8 Питання. Діяння, пов'язане з ризиком

Ст. 42 КК регулює питання кримінальної відповідальності за діяння, пов'язані з ризиком, що потягли наслідки, характерні для конкретних злочинів.

Не є злочином діяння (дія чи бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчи­нено в умовах виправданого ризику для досягнення значної сус­пільно корисної мети (ч. 1 ст. 42 КК).

Ризик визначається виправданим, якщо мету, що була поста­влена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяль­ністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, об­ґрунтовано розраховувала на те, що вжиті нею заходи є достат­німи для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам (ч. 2 ст. 42 КК).

Ознаки виправданого ризику:

1. наявність об'єктивної ситуації, що свідчить про необхід­ність досягнення значної суспільно корисної мети;

2. неможливість досягнення цієї мети неризикованим діянням;

3. прийняття особою запобіжних заходів для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

Об'єктивна ситуація, що викликає необхідність досягнення значної суспільно корисної мети, в одних випадках може поляга­ти в наявності небезпеки (наприклад, загроза життю хворого у лікарському ризику; небезпека захоплення території супротивни­ком у військовому ризику тощо), а в інших — в необхідності одержання нових знань (у дослідницькому ризику) або недопу­щенні великих збитків чи одержанні значної вигоди (у господар­ському ризику) тощо.

Ознаками діяння, пов'язаного з ризиком, визнаються:

1. його мета;

2. об'єкт заподіяння шкоди;

3. характер діяння;

4. його своєчасність;

5. межі заподіяння шкоди. Виправданість ризику передбачає:

1. прагнення досягти значної суспільно корисної мети (розро­бка й виготовлення нових ліків тощо);

2. неможливість досягти поставленої мети шляхом, не поєд­наним із ризиком;

2. особа, яка допустила ризик, вжила заходи, достатні для від­вернення шкоди.

Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо ство­рював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій (ч. З ст. 42 КК).

9 Питання. Виконання спеціального завдання з попере­дження чи розкриття злочинної діяльності організованої гру­пи чи злочинної організації

Студенти повинні звернути увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 43 КК не є злочинним вимушене заподіяння певної шкоди право-охоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону вико­нувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх­ньої злочинної діяльності.

Умови заподіяння шкоди:

1. суб'єкт заподіяння шкоди;

2. об'єкт заподіяння шкоди;

3. характер дії (бездіяльності);

4. межі заподіяння шкоди.

Суб'єкт заподіяння шкоди. Це лише особи, які відповідно до чинного закону виконують спеціальне завдання в складі органі­зованої групи або злочинної організації. До них належать: 1) негласні працівники оперативних підрозділів або особи, які співробітничають з ними, що проникли до злочинної групи (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяль­ність»); 2) штатні і позаштатні негласні працівники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, введені під легендою прикриття в організоване злочинне угруповання (ст. 13 ч. З Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»); 3) учасники організованих зло­чинних угруповань, залучені до співробітництва спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (ст. 14 цього Закону).

Об'єкт заподіяння шкоди— інтереси особи, суспільства, дер­жави, що охороняються кримінальним законом (наприклад, недо­торканність громадянина, його власність, громадська безпека, порядок управління, державна таємниця тощо).

За своїм характером дії (бездіяльність) особи, яка заподіює шкоду в складі організованої групи або злочинної організації, повинні збігатися з ознаками якогось злочину, за винятком перед­бачених в ч. 2 ст. 43 КК (наприклад, особа може вчинити крадіж­ку, вимагання, завдати потерпілому побої тощо).

Межі заподіяння шкоди визначаються ч. 2 ст. 43 КК. Особа може, беручи участь у злочинній організації, заподіяти будь-яку шкоду, тобто навіть вчинити злочин (наприклад, заподіяти потер­пілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або брати участь у контрабанді, у розкраданні чужого майна тощо). Виняток ста­новлять вчинення: тяжкого умисного злочину, пов'язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (заги­бель людей, екологічне забруднення значних територій тощо).

