1.2. Розвиток природничих наук

Природознавство – система наук про природу, одна з трьох основних галузей наукового знання (поряд з технічними і суспільними науками). Предмет природознавства – рухома матерія. Природа як предмет природознавства розглядається в нерозривній єдності з діяльністю людини. Завданням природознавства є пізнання різних видів матерії, що рухається, вивчення взаємозв'язаних закономірностей об'єктивно існуючого матеріального світу з метою використання сил природи в інтересах людини. Природознавство досліджує ступінь явищ природи, їхні закони й на цій основі передбачає і створює нові явища, а також розкриває можливість практичного використання пізнаних законів. Природознавство розвивається еволюційним і революційним шляхами. При революційному шляху відбувається докорінна ломка панівних теоретичних основ природознавства й загострюється класова боротьба навколо його матеріалістичного змісту. В природознавстві можна виділити теоретичну, експериментальну, виробничо-прикладну сторони, тісно пов'язані між собою.

З теоретичною функцією природознавства нерозривна світоглядницька функція, спрямована на вироблення природничонаукової картини світу. Природознавство тісно пов'язане з матеріалістичною філософією.

Зв'язок з виробництвом через техніку, з ідеологією - через філософію достатньою мірою відображає найсуттєвіші соціальні зв'язки природознавства. Ідеологія, проникаючи в природознавство через світоглядні проблеми, перетворює його на арену запеклої ідеологічної боротьби. Через усю історію природознавства проходить боротьба матеріалізму проти ідеалізму, діалектики проти метафізики, наукового світогляду проти псевдонаукового.

Зародки знань про природу виникли в стародавній натурфілософії й характеризувалися безпосереднім спогляданням явищ природи. За середньовіччя природознавство перебувало під впливом теології, проте в цей період виник експериментальний метод дослідження природи, значного розвитку досягли природничі науки. Революційним актом, яким природознавство заявило про свою самостійність у науковому пізнанні природи, стало створення М. Коперником учення про геліоцентричну систему світу. Дальший прогрес природознавства пов'язаний з розвитком капіталістичних відносин. У 16-18 ст. природознавство нагромадило великий фактичний матеріал у різних галузях знань.

Великими теоретичними узагальненнями 19 ст., які відіграли роль природничонаукових обґрунтувань діалектичного матеріалізму, були закони збереження, клітинна теорія будови живих організмів, еволюційне вчення Ч. Дарвіна. Потім настали відкриття, які повніше розкривали діалектику природи: створення теорії хімічної будови органічних сполук, періодичної системи елементів, основ наукової фізіології, електромагнітної теорії світла. Але, здійснюючи відкриття, які об'єктивно підтверджували діалектику розвитку природи, природодослідники продовжували мислити метафізичне. "Новітня революція" в природознавстві, здійснена на рубежі 19 і 20 ст. головним чином у фізиці, привела до краху попередніх метафізичних уявлень про матерію й її будову, властивості, форми руху тощо. Досягнення природознавства у 20 ст. перевищили все досягнуте за всю попередню історію науки. Велетенським стрибком у пізнанні природи стало вивчення й практичне використання процесів, яків відбуваються в світі атомів (оволодіння атомною енергією внаслідок відкриття поділу ядра, зародження обчислювальної техніки, кібернетики); дослідження далеких об'єктів Всесвіту і вихід людини в Космос. Квантова механіка як фундаментальна теорія, яка виражає принцип дії об'єктивних явищ атомного масштабу, стала базою розвитку багатьох природничих наук, придатною для опису квантових явищ у макромасштабах. Якщо в центрі сучасного природознавства до середини 20 ст. стояла фізика, яка стимулювала розвиток інших галузей природознавства, то нині поряд з нею лідирує група природничих наук: біологія (особливо генетика, молекулярна біологія), хімія (особливо макрохімія, хімія полімерів); в астрономії відбувається революція, яка дає змогу експериментальне дослідити Космос. Значним завоюванням природознавства є практичне використання атомної енергії.

Величезного значення набули проблеми екології, охорони навколишнього середовища. Зростаюча роль природознавства з особливою силою проявляється в умовах науково-технічної революції. Досягнення сучасного природознавства є основою науково-технічного прогресу, необхідною умовою соціального прогресу, оскільки успішне застосування їх стало вирішальним фактором розвитку продуктивних сил суспільства.