Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalnoe_pravo_gotovoe.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
2.21 Mб
Скачать

5 Питання. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою для кримінальної відпо­відальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК. Поняття злочину охоплює не тільки закінчений злочин, а й готування та замах на злочин. Таким чином, підставою для кримінальної відповідаль­ності є також готування до злочину та замах на злочин, тобто такі діяння, що містять ознаки складу незакінченого злочину.

Відповідно до ст. 16 КК кримінальна відповідальність за готу­вання до злочину і замах на злочин настає за ст. 14 або ст. 15 і за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідаль­ність за закінчений злочин. Виняток з цього положення станов­лять готування до злочинів невеликої тяжкості, коли кримінальна відповідальність виключається (ч. 2 ст. 14 КК).

Для кваліфікації незакінченого злочину посилання на ст. 14 або ст. 15 КК необхідне. Наприклад, готування до умисного вбивства кваліфікується за ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 115 КК, а замах на вбивство — за ч. 1 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК.

Інколи готування до злочину містить ознаки іншого закінченого злочину чи замаху на нього. Наприклад, незаконне придбання вог­непальної зброї з метою вчинення вбивства. В цьому разі вчинене треба кваліфікувати за сукупністю злочинів: як готування до вчи­нення вбивства і як закінчений злочин — незаконне придбання вог­непальної зброї— за ч. 1 ст. 14 і ч. ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК.

6 Питання. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця

Добровільна відмова — це остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (ч. 1 ст. 17 КК).

Зі змісту ст. 17 КК випливають ознаки добровільної відмови:

  1. остаточне припинення особою готування до злочину або замаху на злочин;

  2. відмова від вчинення злочину з волі самої особи;

  3. наявність в особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця.

1. Припинення готування чи замаху має бути остаточним, що означає безповоротну відмову від доведення злочину до кінця, відсутність умислу продовжити його у майбутньому. Від добро­вільної відмови треба відрізняти призупинення, тимчасову від­мову від вчинення злочину або відмову від повторення посягання за невдалої спроби вчинити злочин. Наприклад, не буде доброві­льної відмови тоді, коли злочинець використав для проникнення у квартиру відмичку, якою не може відчинити двері, і припиняє розпочатий злочин, аби потім закінчити свій злочинний задум.Особа відмовляється від вчинення (продовження) злочин за своєю волею, тобто остаточне рішення про припинення зло-чинної діяльності особа приймає самостійно. Немає значення, хто був ініціатором відмови від доведення злочину до кінця, а також і спосіб, яким умовили особу не продовжувати вчинювати злочині (прохання, умовляння, погрози тощо).

  1. Відмовляючись від вчинення злочину, особа має можливі вість доведення його до кінця. Особа знає, що перепон для заве, ршення злочину немає, чи обставини, які б вона не змогла подо лати для продовження вчинення злочину, відсутні.

Якщо особа припиняє доведення злочину до кінця через не­можливість подолати певні перешкоди, то в даному випадку вона підлягає кримінальній відповідальності.

При цьому відмову треба визнавати добровільною і тоді, коли насправді існують обставини, які особа не змогла б подолати для продовження вчинення злочину, але вона не знала цього і припи­нила свою злочинну діяльність, усвідомлюючи можливість дове­дення її до кінця.

Мотиви добровільної відмови від доведення злочину до кінця мо­жуть бути різними: страх перед покаранням, жалість до потерпіло­го, невигідність вчинення злочину тощо. На рішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності мотиви не впливають. Важливим є питання: до якого часу можлива добровільна від­мова від доведення злочину до кінця. При цьому особа, що добро­вільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кри­мінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину (ч. 2 ст. 17 КК). Добровільна відмова від доведення злочину до кінця завжди можлива на стадії готування, крім випадків, коли готування міс­тить склад закінченого злочину (бандитизм (ст. 257)). За закінче­ного замаху добровільна відмова від доведення злочину до кінця можлива тільки тоді, коли особа, вчинивши діяння, зберігає кон­троль над подальшим розвитком причинного зв'язку між вчине­ним діянням та бажаним наслідком, що припускався, і може вплинути на його розвиток — попередити настання суспільно небезпечного результату. В даному випадку між діянням і бажа­ними суспільно небезпечними наслідками має бути певний про­міжок часу, протягом якого винна особа може контролювати на­стання причинного зв'язку.