Відповідальність за перевищення меж заподіяння шкоди: осо­бі не може бути призначене покарання у вигляді довічного по­збавлення волі. Якщо такій особі призначається позбавлення волі на певний строк, то його розмір не може перевищувати половини максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин (ч. З ст. 43 КК).

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Необхідна оборона.

3. Уявна оборона.

4. Затримання особи, що вчинила злочин.

5. Крайня необхідність.

6. Фізичний або психічний примус.

7. Виконання наказу або розпорядження.

8. Діяння, пов'язане з ризиком.

1. Виконання спеціального завдання з попередження чи роз­криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Термінологічний словник

Виправданий ризик — це діяння, за якого мету, що була по­ставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездія­льністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала на те, що вжиті нею заходи достатні для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

Крайня необхідність — це вимушене заподіяння шкоди пра-воохоронюваним інтересам з метою відвернення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи ін­тересам держави, якщо вона в даній обстановці не могла бути відвернена іншими засобами і якщо заподіяна шкода рівнозначна або менш значна, ніж шкода відвернена.

Наказ — це акт управління, виданий уповноваженою службо­вою особою, який приписує певній особі (групі осіб) вчинити дію чи бездіяльність, пов'язану із заподіянням шкоди об'єктам кри­мінально-правової охорони.

Необхідна оборона — це дії, вчинені з метою захисту охоро-нюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної й достатньої у даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Правомірне затримання злочинця потерпілими або інши­ми особами — це насильницькі дії, спрямовані на короткостро­кове позбавлення волі особи, котра вчинила злочин, з метою до­ставления її органам влади, якщо ці дії викликані необхідністю затримання і відповідають небезпечності вчиненого посягання і обстановці затримання злочинця.

Психічний примус — це реальна погроза негайного застосу­вання до особи насильницьких дій або заподіяння іншої шкоди.

Уявна оборона — це дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посяган­ня не було і особа, хибно оцінюючи дії потерпілого, лише помил­ково припускала наявність такого посягання.

Фізичний примус — це насильницький вплив на особу (її зв'язування, нанесення побоїв, мордування, катування тощо) або позбавлення її волі.

Навчальні завдання

1. Громадянин Сташков почув уночі, що хтось ходить по горищу його будинку. Він зарядив рушницю, вийшов на подвір'я і гукнув: «Хто там?» Невідомий зіскочив з горища і сховався за рогом будинку, а потім кинув­ся на Сташкова. Останній вистрелив у нього і вбив. Убитим виявився громадянин Сухов, неодноразово раніше судимий за крадіжки.

Чи слід вважати дії Сташкова правомірними?

2. Громадянин Козлов, перебуваючи в нетверезому стані, наніс громадянину Ломову ножове поранення, за що був засуджений до шести років позбавлення волі. Після відбуття покарання Козлов став дорікати Ломову, що через нього він був засуджений. У момент сварки Козлов ударив Ломова по обличчю. Останній відповів тим же. Між ними виникла бійка, під час якої Ломов затягнув Козлова до кухні своєї квартири, де кухонним ножем наніс йому удар у живіт. Через декілька годин Козлов помер.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Ломова.

3. Громадянин Рогов дізнався, що його дружина має інтимні стосунки з громадянином Максименком. О 22-й годині він разом з громадянином Деменюком стали ломитися в квартиру Максименка. Останній попередив, що буде стріляти з мисливської рушниці і вимагав, аби йому дали спокій. Але Рогов погрожував убивством і продовжував ламати двері. Зірвавши замок і виламавши двері, він з Деменюком увірвалися до квартири. Рогов у руці тримав лом.

Максименко вистрелив з рушниці, заподіявши посягаючим тяжкі ті­лесні ушкодження.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Максименка.

4. Громадянин Голованов, перебуваючи в нетверезому стані, бив громадянина Шуляка. Спочатку наніс два удари кулаком по обличчю, а потім, коли той упав, ногою став бити його по голові. При черговому ударі Шуляк намацав рукою металеву пластинку, яка лежала на землі, і кинув її в нападника. Пластинка попала в шию Голованова, який від заподіяних ушкоджень помер.

