2. Чим корисний курс "Історія економічних вчень"? Яке його місце у системі економічних знань?

У сучасній розгалуженій системі ек. наук історія займає важливе самостійне місце і відіграє значну роль

Вивчення ІЕВ необхідно для:

1. довідатися, як сприймали й вирішували ек. проблеми в минулому;

2. розуміти сутність сучасних теорій, які часто успадковують теорії минулого;

3. дослідити порівняльні ек. теорії в сучасних умовах.

Т. ч. вивчення ІЕВ потрібно не лише для кращого розуміння минулого ек. думки, а й для розвитку сучасної ек. теорії.

3. Які найвідоміші писемні джерела пам'яток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу ви знаєте?

Письмові джерела на основі яких можна досягти думку Стародавнього Сходу зведення законів, юридичних актів, документи господарського обліку, документи про управління державою та державним господарством. Одні з перших відомих нам пам’яток Стародавнього Сходу – література стародавнього Єгипту, в якій знайшли своє відображення питання організації та управління державним господарством і уявлення про власність, рабовласництво, товарно грошові відносини. Про ек. думку Стародавнього Єгипту можна довідатись з таких творів "Речення Іпусера", "Пророцтво Нефарті" з яких відомо, що в Стародавньому Єгипті здійснювався суворий облік трудових, матеріальних ресурсів. Тому періодично проводилися переписи населення, враховувалась худоба та ін. ресурси. В цих творах відстоюється ідея централізму, тобто єдиної єгипетської держави, як надій опори порядку в країні. одним з найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія(дворіччя). На відміну від Стародавнього Єгипту в державі цього регіону швидко розв-ся державна власність та тов-грош. відносини. Держава намагалася за допомогою законів регулювати населення та приватно правові відносини. Відома пам’ятка ек. думки Месопотамії закони старовавілонського царя Хамурапі. Закони Вавілонії складалися з 282 статті, основна мета яких була всебічне зміцнення ек. влади держави найбільш цікаві з точки зору ек. думки статті присвячені питанням охорони приватної власності. оренди, найму, лихварства. Розвиток тов.-грош. відносин допускалися в такій мірі щоб не викликати масового зубожіння населення. Закони Хамурапі захищали приватну власність і замах на неї карався смертю.

4. На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція?

Основним джерелом вчення Конфуція була збірка "Бесіди і міркування", написаного його учнями. вчення Конфуція захищало архаїчні стосунки, вічний і незмінний порядок встановлений правителями, соц. ієрархією управління на основі дотримання ритуалів.

Конфуцій розробив соц.-ек. програму для правителя згідно з якою правитель повинен дотримуватися економії у витратах держави, дбати про людей. Конфуцієм пропонувалося розподіляти багатство рівномірно, щоб не було бідних, зменшити податки, залучити населення до громадських робіт. На цій основі буде забезпечена гармонія в державі.

5. Яку роль золоту відводили автори трактату “Гуань-Цзи”.

В 4-3 ст до н.е. в Китаї набули широкого розповсюдження ідеї колективного економічного трактату “Гуань-Цзи”. Однією з головних його ідей була ідея про золото. Золото і перли не розглядаються як виключне багатство, такими визнаються передусім матеріальні блага. При цьому з одного боку, золоту відводиться роль грошей (правда, таких, що забезпечують обмін, якого всеж вигоди у одних буває більше ніж у інших), а з іншого – золото оголошується товаром, якщо ним вимірюються ресурси держави. У трактаті чітко проводиться думка про необхідність стабільного розвитку економіки, а також твердиться що тільки там в поселеннях царює спокій, де ціни на хліб регулюються. Автори трактату виявили турботу про селян, пропонували обмежити їх трудову повинність, захистити їх від спекулянтів і лихварів. Все це покладалося на державу.