Після закінчення злочину добровільна відмова неможлива. У даному випадку можливе лише діяльне каяття, яке є обстави­ною, що пом'якшує відповідальність (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК).

Діяльне каяття — це дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого нею ж злочину і про прагнення усунути суспільно не­безпечні наслідки.

Діяльне каяття може проявлятись у:

  • запобіганні шкідливих наслідків вчиненого злочину;

  • добровільному відшкодуванні завданого збитку або усунен­ні заподіяної шкоди;

  • сприянні розкриттю злочинів;

  • з'явленні з повинною.

У деяких випадках діяльне каяття визнається законом підста­вою для звільнення винного від кримінальної відповідальності: «звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випа­дків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосу­ванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою засто­сування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власни­ку і повністю відшкодувала завдані збитки» (ч. 4 ст. 289 КК).

Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від до­ведення злочину до кінця полягає у наступному:

  1. Добровільна відмова можлива тільки за незакінченого зло­чину. Діяльне каяття можливе як за закінченого, так і за незакін­ченого злочину.

  2. Добровільна відмова можлива тільки до порушення кримі­нальної справи щодо особи, яка вчинила готування чи замах на злочин, а діяльне каяття — і після порушення кримінальної спра­ви щодо винної особи.

  3. Добровільна відмова характеризується утриманням від про­довження злочину (бездіяльністю), а діяльне каяття — тільки ак­тивними діями: щирим каяттям, активним сприянням розкриттю злочину, повним відшкодуванням завданих збитків або усунен­ням заподіяної шкоди.

  4. Добровільна відмова можлива тільки від злочинів, що вчи­нюються з прямим умислом (готування і замах характеризуються лише таким умислом), а діяльне каяття — за вчинення як умис­них злочинів, так і необережних.

  5. При добровільній відмові особа звільняється від криміналь­ної відповідальності, тому що її діяння не вважається злочином (відсутня суспільна небезпека — обов'язкова ознака злочину), а діяльне каяття є обставиною, що пом'якшує покарання (звіль­няє від кримінальної відповідальності лише за вчинення злочину невеликої тяжкості).ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину.

  2. Закінчений та незакінчений злочин.

  3. Готування до злочину.

  4. Замах на злочин та його види.

  5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

  6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.

Термінологічний словник

Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів і знарядь, підшукування співучасників або змова на вчи­нення злочину, а також інше умисне створення умов для вчинен­ня злочину.

Діяльне каяття — це дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого нею ж злочину і про прагнення усунути суспільно не­безпечні наслідки.

Добровільна .відмова — це остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі озна­ки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особли­вої частини КК.

Замах на злочин — це вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особли­вої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кін­ця з причин, що не залежали від її волі.

Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільно небезпечного наслідку, який перед­бачено в диспозиції статті Особливої частини КК у якості обов'язкової ознаки конкретного злочину.

Змова на вчинення злочину — це домовленість двох чи біль­ше осіб про спільне вчинення суспільно небезпечного діяння, пе­редбаченого Особливою частиною КК.

Інше умисне створення умов для вчинення злочину — це рі­зноманітні дії, які полегшують вчинення злочину, створюють умови для приховання слідів злочину тощо.

Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

Підшукування засобів чи знарядь вчинення злочину — це придбання їх будь-яким шляхом.

Підшукування співучасників — це будь-які дії, які направлені на залучення до вчинення злочину інших осіб (виконавця, органі­затора, підмовника, пособника).

Пристосування засобів чи знарядь вчинення злочину — це зміна будь-яких предметів матеріального світу, яка робить їх придатними (більш зручними, більш ефективними) для вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, котрі істотно різняться за ступенем реалізації умислу, тобто ха­рактером діяння і моментом його припинення.

