8 Питання. Звільнення від покарання за хворобою

Звільнення від покарання за хворобою застосовуються у випад­ках, коли досягнення мети покарання стає нереальним через хво­робу винної особи.

Стаття 84 КК регулює обставини, за яких особа, що від­буває покарання, звільняється від покарання у зв'язку з хворобою. Кримінально-правова норма передбачає такі види хво­роби:

• захворювання особи на психічну хворобу під час відбування покарання;

• захворювання на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає від­буванню покарання;

• непридатність військовослужбовців до військової служби за станом здоров'я.

Звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усві­домлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного ха­рактеру відповідно до статей 92—95 КК.

Особа, яка після вчинення злочину або постановления вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшо­го його відбування. При вирішенні цього питання суд ураховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засу­дженого та інші обставини справи.

Військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі ви­знання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

У разі одужання осіб, зазначених у ч. 1 і 2 ст. 84 КК, вони по­винні бути направлені для відбування покарання, якщо не закін­чилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 КК, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за прави­лами, передбаченими в ч. 5 ст. 72 КК, а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів ме­дичного характеру.

9 Питання. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

На підставі закону України про амністію або акта про помилу­вання засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м'яким покаранням.

Амністія — це правовий акт, який, не скасовуючи і не змі­нюючи відповідного кримінального закону, передбачає повне або часткове звільнення індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні певних злочинів, від кримінальної відповіда­льності та покарання.

Амністія не є декриміналізацією, акти амністії не ставлять під сумнів законність і обґрунтованість постановлених обвинуваль- них вироків. Частина 3 ст. 92 Конституції України та ч. 1 ст. 86 КК встановлює, що амністія оголошується законами України.

Верховна Рада України може приймати Закони про амністію не частіше одного разу протягом календарного року. Як правило, амністія проголошується з приводу знаменних дат і виступає як прояв гуманізму в державі.

Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно (ч. 1 ст. 4 Закону «Про за­стосування амністії в Україні» ). Закон про амністію не поширю­ється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності від­повідним законом.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі за­кону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи під­судний проти цього заперечує (ч. З ст. 6 КПК).

Стаття 3 закону встановлює перелік осіб, щодо яких забороня­ється застосування амністії:

1. особи, яких засуджено до довічного позбавлення волі;

2. особи, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів;

3. особи, яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство за обтяжуючих обставин;

4. особи, яких засуджено за вчинення тяжкого злочину, крім зазначених у попередньому пункті, і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання.

Конкретним законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, щодо яких амністія не застосовується.

Закон розрізняє три види амністії:

1) повна амністія — це повне звільнення зазначених у законі про амністію осіб від кримінальної відповідальності чи від пока­рання;

2) часткова амністія — це часткове звільнення зазначених у законі про амністію осіб від відбування призначеного судом по-

карання (фактично така амністія є різновидом пом'якшення по­карання);

3) умовна амністія. У виняткових випадках, з метою припи­нення суспільно небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після ого­лошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію.

Слід зазначити, що амністія не звільняє від обов'язку відшко­дувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рішенням суду.

Судимість не може бути знята за законом про амністію. Пи­тання погашення чи зняття судимості вирішуються відповідно до положень, закріплених у статтях 88—91 КК, виходячи з виду і строку фактично відбутого винною особою строку.

На відміну від амністії акт помилування не розрахований на невизначену кількість випадків використання і є персоніфікова­ним актом одноразового застосування права щодо конкретної особи або групи індивідуально зазначених в Указі Президента України осіб.

Помилування — акт глави держави, за яким певна особа (чи група осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м'яке покарання, або знімається судимість.

Актом про помилування може бути здійснена заміна засуджено­му призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.

Право на клопотання про помилування має особа, яка:

1. засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;

1. засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україні без умови про незастосування помилування;

2. засуджена в Україні і передана для відбування покарання іно­земній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;

2. відбула покарання в Україні.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Поняття та види звільнення від покарання та від його відбу­вання.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагіт­них жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

4. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінчен­ням строків давності виконання обвинувального вироку.

