розробка задуму, нової методики тощо. Одержані на третьому етапі дані корегуються і оформлюються в логічно струнку систему.
Заключний етап – це перевірка істинності одержаного результату і здійснення його реалізації. Головним критерієм істинності творчого акту є практика, але використовуються і логічні засоби обґрунтування отриманих результатів. Суттєвим моментом перевірки гіпотез є критика, за допомогою якої виявляються хибні підходи до дійсності, неспроможність планів, необґрунтованість висновків. Гіпотеза, істинність якої доведено, стає достовірним теоретичним знанням, теорією або її часткою [10;543].