Усунення перешкод — це усунення можливих чи дійсних пе­репон вчиненню злочину.

Навчальні завдання

1. Громадянин Деркач зустрівся з громадянами Бергером та Тимошенком, які раніше відбували з ним покарання у виправно-трудовій колонії. У пивному барі він сказав їм, що шукає пістолет або автомат, а також напарника для угону літака за кордон, та попросив Бергера і Тимошенка допомогти йому в придбанні зброї. Вони відмовилися.

Чи є підстави для порушення кримінальної справи за готування до угону літака?

2. Оперуповноваженому ВТК Корсуненку стало відомо, що засуджений за зґвалтування Цимбал має намір утекти з колонії, для чого просив зарахувати його в бригаду засуджених, яка працювала за територією ВТК. Окрім того, Цимбал пропонував вчинити втечу засудженим Зінченку і Григор'єву, але вони відмовилися.

Чи являють собою ці дії стадію злочину? Якщо так, то яку?

3. Бажаючи помститися громадянину Куріленку, громадянка Говорова, познайомившись з громадянами Пархоменком і Завальним, підмовила їх вчинити вбивство Куріленка. Як аванс Говорова передала їм обумовлену суму грошей. Був розроблений план убивства, але за день до наміченої дати Пархоменко і Завальний прийшли в міліцію і розповіли про змову.

Про які стадії вчинення злочину йде мова?

  1. Громадянин Колодкін, який мав великий досвід роботи у виготовленні цінних паперів, вирішив виготовити гроші. Для цього він протягом двох років розробляв технологію, а також зробив обладнання і пристосування та експериментальні зразки грошових купюр.

Якось до нього випадково зайшов працівник міліції і це насторожи­ло Колодкіна. Він склав усі вищевказані речі, ретельно упакував їх і за­ховав на дачі з наміром через деякий час продовжити спробу виготов­лення грошей.

Визначте стадію вчинення злочину.

5. Рядовий Стеценко вирішив дезертирувати зі Збройних Сил України. Коли рота несла вартову службу, він з автоматом залишив військову частину. Зброю Стеценко мав намір використати для вчинення нападу на ощадний банк з метою заволодіння грошима. Через день його було затримано на залізничній станції. Зброя в дезертира вилучена.

Визначне стадії в злочинній діяльності Стеценка.

6. Громадянин Гордієнко, раніше судимий за крадіжку, випадково дізнався, що касир заготівельної контори отримала в ощадному банку велику суму грошей для видачі заробітної плати. Уночі він вимкнув охоронну сигналізацію, проник у касу і відкрив сейф. Але в ньому була лише незначна сума, яку він і забрав.

Яку стадію злочину повинен визначити слідчий?

7. Водії Колесников і Ведмідь виконували міжнародні перевезення вантажів з України. Одного разу, під час огляду їхнього вантажного автомобіля на митному кордоні України, працівники митниці вилучили з нього декілька старовинних ікон, пістолети, іноземну валюту, котрі були сховані серед іншого вантажу.

Визначте стадію вчинення злочину.

8. Водій Логвинчук за зловживання спиртними напоями був звільнений з автопідприємства. Бажаючи помститися він виготовив вибухівку, яку переслав поштою як посилку директору автопідприємства громадянину Полякову. Коли останній відкрив посилку, то вибуху не сталося, випадково не спрацював детонатор.

До якої стадії належать дії громадянина Логвинчука?

9. Громадянин Мегедюк був затриманий працівниками карного розшуку за вчинення розбійного нападу. На допиті в слідчого Мегедюк почав умовляти його закрити справу, за що запропонував велику суму грошей, які були вилучені в нього під час особистого обшуку.

Чи є підстави для визначення стадії вчинення злочину, передбачено­го статтями 369, 370 КК України?

10.Громадянин Мотренко за попередньою домовленістю з громадянином Гнєдашом з метою незаконного заволодіння транспортним засобом стали запускати двигун автомобіля, але всі спроби були невдалими. Тоді вони почали штовхати машину і перекотили її на ЗО м від будинку, де їх і було затримано.

