2 Питання. Види об'єктів злочину

У науці кримінального права найбільш застосовуваною є кла­сифікація об'єктів «по вертикалі»:

• загальний,

• родовий,

• безпосередній.

Ця класифікація цілком відповідає потребам практики і ґрун­тується на співвідношенні філософських категорій «загального», «особливого» («спеціального») та «окремого» («конкретного»).

Загальний об'єкт злочину — це сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.

Загальний об'єкт охоплює різноманітні сфери суспільного життя, котрі відрізняються за соціальною суттю, сферою дії то­що. Згідно з ч. 1 ст. 1 КК Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочин­них посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також за­побігання злочинам. Загальний об'єкт об'єднує вичерпне коло суспільних відносин, узятих під охорону законом про криміналь­ну відповідальність.

Родовий (груповий) об'єкт злочину — це група однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу суспільного існування.

Родовий об'єкт відображає характер і ступінь суспільної не­безпеки окремої групи злочинів, через що виступає своєрідним критерієм об'єднання окремих злочинів у однорідні групи та роз­ташування таких груп в Особливій частині КК. Наприклад, Роз­діл VI Особливої частини КК «Злочини проти власності» містить норми, які встановлюють відповідальність за злочинні діяння; котрі посягають на недоторканність власності.

Безпосереднім об'єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоду. На­приклад, безпосереднім об'єктом убивства є життя конкретної особи, викрадення майна — державна, колективна або приватна власність.

Найчастіше безпосередній об'єкт співвідноситься з родовим як частина та ціле, іноді вони збігаються за обсягом (наприклад, і родовим, і безпосереднім об'єктом убивства є життя особи). У певних випадках кілька злочинів мають один безпосередній об'єкт: так, безпосереднім об'єктом злочинів, передбачених статтями 115—119 КК, є життя особи. Найчастіше безпосеред­ній об'єкт конкретного злочину встановлюється шляхом тлума­чення закону.

Крім класифікації безпосередніх об'єктів «по вертикалі» виділяють їх класифікацію й «по горизонталі» — на рівні без­посереднього об'єкта розрізняють основний (головний) та до­датковий об'єкти. Це має місце тоді, коли одним і тим самим злочином завдається шкода кільком видам суспільних відно­син. Наприклад розбій порушує суспільні відносини у сфері власності, а також відбувається посягання на життя і здоров'я людини.

Основним (головним) безпосереднім об'єктом називають ті суспільні відносини, посягання на які становить суспільну сут­ність злочину та заради охорони яких законодавець створив відпо­відну кримінально-правову норму. Завдяки основному безпосе­редньому об'єктові визначається місце злочину в системі Особ­ливої частини КК.

Додатковим безпосереднім об'єктом є ті суспільні відноси­ни, яким завдається або виникає загроза завдання шкоди поряд з основним об'єктом. Розрізняють додатковий необхідний (обо­в'язковий) безпосередній об'єкт і додатковий факультативний (необов'язковий) безпосередній об'єкт.

Додатковий необхідний об'єкт злочину — це суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину завжди спричиня­ється шкода. Наприклад, у складі необережного знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК) основний безпосередній об'єкт — власність, а додатковий необхідний — життя чи здо­ров'я особи.

Додатковий факультативний об'єкт злочину — це ті сус­пільні відносини, яким за вчинення даного злочину в одному ви­падку завдається шкода, а в іншому цього не відбувається (на­приклад, здоров'я внаслідок зґвалтування — ч? 1 ст. 152 КК).

З питання. Предмет злочину

Поряд з об'єктом злочину слід відрізняти предмет злочину.

Предмет — це будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин. Предмет — це фа­культативний елемент складу злочину, який виявляється не в усіх злочинах. Наприклад, у крадіжці об'єктом злочину є право влас­ності, а предметом — майно, речі та інші цінності.

Якщо злочин має свій предмет, то його називають предметним злочином. У законі ознаки предмета злочину описуються по-різ­ному:

1. предмет може чітко формулюватися в самому законі (на­приклад, у ст. 245 КК міститься вказівка на такий предмет, як лі­сові масиви або зелені насадження);

2. предмет може безпосередньо випливати з диспозиції кримі­нально-правової норми (наприклад, за статтями 368—370 КК предметами хабарництва можуть бути як будь-які матеріальні цінності — гроші, продукти, предмети побутової техніки тощо, так і майнові блага);

3. предмет може визначатися різними нормативними актами, якщо певна диспозиція має бланкетний характер (наприклад, перелік наркотичних засобів, про які йдеться у ст. 305 КК, вста­новлюється не безпосередньо у КК, а в іншому нормативно-правовому акті).