Шуляку були заподіяні легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я. Чи додержані Шуляком вимоги закону про відповідність захисту характерові і небезпечності посягання?

5. Рецидивісти Петренко, Лобов і Староущенко, які відбували покарання за тяжкі злочини, увірвалися до медпункту колонії, де захопили заложницями медсестер. Погрожуючи загостреними металевими штирями, вони поставили вимогу надати їм зброю і автомобіль. Переговори зі злочинцями позитивного результату не дали. Тоді вони почали знущатись із заложниць, нанесли одній з них тяжке поранення. За наказом керівника оперативної групи снайпери застосували зброю, внаслідок чого всіх злочинців було вбито.

Дайте характеристику цим діям.

6. Вироком суду громадянин Окунь засуджений за те, що він, перебуваючи в нетверезому стані, умисно, на грунті неприязних стосунків ударив громадянина Мизякова ножем у живіт, заподіявши йому тілесні ушкодження, які визнано тяжкими та небезпечними для життя в момент заподіяння.

Було встановлено, що Окунь перестрів Мизякова на вулиці, і той попросив прикурити. Відповівши, що цигарок у нього немає, Окунь пі­шов далі, але Мизяков його наздогнав, схопив за плече, розвернув і дві­чі вдарив по обличчю, розбивши його до крові. Боячись за своє життя, Окунь вихопив ніж, ударив ним нападника і побіг додому.

Чи згодні Ви з вироком суду?

7. Громадяни Головань і Коляда разом розпивали спиртні напої, потім Головань почав ображати Коляду і декілька разів ударив по обличчю. Коляда відштовхнув нападника і, щоб уникнути бійки, пішов геть. Головань наздогнав його і виделкою намагався вцілити в око. Відхилившись від удару, Коляда, під впливом гніву, вдарив Голованя прихопленим з кухні ножем у груди. Від заподіяних ушкоджень останній помер.

Було встановлено, що Коляда в момент конфлікту перебував у стані душевного хвилювання і удар ножем наніс з метою свого захисту. Чи підпадають дії Коляди під умови необхідної оборони?

8. Схарактеризуйте відміну умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, від убивства з перевищенням меж необхідної оборони, коли винна особа теж знаходилась у стані душев­ного хвилювання.

9. Громадянин Огнєв, перебуваючи в стані алкогольного психозу, вибіг з дому, звалив паркан, побив вікна, напав на громадянина Дем'яненка, заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження. Схопивши лом, Огнєв намагався побити тих, хто до нього наблизиться.

Чи можливо до Огнева застосувати фізичні заходи? Як у криміналь­ному праві вирішується питання про вимушену шкоду за необхідної оборони і затримання неосудних осіб?

10. Брати Федулови, перебуваючи в нетверезому стані, побили громадянина Петренка, а потім сокирою та ломом побили в його домі вікна, меблі. Не підкорилися вони і працівникам міліції, котрі прибули на місце події. Коли ті намагалися наблизитись до них, хулігани продовжували бешкетувати, нікого до себе не підпускали і погрожували всіх убити. Для затримання злочинців була використана вівчарка. Одному з хуліганів заподіяні тілесні ушкодження.

Дайте правову оцінку діям працівників міліції.

11. Громадянина Мерзева доставили до райвідділу за погрозу вбити свою дружину. Під час супроводження його до кабінету слідчого той втік з-під варти. Вдома, з метою опору працівникам міліції, він узяв мисливську рушницю і погрожував прицільним вогнем тим, хто буде наближатися до нього. Щоб не ризикувати життям працівників міліції було прийнято рішення для затримання злочинця застосувати зброю.

Якими правовими нормами повинні керуватися працівники міліції під час здійснення цієї акції? Чи дії працівників міліції правомірні, як­що Мерзеву заподіяні ушкодження?

