Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalnoe_pravo_gotovoe.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
2.21 Mб
Скачать

Тема 22. Судимість, її правові наслідки, порядок зняття та погашення

  1. питання. Поняття та правові наслідки судимості.

  2. питання. Строки погашення судимості.

  3. питання. Зняття судимості.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1 Питання. Поняття та правові наслідки судимості

Під час вивчення цієї теми студенти повинні пам'ятати, що судимість обмежує права людини лише певний, чітко визначений у законі строк. Громадянин, який має судимість за вчинення уми­сного злочину, не може бути обраний народним депутатом України (ст. 76 Конституції України); особа, яка має судимість, не може бути суддею (ст. 7 Закону «Про статус суддів»).

Судимість — це правове становище особи, яке є наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання.

Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання за­конної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 88 КК).

Кримінально-правове значення судимості:

1)судимість впливає на визнання злочину повторним (ч. 4 ст. 32 КК);

  1. судимість за умисний злочин є обов'язковою ознакою ви­знання рецидивом злочинів вчинення особою нового умисного злочину (ст. 34 КК);

  2. повторність злочину та рецидив є обставиною, що обтяжу­ють покарання (п. 1 ч. 1 ст. 67);

  3. за наявності судимості неможливе звільнення особи від кри­мінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК), передачею особи на поруки (ст. 47 КК), зі зміною обстановки (ст. 48 КК), із засто­суванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);

  1. судимість в деяких кримінально-правових нормах Особли­вої частини є кваліфікуючою обставиною. Наприклад, хуліганст­во, вчинене особою, яка раніше була судимою за хуліганство (ч. З ст. 296 КК);

  2. передбачає більш суворі умови умовно-дострокового звіль­нення особи від відбування покарання, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який за­суджується до позбавлення волі (п. 2 ч. З ст. 81 КК), а також за умови заміни невідбутої частини покарання більш м'яким щодо особи, яка до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин будь-якої тяжкості, за який вона була засуджена до позбавлення волі (п. 2 і 3 ч. 4 ст. 82 КК).

2 Питання. Строки погашення судимості

Частина 1 ст. 88 КК передбачає два види припинення судимості:

  • погашення;

  • зняття судимості.

Погашення судимості — це автоматичне її припинення за встановлення певних, передбачених законом умов.

Ст. 89 КК передбачає три види строків погашення судимості:

  1. судимість погашається закінченням встановленого вироком суду іспитового строку особі за дотримання нею передбачених законом вимог;

  2. судимість погашається самим фактом відбуття покарання;

  3. судимість погашається через певні, чітко визначені законом строки після відбуття покарання.

При цьому судимість погашається за умови, що усувається ка-ранність діяння.

Судимість погашається закінченням встановленого вироком суду іспитового строку особі за дотримання нею передбачених законом вимог, якщо:

  • особа, засуджена відповідно до ст. 75 КК, протягом іспито­вого строку не вчинить нового злочину і якщо протягом зазначе­ного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує трива­лість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимо­сті, після відбуття цього додаткового покарання (п. 1 ст. 89 КК);

  • жінки, засуджені відповідно до ст. 79 КК, протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує трива­лість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має суди­мості, після відбуття цього додаткового покарання (п. 2 ст. 89 КК). Судимість погашається самим фактом відбуття покарання:

* коли особи, які були засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, відбули це покарання (п. З ст. 89 КК);

♦ коли особи відбули покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців або тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні чи дострокове звільнення від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту.

Судимість погашається через певні, чітко визначені законом строки після відбуття покарання, якщо:

* особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 5 ст. 89 КК);

  • особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 6 ст. 89 КК);

  • особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, протягом трьох років з дня відбуття покарання (основно­го та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 7 ст. 89 КК);

  • особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 8 ст. 89 КК);

  • особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, протягом восьми років з дня відбуття покарання (основ­ного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 9 ст. 89 КК).

Щодо неповнолітніх, то погашення судимості здійснюються відповідно до вимог статей 88—91 КК з урахуванням положень, передбачених ст. 108 КК.

Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні (ч. 2 ст. 108 КК):

  • засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;

  • засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або серед­ньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

  • засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять ново­го злочину;

  • засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не ма­ють судимості (ч. 4 ст. 88 КК).

Порядок обчислення строків погашення судимості передбачено у ст. 90 КК. Відповідно до її положень строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного й додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність вико­нання вироку не переривалася вчиненням злочину середньої тяж­кості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Якщо вирок так і не було виконано, судимість погашається по закінченні строків дав­ності виконання вироку.