Кримінально-правове значення предмета злочину має такі ас­пекти:

1. включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину забезпечує повноту його конструювання, що сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації;

2. предмет злочину може виступати критерієм розмежування суміжних злочинних діянь. Наприклад, предметом шахрайства (ст. 190 КК) є майно, яке на момент учинення злочину перебувало у власності держави, колективу або приватних осіб, а предме­том завдання майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК) є майно, яке лише повинно було перейти у цю власність від інших суб'єктів;

3. предмет посягання може бути також одним із критеріїв розмежування злочинного та незлочинного діянь. Наприклад, за предметом розрізняють кримінально карану контрабанду (ст. 201 КК) і контрабанду як адміністративне правопорушення;

4. ті чи інші ознаки предмета посягання можуть бути пом'як­шуючими або обтяжуючими обставинами злочину (наприклад, викрадення офіційного документа утворює склад злочину, перед­баченого ч. 1 ст. 357 КК, а викрадення особливо важливих доку­ментів кваліфікується за ч. 2 ст. 357 КК).

Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів учинення злочину. Якщо предмет злочину -- це те, посягаючи на що особа завдає шкоду об'єктові злочину, то знаряддя та засоби — це ті предмети, які використовуються нею для виконання об'єк­тивної сторони складу злочину. Так, у квартирній крадіжці мо­жуть бути використані такі знаряддя злочину, як відмичка, ключі, лом, а також засоби злочину — автомобіль, на якому можна ви­вести викрадене майно. Предметом же крадіжки можуть бути рі­зні чужі речі та майно (одяг, їжа, побутова техніка та ін.). Іноді предмет, знаряддя та засоби можуть переходити, так би мовити, «одне в інше». Наприклад, зброя у разі її викрадення є предметом злочину, а в убивстві за допомогою цієї зброї — знаряддям учи­нення злочину; документ у разі його підроблення є предметом злочину, а у використанні його для заволодіння чужим майном шляхом обману — засобом учинення шахрайства.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Поняття об'єкта злочину. Кримінально-правове значення об'єкта злочину.

2. Суспільні відносини як об'єкт злочину: їх структура.

3. Класифікація об'єктів злочину.

4. Безпосередній об'єкт злочину та його види. Значення виду безпосереднього об'єкта для кваліфікації.

5. Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину.

6. Відмінність предмета злочину від об'єкта та від знарядь і засобів скоєння злочину.

Термінологічний словник

Безпосередній об'єкт злочину — це ті суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоду.

Додатковий безпосередній об'єкт — це ті суспільні відноси­ни, яким завдається або виникає загроза завдання шкоди поряд з основним об'єктом.

Додатковий необхідний об'єкт злочину — це суспільні від­носини, яким у разі вчинення даного злочину завжди спричиня­ється шкода.

Додатковий факультативний об'єкт злочину — це ті су­спільні відносини, яким у разі вчинення даного злочину в од­ному випадку завдається шкода, а в іншому цього не відбува­ється.

Загальний об'єкт злочину — це сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.

Об'єкт злочину — це суспільні відносини між людьми, що існують у суспільстві та охороняються нормами кримінального законодавства.

Основний безпосередній об'єкт — це ті суспільні відносини, посягання на які становить суспільну сутність злочину та заради охорони яких законодавець створив відповідну кримінально-правову норму.

Предмет злочину — це будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин.

Родовий (груповий) об'єкт злочину — це група однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу суспільного існування.

Суб'єкти суспільних відносин — це держава, будь-які об'єд­нання громадян, юридичні та фізичні особи.

Навчальні завдання

1. Громадянин Аничук, який раніше працював пілотом цивільної авіації, таємно проник на аеродром, заліз у літак У-2, запустив двигун і самовільно полетів до своїх родичів у сусідній області. Через декілька днів Аничук без пригод повернувся на аеродром.

Визначте об'єкт злочину.

2. Громадяни Щупак і Скрипник звернулися до громадянина Бочарова з проханням «дістати» їм вугілля. Бочаров погодився виконати їхне прохання. Під час перевезення вугілля із залізничної станції на завод Бочаров у той же день вкрав його дві машини загальною вагою 9 тонн, а потім продав Щупаку і Скрипнику. Визначте об'єкт цього злочину.

3. Громадянин Муратов перестрів на вулиці громадянку Луценко. Погрожуючи їй іграшковим револьвером, став вимагати від неї гроші. Луценко відповіла, що грошей у неї немає. Муратов обшукав її і, нічого не знайшовши, відпустив. Через деякий час Муратов перестрів громадянок Романенко і Дорошенко. Погрожуючи їм тим же револьвером, він став вимагати від них гроші на пляшку горілки. Дорошенко відповіла, що грошей при собі не має, але може принести їх з дому, а Романенко почала кричати й кликати на допомогу. Злякавшись крику, Муратов утік.