12. На подвір'я громадянина Асламова, де він вечеряв у колі сім'ї, зайшов громадянин Керімов, який перебував у нетверезому стані. Він лаявся, погрожував Асламову за те, що за скаргою того він був затриманий працівниками міліції. Асламов благав Керімова дати йому спокій. Але той його не послухав і накинувся на нього з ножем. Асламов ударив Керімова по плечу палицею. Удар був слабкий і Керімов, відкинувши палицю, знову став кидатися з ножем на Асламова. Тоді останній схопив сокиру, яка лежала поруч, і нею наніс удар по голові Керімову. Керімов упав, а Асламов ще декілька разів ударив його по голові.

Асламову було пред'явлено обвинувачення в умисному вбивстві, яке вчинено в стані сильного душевного хвилювання.

Адвокат Асламова вважав, що його підзахисний скоїв злочин, який передбачений ст. 118 КК (убивство з перевищенням меж необхідної оборони).

Чи правий адвокат Асламова? У чому різниця цих злочинів?

13. За скоєння розбійного нападу був затриманий і доставлений у райвідділ раніше судимий громадянин Ликов. Під час конвоювання до слідчого ізолятора Ликов утік. Працівники міліції переслідували його, вимагали зупинитися, але останній прагнув добігти до лісу. Було прийнято рішення застосувати вогнепальну зброю. Незважаючи на попереджувальні постріли, Ликов продовжував бігти до лісу. З відстані 70—80 метрів прицільним пострілом він був убитий.

Дайте правову оцінку діям працівників міліції.

14. Громадянин Сажин, порушуючи правила дорожнього руху, на нерегульованому пішоходному переході на автомашині намагався об'їхати автобус, при цьому виїхав на зустрічну смугу дороги і перегородив шлях автомобілю, який рухався назустріч. Щоб уникнути зіткнення, водій зустрічного автомобіля Гордієнко вимушений був виїхати на тротуар, де збив двох громадян, один з яких помер.

Адвокат громадянина Гордієнка заявив клопотання про закриття кримінальної справи, оскільки останній діяв у стані крайньої необхід­ності. '

Чи правий адвокат?

15. Громадяни Лемешко і Кияшко заблукали в лісі. їм загрожувала голодна смерть. Щоб прохарчуватися, вони вбили оленя, полювання на якого було заборонено.

Чи підлягають дії Лемешка і Кияшка кримінальній відповідальності за незаконне полювання?

16. Від'їжджаючи у відпустку, громадянин Хитрий для захисту своєї квартири від злодіїв приладнав над дверима двопудову гирю, яка б падала на того, хто відчинить двері. Уночі злодії намагалися проникнути до квартири. Коли відчиняли двері, гиря упала одному з них на ногу, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дайте правову оцінку діям Хитрого.

17. Охоронник заводу з виробництва телевізорів близько третьої години ночі на території побачив невідомого, який ніс сумку. На вимогу кинути її і зупинитися той почав перелазити через паркан.

Охоронник вистрелив з рушниці в бік невідомого і вбив його. Уста­новлено, що потерпілим виявився громадянин Шляпаков, який мав на­мір викрасти з заводу радіодеталі.

Чи правомірні дії охоронника?

18. Громадянин Сидоренко систематично пиячив, наносив побої, вчиняв сварки. Якось ввечері він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, схопив дружину за коси, затягнув в іншу кімнату і, поваливши на підлогу, став бити її ногами, погрожуючи, що заріже. Він протягнув руку за ножем, але дружина встигла першою схопити ніж і нанесла ним Сидоренку три поранення, від яких він помер.

Чи підлягає дружина Сидоренка кримінальній відповідальності?

19. Працівник міліції з вихопленою вогнепальною зброєю затриму­вав рецидивіста Галету, який скоїв розбійний напад на громадянку. На відстані п'яти метрів Галета, не зважаючи на попередження працівника міліції про застосування зброї, намагався наблизитись до нього і заво­лодіти зброєю. Прицільним вогнем він був убитий.

