109. Яка головна заслуга Вальраса в економічній науці.

На основе принципа максимума полезности он первым среди буржуазних экономистов построил модель общего равновесия, которая предназначалась для описания всех взаимосвязей капиталистического хозяйства. Модель базируется на анализе снроса и предложения и состоит из нескольких систем уравнений. Ведущее место занимают системи, характеризующие равновесие двух рынков — производительных услуг и продуктов потребления. На первом рінке в роли продавцов выступают владельцы факторов производства (земля, труда и капитала, причем под последним понимается главним образом денежный капитал). Покупателями являются предприниматели, производящие потребительские товары. На втором рынке владельцы факторов производ­ства и предприниматели меняются ролями. У Вальраса выходит, что рациональные субъекты превратившись в участников рыночного процесса делятся на две группы. Общие экономические интересы собирают в одну из них земельных собственников, денежных капиталистов и рабочих, а в другую противостоящую первой капиталистов-предпринимателей. Структура рынков, классификация участников экономического процесса положили начало многочисленным математическим теориям равновесияю.

110. Поясніть суть моделі загальної економічної рівноваги Вальраса.

Схема економічного кругообігу Л.Вальраса – показує можливість економічного кругообігу за допомогою найпростішої моделі макроекономіки:

• Вальрас вважає, що в економіці два суб‘єкта господарської діяльності (фірми і домашні господарства);

• він абстрагується від існування зовнішнього ринку і державного сектору в економіці;

• він вважає, що немає внутрисекторного обігу.

Взаємозв‘язок між фірмами і домогосподарствами здійснюється через ринок (ринок товарів і ринок ресурсів).

Фірми виробляють, а домогосподарства споживають і дають ресурси для виробничого сектору.

Σ видатків = Σ доходів – це необхідна умова рівноваги моделі.

111. Розкрийте зміст і практичну значущість «оптиму Паретто».

Полностью поддержав вальрасовскую систему общего равновесия, Парето стал первым экомистом, кто исследовал вопрос о существованни ее решения. Им также сформулирован критерии наилучшего распределения ресурсов, вошедших в историю экономической мысли под названием «оптимума Парето». В соответствии с ним распределение ресурсов признается оптимальным, если нельзя улучшить положение какого-либо участника экономического процесса одновременно не снижая благосостояния хотя бы одного из остальных. Развитие в сторону оптимума связывается с таким перемещением ресурсов, которое увеличивает бчагосостояние как минимум одного человека не нанося ущерба никому другому.

112. Що характеризує “крива байдужості” Паретто.

П аретто розглядає вибір споживача якс у залежності від кількості певного блага, так і від кількості усіх інших ресурсів, використовуючи “криві байдужості”, які відображають збереження сумарних корисностей товарів у їх різних комбінаціях, їх поєднання і перевагу одних комбінацій над іншими. Простий приклад - на двох товарах (яблука і банани). Крива демонструє варіанти поєднань і переваг. Пряма, що з’єднує крайні точки є бюджетна лінія. Крива байдужості показує всі комбіноції двох товарів, поєднання яких має однакову корисність для споживача, которому байдуже, на якому з варіантів зупинитися. Крива байдужості дозволяє дійти висновку, що, виходячи із бюджетних можливостей, споживач віддасть перевагу варіанту який відповідає точці дотику кривої байдужості до бюджетної лінії. Варіанти які лежать за межами кривої споживача не задовільняють.