Тема 9. Об'єктивна сторона складу злочину

1. питання. Поняття та значення об'єктивної сторони складу злочину.

2. питання. Суспільно небезпечне діяння та його види. -

3. питання. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння.

4. питання. Причинний зв'язок між діяннями і суспільно не­безпечними наслідками.

5. питання. Місце, час, обстановка, засіб та способи вчинення злочину.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1 Питання. Поняття та значення об'єктивної сторони скла­ду злочину

Наступним обов'язковим елементом складу злочину є його об'єктивна сторона. Вивчення даної теми дасть змогу визна­чити, які діяння є злочинними, відмежувати один злочин від іншого.

Об'єктивна сторона складу злочину — це сукупність перед­бачених кримінальним законом ознак, які характеризують зовні­шній прояв суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.

Об'єктивна сторона визначає:

• у чому полягає злочин;

• яким чином він скоюється;

• у яких умовах місця, часу, обстановки він відбувається;

• за допомогою яких засобів і знарядь вчиняється. Студенти повинні звернути увагу на такі значення об'єктивної

сторони складу злочину:

1. об'єктивна сторона є одним із елементів складу злочину і входить до підстав кримінальної відповідальності;

2. визначає ступінь суспільної небезпеки злочинного діяння та характер завданої шкоди об'єкту кримінально-правової охо­рони;

3. дає можливість відмежовувати один злочин від іншого, а також відмежовувати злочинні діяння від не злочинних. Напри­клад, розбій за об'єктивною стороною схожий на вимагання, за якого суб'єкт також намагається заволодіти чужим майном чи правом на майно, але не шляхом нападу, поєднаного з насильст­вом, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала напа­ду, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК), а шляхом пред'явлення вимоги про передачу чужого майна, яка супроводжується погрозою насильства над потерпілим чи його близькими, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що пе­ребуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення ві­домостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберег­ти в таємниці (ст. 189 КК);

4. допомагає правильно кваліфікувати злочин. Наприклад, об'єктивна сторона крадіжки полягає в таємному викраденні чу­жого майна (ст. 185 КК), грабежу — у відкритому викраденні чужого майна (ст. 186 КК), в той час як об'єкт названих злочинів, суб'єкт і їхня суб'єктивна сторона збігаються.

Ознаки об'єктивної сторони з боку їх описування у диспози­ціях статей Особливої частини КК України поділяються на дві групи:

1. основні (обов'язкові) ознаки;

2. факультативні ознаки.

До основних ознак відноситься діяння у формі дії або бездія­льності.

До факультативних ознак належать:

• суспільно небезпечні наслідки;

• причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і су­спільно небезпечним наслідком (у злочинах із матеріальним складом);

• спосіб; місце;

• час;

• обстановка;

• знаряддя;

• засоби вчинення злочину.

Якщо суспільно небезпечні наслідки, спосіб, місце, час, об­становка, знаряддя, засоби вчинення злочину вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з її змі­сту, то вони набувають значення об'єктивної сторони складу зло­чину і виступають основними ознаками.