Родичі потерпілого вимагали притягти працівника міліції до криміна­льної відповідальності. Як необхідно вирішити цю справу? Назвіть право­ві норми, якими необхідно при цьому керуватися.

Запитання та завдання для перевірки знань

1. Обставини, що виключають злочинність діяння — це

Варіанти відповідей:

а) злочинні діяння;

б) правомірні вчинки;

в) діяння, що підпадають під ознаки злочину;

г) діяння, за які передбачена кримінальна відповідальність.

2. Вкажіть види обставин, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння.

Варіанти відповідей: а) виконання наказу; б)затримання злочинця;

в) необхідна оборона;

г) діяння, пов'язане з ризиком;

д) згода потерпілого;

є) крайня необхідність.

3. Вкажіть умови правомірності необхідної оборони, які відносяться до нападу.

Варіанти відповідей:

а) захист інтересів держави, суспільства, людини;

б) суспільна небезпечність посягання;

в) нанесення шкоди нападникові;

г) дійсність нападу;

д) відповідність захисту характерові та інтенсивності нападу;

є) наявність нападу.

4. Що необхідно розуміти під перевищенням меж: необхідної оборони?

Варіанти відповідей:

а) несвоєчасність захисту;

б) явна невідповідність захисту небезпечності посягання чи обстановці захисту;

в) невідповідність захисту характерові і небезпечності посягання чи обстановці захисту;

г) завдання шкоди нападаючому після того, як з'ясувалося, що напад закінчено;

д) використання для захисту засобів, яких не мав нападник.

5. Вкажіть умови правомірності затримання особи, що вчинила злочин.

Варіанти відповідей:

а) вчинення будь-якого правопорушення;

б) суспільна небезпечність посягання;

в) завдання шкоди нападникові;

г) затримання злочинця незалежно від часу вчинення злочину;

д) дійсність нападу;

є) наявність нападу;

є)вчинення злочину;

ж) затримання злочинця відразу після вчинення злочину.

6. Затримувати злочинця мають право Варіанти відповідей:

а) потерпілий;

б) пересічні громадяни;

в) працівники правоохоронних органів;

г) представники громадських формувань з охорони громадського порядку;

д) будь-які особи.

7. Вкажіть умови правомірності крайньої необхідності.

Варіанти відповідей:

а) захист інтересів держави, суспільства, людини;

б) суспільна небезпечність посягання;

в) завдання шкоди нападаючому;

г) дійсність нападу;

д) відповідність захисту характерові та інтенсивності нападу;

є) наявність нападу.

8. У чому полягає відмінність необхідної оборони від крайньої необхідності?

Варіанти відповідей:

а) у джерелах небезпеки;

б) у характері кримінально-правових наслідків, що спричинені ними;

в) за необхідної оборони шкода завдається нападаючому, а у разі крайньої необхідності — інтересам третіх осіб;

г) за крайньої необхідності шкода, що завдається, має бути менша від відверненої, а за необхідної оборони це необов'язково.

9. Крайня необхідність передбачає, що:

Варіанти відповідей:

а) шкода була заподіяна своєчасно;

б) заподіяна шкода може бути рівною відвернутій шкоді;

в) поведінка суб'єкта, що діє в стані крайньої необхідності, була пасивною;

г) поведінка суб'єкта, що діє в стані крайньої необхідності, була активною.

10. В разі нападу диких тварин можлива Варіанти відповідей:

а) уявна оборона;

б) необхідна оборона;

в) крайня необхідність;

г) виконання наказу або розпорядження.

11. В разі стихійного лиха можлива Варіанти відповідей:

а) уявна оборона;

б) необхідна оборона;

в) крайня необхідність;

г) виконання наказу або розпорядження.

12. Підлягає покаранню за виконання злочинного наказу особа, котра

Варіанти відповідей:

а) виконала наказ;

б) віддала наказ;

в) виконала наказ, якщо вона не усвідомлювала, що наказ злочинний;

г) виконала наказ, якщо вона знала, що наказ злочинний.