Якщо особу було достроково звільнено від відбування пока­рання, то строк погашення судимості обчислюється з дня достро­кового звільнення її від відбування покарання (основного та до­даткового).

Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'я­ким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).

З питання. Зняття судимості

Відповідно до ст. 91 КК зняття судимості можливе:

  • після відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі;

  • якщо особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення;

• після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 КК.

Порядок зняття судимості встановлюється КПК України.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Поняття, ознаки та правові наслідки судимості.

  2. Строки погашення судимості.

  3. Обчислення строків погашення судимості.

  4. Зняття судимості.

Термінологічний словник

Зняття судимості — це припинення судом стану судимості до закінчення строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК.

Погашення судимості — це автоматичне її припинення в разі встановлення певних, передбачених законом умов.

Судимість — це правове становище особи, яке є наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання.

Навчальні завдання

  1. У зошитах покажіть різницю зняття судимості в повнолітніх та неповнолітніх, вкажіть на її особливості.

  2. Підготуйте реферат за темою: «Правові наслідки судимості».

Завдання для перевірки знань

/. Зняття судимостіце Варіанти відповідей:

а) автоматичне зняття судимості через певний установлений проміжок часу;

б)автоматичне зняття судимості після відбуття покарання;

в) припинення судом стану судимості до закінчення строків погашення судимості.

2. Судимість погашається автоматично

Варіанти відповідей:

а) після сплати штрафу;

б)коли особа відбула покарання у вигляді засудження до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

в) в особи, засудженої до позбавлення волі за нетяжкий злочин;

г) у разі звільнення вагітної жінки від подальшого відбування покарання.

3. Судимість погашається особам, засудженим до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в) трьох років;

г) шести років;

д) восьми років;

є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

4. Судимість погашається неповнолітнім особам, засудженим до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в)трьох років;

г) шести років;

д)восьми років;

є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

5. Судимість погашається особам, засудженим до позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в) трьох років;

г) шести років;

д)восьми років; є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

6. Судимість погашається особам, засудженим до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в) трьох років;

г) шести років;

д)восьми років;

є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

7. Судимість погашається особам, засудженим до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в) трьох років;

г) шести років;

д)восьми років;

є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

8. Судимість погашається неповнолітнім особам, засудженим до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в)трьох років;

г) п'яти років;

д)восьми років;

є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

9. Судимість погашається особам, засудженим до виправних робіт, якщо вони після відбуття основного та додаткового покарання не вчинять злочину протягом

Варіанти відповідей:

а) одного року;

б)двох років;

в)трьох років;

г) шести років;

д)восьми років;

є) десяти років;

є) п'ятнадцяти років.

10. Стан судимості починається з моменту Варіанти відповідей:

а)вчинення злочину;

б)визнання особи обвинуваченою;

в)з дня набрання законної сили обвинувального вироку;

г) з моменту винесення вироку судом;

д)з моменту початку фактичного відбування покарання.

11. Стан судимості щодо реабілітованих осіб погашається Варіанти відповідей:

а) автоматично;

б)на загальних підставах.

Нормативно-правові акти

Конституція України.

Закон України «Про статус судців» від 15 грудня 1992 р.

Закон України «Про державну службу» від 16 лютого 1993 р.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» в реда­кції від 24 грудня 1993 р.

Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р.

Закон України «Про службу безпеки України» від 25 березня 1992 р.

Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р.

Закон України «Про нотаріат» від 2 березня 1993 р.

Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 р.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.

Закон України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 4 березня 1998 р.

Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 18.червня 1999 р.

Закон України «Про державну таємницю» в редакції від 21 вересня 1999 р.

Закон України «Про громадянство» від 18 січня 2001 р.

Закон України «Про біженців» від 21 червня 2001 р.

Закон України «Про Вищу Раду Юстиції» від 15 січня 1998 р.

Положення про порядок здійснення помилування: Затв. Указом Президента України № 588/2000 від 12 квітня 2000 р.

Рекомендована література

Година В. В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. — Харьков, 1979.

Марогулова И. Л. Правовая природа амнистии и помилования // Сов. гос. и право.—1991. —№5.

Сабанин С. Н. Амнистия и помилование в уголовном законодательстве России // Гос. и право. — 1995. — № 11.

ТарбапевА. Н. и др. Судимость и ее уголовно-правовое значение // Вестник ЛГУ. — Сер. 6. — 1990. — № 2.

Ткаченко В. Как применять акты об амнистии // Законность. — 2000. — №12.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]