З'ясуйте стадію вчинення злочину.

11.Громадянин Адаменко спеціалізувався на крадіжках жіночого одягу з цінного хутра в театрах і концертних залах. Заздалегідь намітивши потерпілу, Адаменко викрадав у неї номерок гардероба і одержував її одяг. У черговий раз, викравши в театрі із сумки громадянки Ніконової номерок, Адаменко попрямував до гардероба для одержання її шуби. Під час пред'явлення номерка він був затриманий.

Визначте стадію, на якій була припинена злочинна діяльність Ада-менка.

12.Громадянин Петренко з товаришами пізно ввечері поверталися з клубу додому. Дорогою голосно розмовляли, сміялись. Громадянин Нікольський, який стеріг свій город, почув шум тих, що йшли, вистрелив угору з рушниці з метою налякати їх та запобігти можливій крадіжці овочів. Сусід Нікольського громадянин Капустін, який також охороняв свій город, почув постріл та шум тих, що бігли, вистрелив у їх напрямі з двох стволів рушниці. Як наслідок, Петренко був поранений в груди й упав. Підійшовши до нього, Капустін сказав: «Що, кавунів захотів?» — і штовхнув його ногою. Не подавши допомоги потерпілому, пішов з місця події. Суд кваліфікував дії Капустіна як замах на необережне вбивство Петренка, здійснене внаслідок злочинної недбалості.

Чи правильне рішення суду?

13.Громадянин Божко, відбувши покарання за збут наркотиків, поселився в будинку, де жив до засудження. Одного разу до нього прийшов його колишній клієнт — наркоман П'ятницький і став просити продати йому наркотики. Божко сказав, що наркотиків у нього немає і що він вже ними не торгує. Але громадянин П'ятницький наполягав на своєму. Він ще два рази приходив до Божка з тим же проханням. Аби позбутися цього «клієнта», останній продав йому під виглядом наркотика гомеопатичний лікувальний порошок.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Божка та П'ятницького.

14.Громадяни Семененко та Мозговий вирішили незаконно заволодіти автомобілем «Жигулі», що належав громадянину Сергееву. Вночі вони виламали ворота металевого гаражу, в якому повинен був стояти автомобіль, але останнього там не виявили. Тоді Семененко та Мозговий вкрали різні автомобільні запчастини на велику суму грошей.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Семененка та Мозгового.

15.Громадянка Корж звернулася до прокурора з заявою, в якій вказала, що два місяці тому вона дала хабар у великій сумі грошей слідчому Лазаренку за закриття справи відносно її чоловіка, звинуваченого в розкраданні державного майна. У заяві Корж перелічила номери грошових купюр, які вона переписала перед тим, як вручити слідчому, але той кримінальну справу не закрив, і її чоловіка засуджено до п'яти років позбавлення волі. Розслідуванням факт давання хабара підтверджено.

Чи має місце в діях Корж добровільна відмова від давання ха­бара?

16.Головний інженер тресту «Побутреклама» громадянин Кац та начальник цеху громадянин Свириденко оформили на роботу за трудовою угодою підставних осіб, яким нібито за ремонт друкарського обладнання незаконно було виплачено з каси тресту значну суму гро­шей. Ремонт фактично не провадився. Цей факт виявив ревізор. Він запропонував Свириденку і Кацу внести до каси тресту всю суму грошей, обіцяючи в такому разі не передавати матеріали до правоохо­ронних органів.

Свириденко і Кац так і зробили. Слідчий Івченко відмовив у пору­шенні кримінальної справи, відзначивши в постанові, що Кац та Сви­риденко добровільно відмовились від викрадання та компенсували спричинений збиток.

Чи правильне рішення слідчого?

Запитання та завдання для перевірки знань

/. Злочин з матеріальним складом вважається закінченим, коли

Варіанти відповідей:

а) вчинені всі необхідні дії, характерні для злочину;

б)злочин вчинюється шляхом бездіяльності;

в) настали суспільно небезпечні наслідки;

г) не настали суспільно небезпечні наслідки.