5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

6. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.

7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жі­нок, які мають дітей віком до трьох років.

8. Звільнення від покарання за хворобою.

9. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.

Термінологічний словник

Амністія — це правовий акт, який, не скасовуючи і не змі­нюючи відповідного кримінального закону, передбачає повне або часткове звільнення індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні певних злочинів, від кримінальної відповіда­льності та покарання.

Повна амністія — це повне звільнення зазначених у законі про амністію осіб від кримінальної відповідальності чи від пока­рання.

Помилування — акт глави держави, за яким певна особа (чи група осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м'яке покарання, або знімається судимість.

Сумлінна поведінка засудженого — це дотримання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок і розпоря­джень адміністрації органів виконання покарань, відсутність стя­гнень.

Сумлінне ставлення засудженого до праці— це чесне та по­вне виконання своїх трудових обов'язків, суворе дотримання правил техніки безпеки, підвищення своєї майстерності.

Умовна амністія. У виняткових випадках, з метою припи­нення суспільно небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після ого­лошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію.

Часткова амністія — це часткове звільнення зазначених у законі про амністію осіб від відбування призначеного судом по­карання (фактично така амністія є різновидом пом'якшення по­карання).

Навчальні завдання

1. Підготуйте реферат за темою: «Звільнення від покарання на під­ставі закону України про амністію».

2. В зошитах покажіть різницю між звільненням від відбування пока­рання з випробуванням і звільненням від відбування покарання з випро­буванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

3. Підготуйте реферат за темою: «Амністія і десять років незалеж­ності України».

Запитання та завдання для перевірки знань

/. Назвіть види звільнення від покарання. Варіанти відповідей:

а) звільнення в зв'язку з дійовим каяттям;

б) звільнення в зв'язку з передачею особи на поруки;

в) звільнення у зв'язку з втратою особою суспільної небезпеки;

г) звільнення у зв'язку з психічною хворобою;

д) звільнення у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе, якщо суд призначає покарання у вигляді:

Варіанти відповідей:

а) штрафу;

б) виправних робіт;

в) обмеження волі;

г) громадських робіт;

д) арешту;

є) позбавлення волі на певний строк; є) службового обмеження для військовослужбовців; ж) позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років можливе, якщо суд призначає покарання у вигляді:

Варіанти відповідей:

а) штрафу;

б) виправних робіт;

в) обмеження волі;

г) громадських робіт;

д) арешту;

є) позбавлення волі на певний строк; є) службового обмеження для військовослужбовців;

ж) позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

4. Звільнення від відбування покарання у зв 'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку протягом двох років застосовується у разі засудження:

Варіанти відповідей:

а) до покарання у вигляді обмеження волі за злочин невеликої тяжкості;

б)до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі;

в)до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

г) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості;

д)до покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий злочин;

є) до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

5. Звільнення від відбування покарання у зв 'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку протягом п 'яти років застосовується у разі засудження:

Варіанти відповідей:

а) до покарання у вигляді обмеження волі за злочин невеликої тяжкості;

б)до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі;

в) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

г) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості;

д)до покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий злочин;

є) до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

6. Звільнення від відбування покарання у зв 'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку протягом десяти років застосовується у разі засудження:

Варіанти відповідей:

а) до покарання у вигляді обмеження волі за злочин невеликої тяжкості;

б)до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі;

в)до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

г) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості;

д)до покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий злочин;

є) до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

7. Звільнення від відбування покарання у зв 'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку протягом п 'ятнадцяти років застосовується уразі засудження:

Варіанти відповідей:

а) до покарання у вигляді обмеження волі за злочин невеликої тяжкості;

б)до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі;

в)до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

г) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості;

д)до покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий злочин;

є) до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

8. Звільнення від відбування покарання у зв 'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку протягом трьох років застосовується у разі засудження:

Варіанти відповідей:

а) до покарання у вигляді обмеження волі за злочин невеликої тяжкості;

б)до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі;

в) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

г) до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості;

д)до покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий злочин;

є) до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

9. Вкажіть, до яких осіб не може застосовуватись умовнодострокове звільнення від покарання і заміна покарання більш м 'яким.