Визначте об'єкт і знаряддя злочину.

4. Громадянин Зайвенко, маючи лише середню освіту, підробив копію диплома про закінчення медичного інституту і на цій підставі оформився на роботу. Протягом 14 років Зайвенко працював, виконуючи обов'язки головного лікаря санаторію.

Чи є в діях Зайвенка склад злочину? Який його об'єкт?

5. У лісі, далеко від села, громадянин Зінченко побачив корову, що паслася без нагляду. Він привів її на своє подвір'я, а через тиждень продав сусідові. Кому належала корова, так і не відомо.

Чи скоїв Зінченко злочин? Якщо дії Зінченка містять склад злочину, то визначте його об'єкт.

6. Громадянка Митрофанова, переконавшись у тому, що в неї не буде дітей, вирішила вкрасти чужу дитину. З цією метою вона прийшла на залізничну станцію, де пасажирка Мироненко попросила її доглянути за малолітніми дітьми. Скориставшись ситуацією, Митрофанова вкрала чотиримісячну доньку Мироненко і принесла до себе додому.

Чи є в діях Митрофанової склад злочину? Який його об'єкт?

7. Шофер Любаченко, повертаючись увечері до міста на автомашині, задивився на світлову рекламу магазинів і заїхав передніми колесами на тротуар, де збив громадянку Дубченко, якій були заподіяні тілесні ушкодження.

Що є об'єктом злочину, заподіяного Любаченком?

8. Громадянин Малкін деякий час зустрічався з громадянкою Сурченко, маючи з нею статеві зносини. Про це стало відомо його дружині. Через ревнощі дружина вирішила помститися Сурченко — взяла склянку сірчаної кислоти і пішла до помешкання суперниці. Як тільки та відчинила двері, громадянка Малкіна плеснула на неї кислотою. Сурченко було знівечено обличчя.

Який об'єкт цього злочину?

9. 16-річний Стойченко дуже бажав мати мисливську рушницю. Вночі він проник у квартиру громадянина Куценка і викрав рушницю.

Який об'єкт і предмет цього злочину?

Завдання для перевірки знань

1. Вкажіть, що є об'єктом злочину за кримінальним правом.

Варіанти відповідей:

а) матеріальні цінності;

б)потерпілий;

в) норми кримінального права;

г) суспільні відносини, що охороняються законом;

д)інтереси держави;

є) інтереси суспільства.

2. Вкажіть види об 'єктів злочину.

Варіанти відповідей:

а) простий;

б)родовий;

в) загальний;

г) додатковий;

д)безпосередній;

є)складний.

3. Додатковий необхідний об 'єкт — це

Варіанти відповідей:

а) суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину завжди завдається шкода;

б)суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину в одному випадку може завдаватися шкода, а в іншому — ні.

4. Родовий об 'єкт — це

Варіанти відповідей:

а) група однорідних суспільних відносин;

б)сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються всіма галузями права;

в) сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються кримінальним правом;

г) суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин.

5. Вкажіть, за допомогою якого об'єкта провадиться розмежування складу злочину.

Варіанти відповідей:

а) за допомогою простого об'єкта;

б)за допомогою родового об'єкта;

в)за допомогою загального об'єкта;

г) за допомогою безпосереднього об'єкта;

д)за допомогою додаткового об'єкта.

6. Вкажіть додатковий об'єкт розбою.

Варіанти відповідей:

а)майно;

б)здоров'я;

в)свобода;

г)власність;

д)життя;

є) честь;

є) гідність.

7. Назвіть безпосередній об'єкт розбою.

Варіанти відповідей:

а) здоров'я;

б) суспільні відносини, що регулюють право власності;

в) життя;

г) життя та здоров'я.

д) здоров'я та суспільні відносини, що регулюють право власності;

є) життя та суспільні відносини, що регулюють право власності.

Рекомендована література

Ковалев М. #., Козаченко #., Новоселов Г. П. Классификация объектов пре­ступления // Правоведение. — 1987. — № 2.

Коржансъкий М. И. Об'єкт та предмет злочину: Лекція. — К., 1997.

Коржанский Н. И. Объект посягательства и квалификация преступлений — Волгоград, 1976.

Мальцев В. В. Категория «общественно опасное поведение» и ее уголовно-правовое значение // Гос. и право. — 1995. — № 9.

Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. — Харьков, 1988.

Фесенко Є. Цінності як об'єкт злочину // Право України. — 1999. — № 6.

Чубарев В. Л. Классификация преступлений по родовому объекту посяга­тельства // Правоведение. — 1989. — № 4.