2. Вкажіть стадії вчинення умисного злочину. Варіанти відповідей:

а) погроза вчинити злочин;

б) готування до злочину;

в) замах на злочин;

г) приховання слідів вчинення злочину;

д) закінченийзлочин; є) виявлення наміру.

3. Що необхідно розуміти під готуванням до злочину?

Варіанти відповідей:

а) заяву особи про намір вчинити злочин;

б) виявлення умислу до вчинення злочину;

в) підшуковування чи пристосування засобів або знарядь для вчинення злочину;

г) початок дій, вказаних у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК України;

д) інше умисне створення умов для вчинення злочину.

4. Злочин з формальним складом вважається закінченим, коли

Варіанти відповідей:

а) закінчилась стадія підготовки до злочину;

б)відбувся замах на злочин;

в) злочин вчинюється шляхом бездіяльності;

г) настали суспільно небезпечні наслідки;

д)не настали суспільно небезпечні наслідки.

5. Чи можливе настання кримінальної відповідальності за готування до злочину як за закінчений злочин?

Варіанти відповідей:

а) можливе;

б)неможливе.

6. Чи можлива попередня злочинна діяльність у необережних злочинах?

Варіанти відповідей:

а) так, тому що закон в цьому випадку не робить винятку;

б)так, тому що особу не можна залишати безкарною за випадкового ненастання шкідливих наслідків необережного діяння;

в)ні, тому що логічно неможливо готуватися або робити замах на вчинення злочину, не бажаючи завдати шкоду охоронюваним суспільним відносинам;

г) інколи можлива.

7. Вкажіть обставини, які засвідчують добровільність відмови від вчинення злочину.

Варіанти відповідей:

а) щире каяття;

б)відвернення нанесеної шкоди;

в)усвідомлення особою, яка почала злочинну діяльність, можливості завершити злочин;

г) повідомлення про вчинене правоохоронним органам;

д)закінченість відмови.

8. Замах на злочин вважається закінченим, якщо

Варіанти відповідей:

а) особа виконала усі дії, які вважала необхідними для вчинення злочину;

б)злочин вчинений, але не настав бажаний особою результат;

в)особа з причин, що не залежали від неї, не вчинила всіх дій, які вважала необхідними.

9. Чи можливе готування до одного злочину бути одночасно закінченим іншим злочином?

Варіанти відповідей:

а) можливе;

б)неможливе.

Рекомендована література

Аликперое X. Освобождение от уголовной ответственности в связи с дея­тельным раскаянием // Законность. — 1999. — № 5.

Галахова А. Определение момента окончания умышленного преступления в судебной практике // Сов. юстиция. — 1979. — № 13.

Дем'яненко В., Дядько Д. Критерії розмежування закінченого і незакінчено-го замаху // Рад. право. — 1977. — № 4.

Дядько Д. Поняття добровільної відмови від вчинення злочину // Там само. — 1973.—№8.

Иванов В. Д. Понятие добровольного отказа от начальной преступной дея­тельности // Правоведение. — 1992. — № 1.

Иванов В. Д. Понятие и виды стадий преступной деятельности // Там же. — 1992. —№6.

Ковитиди О. Ф. Добровольный отказ от соучастия в преступлении // Весы Фемиды. — 1998. — № 2(9).

Козаченко И., КурченкоВ. Определение момента окончания преступления в судебной практике // Сов. юстиция. — 1990. — № 17.

Михайлов В. Признаки деятельного раскаяния // Рос. юстиция. — 1998. —

№4.

Селезнев М. Неоконченное преступление и добровольный отказ // Там же. — 1997.—№ 11.

Сухарев Е., Куликов А. Предварительная преступная деятельность // Сов. юстиция. — 1992. — №21—22.

Тихий В. П. Відповідальність за незакінчений злочин // Вісник Академії правових наук України. — X., 1996. — Вип. 6.

ЧувилевА. Деятельное раскаяние // Рос. юстиция. — 1998. — № 6.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]