4 Питання. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

Правові підстави призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, встановлені в ч. 1 ст. 69 КК. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, допускається:

1)за вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого та особ­ливо тяжкого.

Ця вимога зумовлюється недоцільністю призначення більш м'якого, ніж передбачено законом, покарання за злочин невели­кої тяжкості. Вчинення злочину невеликої тяжкості є за певних умов підставою для звільнення від кримінальної відповідальності (статті 45—48 КК);

2) за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Обставинами, що пом'якшують покарання, можуть вважатися як передбачені ст. 66 КК, так і інші, визнані судом пом'якшуючими по конкретній справі. Таких обставин має бути не менше двох;

3) із врахуванням даних про особу винного.

Необхідно встановлення таких даних, які свідчать про її невели­ку суспільну небезпечність. Вони характеризують особу до вчинен­ня злочину, під час його вчинення, а також після вчинення злочину.

Способи призначення більш м 'якого покарання, ніж передба­чено законом

1. Призначення покарання нижче від найнижчої межі полягає в тому, що суд призначає винному покарання того виду, який встано­влений у санкції, але у меншому розмірі, ніж нижча межа санкції, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Призначене таким чином покарання не може бути нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання у Загальній частині КК.

2. Перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання має місце у випадку призначення такого виду покарання, який не встановлений у санкції, але є більш м'яким видом у співвідно­шенні суворості покарань, система яких передбачена ст. 51 КК. Така система покарань будується у послідовності від найменш суворого до найбільш суворого, кожний вид наступного пока­рання є суворішим порівняно з попереднім.

На підставах, передбачених у ч. 1 ст. 69, суд може не призна­чати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини КК як обов'язкове (ч. 2 ст. 69 КК).

Більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, може при­значатися з обов'язковим посиланням на ст. 69 КК. Ця стаття за­стосовується, як правило, тоді, коли санкція передбачає покаран­ня у вигляді позбавлення волі, а за альтернативних санкцій вона застосовується дуже рідко.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Загальні засади призначення покарання.

2. Обставини, що пом'якшують покарання.

3. Обставини, що обтяжують покарання.

4. Призначення покарання за незакінчений злочин.

5. Призначення покарання за злочин, учинений в співучасті.

6. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено за­коном.

Термінологічний словник

Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідаль­ність —- це певні фактори, що стосуються особи винного, його ставлення до вчиненого, які, відповідно, зменшують чи підви­щують суспільну небезпеку злочину і злочинця.

Навчальне завдання

Вирішіть ситуативну задачу:

Громадянин Федорчук, перебуваючи в стані алкогольного сп'янін­ня, голосно кричав і нецензурно лаявся. Працівниками міліції Сидорен­ком і Артемійчуком, які несли службу з охорони громадського порядку, йому було запропоновано з'явитись у РВВС для складання протоколу про дрібне хуліганство. Однак Федорчук не підкорився цим вимогам, учинив опір, нецензурно лаявся, обірвав рацію, яка висіла на плечі Ар-темійчука, вдарив по обличчю Сидоренка, заподіявши йому легкі тілес­ні ушкодження без розладу здоров'я.

Вирішуючи питання про призначення покарання Федорчуку, суд урахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочи­ну і саму особу підсудного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та міс­цем проживання, те, що він прилюдно вибачився перед потерпілим, а також клопотання колективу, де працює підсудний, про передачу його на поруки.

Суд призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, передба­ченої законом за даний злочин.

Чи правильним є рішення суду? В яких випадках може бути призна­чене більш м'яке покарання, ніж передбачено законом?

Завдання для перевірки знань

/. Вкажіть, які обставини згідно з КК України можуть бути визнані обставинами, що пом'якшують відповідальність? Варіанти відповідей:

а) вчинення злочину неповнолітніми;

б) вчинення злочину щодо малолітнього чи літньої людини;

в) вчинення злочину особою, яка раніше вчинила який-небудь злочин;

г) вчинення злочину щодо вагітної жінки;

д) вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

2. Максимальний строк позбавлення волі на певний строк не повинен перевищувати:

Варіанти відповідей:

а) десяти років;

б) двадцяти років;

в) двадцяти п'яти років;

г) тридцяти років.

3. Вкажіть положення, які належать до загальних засад призначення покарання за кримінальним правом України. Суд призначає покарання:

Варіанти відповідей:

а) у межах, встановлених статтею особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за даний злочин;

б) відповідно до положень Загальної частини КК;

в) з урахуванням класифікації злочинів;

г) керуючись своєю правосвідомістю;

д) враховуючи особу винного;

є) враховуючи громадську думку на наслідок скоєного злочину; є) враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину;

ж) обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

4. Вкажіть, які обставини згідно з КК України можуть бути визнані обтяжуючими відповідальність. Варіанти відповідей:

а) вчинення злочину неповнолітніми;

б) вчинення злочину щодо малолітнього чи літньої людини;

в) вчинення злочину особою, яка раніше вчинила який-небудь злочин;

г) вчинення злочину щодо вагітної жінки;

д) вчинення злочину під впливом погрози чи примусу;

є) вчинення злочину організованою групою;

є) вчинення злочину загальнонебезпечним способом.

5. За незакінчений злочин особа Варіанти відповідей:

а) звільняється від кримінальної відповідальності;

б)несе кримінальну відповідальність, як за закінчений злочин.

6. Призначення покарання нижче нижчої межі передбачає

Варіанти відповідей:

а) призначення покарання того виду, який встановлений у санкції

статті, але у меншому розмірі, ніж нижча межа санкції, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

б) призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання статтею Загальної частини КК;

в) призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено у статті Особливої частини КК за даний вид злочину.

Нормативно-правові акти

Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 р.

Закон України «Про оборону України» від 5 жовтня 2000 р.

Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 р.

Постанова ПВС від 22 грудня 1995 р. № 22 «Про практику призна­чення судами кримінального покарання».

Постанова ПВС від 27 березня 1992 р. № 3 «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини».

Постанова ПВС від 1 квітня 1994 р. № 1 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини».

Постанова ПВС від 25 грудня 1992 р. № 12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності».

Рекомендована література

Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. — К., 1980.

Володько М. В. Деякі питання застосування судами загальних начал при­значення покарання // Рад. право. — 1982. — № 11.

Губарева Т., Малков В. Назначение наказания по совокупности преступле­ний // Рос. юстиция. — 1998. — № 6.

Звечаровский И. Меры уголовно-правового характера: понятие, система, виды // Законность. — 1999. — № 3.

Иванов И. Ответственность за преступления, совершенные в состоянии опьянения // Там же. — 1998. — № 3.

Камынин И., Колесников А. Особенности назначения наказания за неокон­ченные преступления и преступления, составляющие множественность // Там же.—1999. —№4.

МалковВ., ТосаковаЛ. Назначение наказания при рецидиве преступлений // Рос. юстиция. — 1997. — № 9.

Мельник М. І. Призначення покарання: Лекція. — К., 1994.

Солопанов Ю. Об обстоятельствах, отягчающих ответственность // Сов. юстиция. — 1990. — № 4.

Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді по­збавлення волі // Право України. — 1999. — № 2.

Становский М. Назначение дополнительных наказаний при совершении нескольких преступлений // Сов. юстиция. — 1993. —№ 8.

Ткаченко В., Стрельников А. Ответственность за преступления с отягчаю­щими обстоятельствами // Законность. — 1995. — № 4.