Варіанти відповідей:

а) до осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України;

б) до осіб, засуджених до позбавлення волі;

в) до осіб, засуджених до виправних робіт;

г) до осіб, які раніше були більше двох разів засуджені до позбавлення волі, якщо судимість за попередній злочин не знято чи не погашено у встановленому законом порядку.

10. Які особи визнаються такими, що не мають судимості згідно з діючим кримінальним законодавством з моменту відбуття покарання?

Варіанти відповідей:

а) особи, звільнені від покарання у зв'язку з тим, що минули строки давності виконання обвинувального вироку;

б) особи, які за вироком суду звільнені від покарання у зв'язку з тим, що до часу розгляду справи у суді діяння перестало бути суспільно небезпечним;

в) особи, які відбули покарання у дисциплінарному батальйоні;

г) особи, засуджені до громадської догани;

д) особи, які засуджені до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу;

є) особи, які за вироком суду позбавлені права займати визначені посади чи займатися визначеною діяльністю.

11. Назвіть строки давності виконання обвинувального вироку у вигляді обмеження волі.

Варіанти відповідей:

а) один рік;

б)два роки;

в)три роки;

г) п'ять років;

д)десять років;

є) п'ятнадцять років.

12. Назвіть строки давності виконання обвинувального вироку у вигляді засудження до арешту.

Варіанти відповідей:

а) один рік;

б)два роки;

в) три роки;

г) п'ять років;

д)десять років;

є) п'ятнадцять років.

13. Назвіть строки давності виконання обвинувального вироку у вигляді засудження до штрафу.

Варіанти відповідей:

а) один рік;

б)два роки;

в) три роки;

г) п'ять років;

д)десять років;

є) п'ятнадцять років.

Нормативно-правові акти

Конвенція ООН про незастосування давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 р. Ратифікована СРСР 25 березня 1969 р.

Статут міжнародного воєнного трибуналу від 8 серпня 1945 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які пост­раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р.

Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 бе­резня 2001 р.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.

Закон України «Про боротьбу із захворюваннями на туберкульоз» від 5 липня 2001 р.

Положення про порядок здійснення помилування: Затв. Указом Президента України № 588/2000 від 12 квітня 2000 р.

Постанова ПВС від 26 грудня 1975 р. № 10 «Про практику застосу­вання судами України законодавства про умовно-дострокове звільнен­ня від покарання і заміну покарання більш м'яким».

Постанова ПВС від 4 червня 1993 р. №3 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановляння вироку».

Постанова ПВС від 22 грудня 1995 р. № 22 «Про практику призна­чення судами кримінального покарання»

Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. По­ложення про лікарсько-трудову комісію: Затв. наказом ДДТПВП та МОЗ № 3/6 від 18 січня 200'0 р.

Рекомендована література

Звечаровский И. Меры уголовно-правового характера: понятие, система, виды // Законность. — 1999. — № 3.

Звечаровский И., Чайка Ю. Замена назначенного судом наказания более строгим // Там же. — 1994. — № 6.

Зельдов С. И., Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственно­сти и отбывания наказания // Сов. гос. и право. — 1988. — № 12.

Ломако В. А. Применение условного осуждения. — Харьков, 1976.

Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. — К., 1987.

Скригоиюк М. І. Удосконалення інституту умовно-дострокового звільнення засуджених від покарання в процесі державно-правової реформи в Україні // Держ.-правова реформа в Україні. — К., 1997.

качевский Ю. М. Замена одного наказания другим в процессе их исполнения // Вестник МГУ. Серия 11. Право. — 1996. — № 6.

Ткачевский Ю. М. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказа­ния // Там же. — 1997. — № 2.

Тютюгин В. И. Условно-досрочное освобождение от наказания. — Харь­ков, 1981.

Якубов А. Условно-досрочное освобождение от наказания и обратная сила закона // Законность. — 1998. — № 3.