13. Кримінальна відповідальність не настає в разі виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації за

Варіанти відповідей:

а) умисне вбивство (ст. 115 КК);

б) необережне вбивство (ст. 119 КК);

в) умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК);

г) умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123 КК);

д) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК);

є) умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК).

14. Кримінальна відповідальність не настає в разі виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації за

Варіанти відповідей:

а) крадіжку (ст. 185 КК);

б) грабіж (ст. 186 КК);

в) розбій (ст. 187 КК);

г) вимагання (ст. 189 КК);

д) шахрайство (ст. 190 КК).

Нормативно-правові акти

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Закони України. Т. 1. — К., 1991.

Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Затверд­жено постановою KM України від 12 жовтня 1992 р. // Іменем закону. — 1992. — № 47. — 20 листопада.

Про спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозо-гінної та дратівливої дії: Розпорядження Президента України від 19 лю­того 1993 р. // Голос України. — 1993. — 25 лютого.

Про практику застосування судами законодавства, що забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань: По­станова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. № 4 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963—1997 ро­ки). — Сімферополь, 1998.

Рекомендована література

Андрушко П. П. Про поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпеку чи протиправність діяння // Вісн. Київ, ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 26. —К., 1985.

Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. — Харьков, 1991.

Баулин Ю. В. Право граждан на задержание преступника. — Харьков, 1986.

Блатов Е. В. Квалификация деяний, исключающих уголовную ответствен­ность // Гос. и право. — 1992. — № 9.

Диденко В. П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержа­нии.—К., 1984.

Дідеико В. П. Обставини, що виключають злочинність діяння: Лекція. — К., 1993.

Дячук С. Юридична природа виконання наказу // Право України. — 1999. —№ 4.

Дячук С І. Юридична природа виконання наказу; кримінально-правова оцінка діяння особи, що віддала чи виконала протиправний наказ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.08) / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 17 с.

Загородня Г., Ільковець Л. Право на необхідну оборону // Право України. — 1992. —№6.

Ляпунов Ю., Истомин А. Социально-правовая природа института необхо­димой обороны // Законность. — 1994. — № 4.

Мурашин О. Г., Колодій А. М. Проблеми законності професійного ризику в умовах створення громадянського суспільства і засад правової держави: Філософ­ські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС. —К., 1995.

Михайлов В. И. Нормативное регулирование исполнения приказа и некото­рые вопросы уголовного права//Гос. и право. — 1996. —№ 12.

Михайлов В. И. О социально-юридическом аспекте содержания обстоя­тельств, исключающих преступность деяния // Там же. — 1995. —№ 12.

Новиков М. О необходимой обороне и крайней необходимости // Соц. за­конность. — 1991. —№10.

Осадчий В. І. Необхідність внесення змін в умови і межі застосування пра­цівниками міліції вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів фізичного впливу // Наук, вісник УАВС. — 1997. — Вип. 1.

Самороков В. И. Риск в уголовном праве // Гос. и право. — 1993. — № 5.

Сидоров Б. Причинение вреда при задержании преступника // Сов. юсти­ция. — 1990.—№ 3.

Старостина Ю. Обязательность приказа как обстоятельство, исключающее преступность деяния // Законность. — 2000. — № 4.

Ткаченко В. Необходимая оборона // Там же. — 1995. — № 1.

Ткаченко В. Принуждение к повиновению и выполнению правовой обязан­ности // Сов. юстиция. — 1990. — № 3.

Тимербулатов А. Риск: уголовно-правовые аспекты // Гос. и право. — 1995. —

№3.

Шаповалов Б. Б. Правові основи застосування вогнепальної зброї працівни­ками міліції // Наук, вісник УАВС. — 1997. — Вип. 1.

Юшков Ю. Где предел необходимой обороны? // Сов. юстиция. — 1993. — №4.

Юшков Ю. Необходимая оборона и ее роль в борьбе с преступностью // Там же.— 1991.— № 12.