Література

1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968.

2. Вернадский В.И. Несколько слов о неосфере “ Успехи современной биологии” т.1.вып. 2, М., 1944.

3. Волков Г.Н. Истоки и горизонты прогресса.М.,1976.

4. Вопросы философии, 1972, № 9, 10, 11; 1973 № 6,8,11; 1974 №14, 8,11.

5. Гипотезы. Прогнозы. Будущее науки. Вып. 21,22; М., Знание, 1988.

6. Колкин П.В. Логические основы науки, К., Наукова думка, 1968.

7. Кузнецов Б.Г. Ценности познания.М.,1975.

8. Научное предвидение общественных процессов, К., 1990.

9. Смирнов С.М. Философско-гносеологическая концепция научных, технических революций.В кн.Философия марксизма и современная научно-техническая революция.М.,1977.

10. Стырикович М.А. Проблемы энергетики и будущего.В кн.Будущее науки,вып.1.М.,1966.

11. Фигуровская В.М. Техническое знание. Особенности возникновения и функционирование. Новосибирск., Наука, 1979.

12. И.Т. Фролов. Прогресс науки и будущее человека (Опыт постановки проблемы; дискуссии; обобщения), М., Издательство политической литературы, 1975.

13. JSSNO 372-6436. Вісник НАН України, № 8, 2000.

14. D. Bell. The Coming of Post- Industrial Society. New York. 1973.

15. A. Toffler. Future Shock. NEW York, 1971.

16. Ch. A. Reich. The Greening of America. New York, 1970.

17. J. Forrester. World Dinamics Wright- Allen Press, Ins., Cambridge, Massachusetts, 1971.

Тема 20. Філософія освіти в сучасній Україні

Зміст

Вступ

Розділ I. Українська філософія освіти

1.1. Поняття про філософію освіти

1.2. Основні структурні рівні філософії освіти

1.3. Сучасні педагогічні парадигми

1.4. Українська філософія як методологія освіти

1.5.Класифікація сучасних напрямків філософії освіти

Розділ II. Перспективи розвитку філософії освіти в сучасній Україні

2.1. Питання реформування системи освіти

2.2. Особистісно-орієнтоване навчання

Висновки

Література

Вступ

Філософія та освіта упродовж усієї історії їх існування перебували у суттєвому взаємозв’язку. Особливого значення філософські питання освіти набувають на переломних етапах розвитку суспільства, коли йдеться про необхідність виховання у людей нового типу світогляду. Це стосується і сучасної епохи. Але треба зазначити, що в XX столітті системи знань у галузях як освіти, так і філософії настільки ускладнюються, що між ними виникає певна проміжна, відносно самостійна ланка, тобто філософія освіти.

Розвиток цивілізації в наш час вступив у пору кризового стану в локальному і глобальному масштабах. Глобальні проблеми почали загрожувати загибеллю усьому людству. У зв’язку з цим нині дедалі більше людей доходить висновку про необхідність формування принципово нового типу людської життєдіяльності, я відтак — і виховання в усіх нас нового типу світогляду, нової субординації системи цінностей та інтересів. Усе це потребує і докорінної реформи існуючої системи світової освіти, її філософських основ, відповідних систем навчання і виховання. Питання стоїть дуже гостро — чи зуміємо ми і встигнемо виховати у переважної більшості людства новий тип світогляду і відповідний йому спосіб життєдіяльності чи неминуче загинемо.

Сьогоднішня освіта в Україні виходить на якісно новий рівень, що зумовлено змінами у суспільно-політичному житті, економічному розвитку і засвідчений декларацією про державний суверенітет України, новою редакцією Закону України “Про освіту”, Державною національною програмою “Освіта” (Україна XXI століття). Змін зазнають практично всі сфери суспільно-культурного життя України, передусім освіта. Система освіти в Україні, як і в усьому світі, перебуває сьогодні у кризовому стані.

Наш час став часом тріумфом людини і одночасно її падіння. На початку третього тисячоліття нашої ери передова громадська думка дуже занепокоєна ерозією гуманізму і навіть кінцем прогресу. Вийти з цього кризового стану можна тільки через зміну стереотипу мислення людей. А вона може відбутися в результаті гуманізації освіти. Ця загальносвітова проблема актуальна у нас особливо.

В основі гуманізації – гуманітаризації освіти лежить істина, за якою “людина є мірою всіх речей”, вища незаперечна цінність, альфа і омега суспільного прогресу, його умова, сенс, рушійна сила і, певно, результат. “Світ повинен бути зрозумілим через людину”. Тільки у такому разі може радикально змінитися грунт проблем.

Система освіти, побудована відповідно до ідеалів та норм класичної науки, функціонує як закрита, тобто така, яка позбавляє себе здатності до саморозвитку. Така модель освіти в XX столітті вичерпала себе. Формування сучасної концепції освіти пов’язане з тими змінами, які відбулися в наших уявленнях про природу, процеси пізнання, розвиток науки та людини за останні роки.

Тому природним результатом тих змін, які відбуваються в Україні та й в усьому світі, є переорієнтація з авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно-зорієнтовану.

Як зазначено в проекті Концепції розвитку загальної середньої освіти: “Освіта XXI століття — це освіта для людини. Її стрижень — розвивальна, культурологічна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни”.

Виходячи з актуальності проблеми сформульована тема дослідження: “Філософія освіти в сучасній Україні”.

Об’єкт нашого дослідження — сучасна філософія освіти в Україні.

Предмет дослідження — стан філософії освіти в сучасній Україні.

Мета дослідження — вивчення і аналіз основних аспектів реформування освіти, знаходження і обгрунтування найбільш прогресивної філософської концепції освіти.

Структура наукового реферату. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури ( 21 джерело).