2. Валютний ринок

Валютний ринок — це: 1) підсистема валютних відносин у ході операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіж­них документів в іноземних валютах; 2) інституціональний механізм (сукупність установ і організацій — банки, валютні біржі, інші фінансові інститути), що забезпечує функціонуван­ня валютних ринкових механізмів.

Валютний ринок в Україні — це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на ва­лютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).

Суб'єктами валютного ринку є:

– продавці валюти;

– покупці валюти;

– посередники.

Операції з продажу-купівлі іноземної валюти здійснюються уповноваженими банками за письмовими дорученнями клієнтів з оплатою комісійної винагороди на умовах домовленості.

Будь-яка операція уповноваженого банку із купівлі іно­земної валюти на міжбанківському валютному ринку Украї­ни, в тому числі через інший уповноважений банк, у якому відкриті кореспондентські рахунки як у гривнях, так і в іноземній валюті, має бути в обов'язковому порядку відображена у балансі банку. Для комерційних банків України запровад­жена звітність про здійснення валютних операцій на міжбан­ківському валютному ринку в розрізі продажу та валютних надходжень на користь резидентів, а також про здійснення операцій з рахунку “лоро”.

Важливим напрямом становлення і подальшого розвитку внутрішнього валютного ринку в Україні є його лібералізація га децентралізація. Поки що валютний ринок в Україні за багатьма позиціями монополізований УМВБ.

3. Валютний курс

Валютний курс за своїм економічним змістом є ціною гро­шової одиниці даної країни, яка виражена в грошових одини­цях іншої країни; це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке фіксується для обміну валют при здійсненні валютних, і в цілому зовнішньоекономічних операцій.

Курси іноземних валют встановлюються шляхом їх коти­рування відповідно до діючих законодавчих норм та практи­ки, яка склалася.

У банківській практиці встановлюється курс продавця, за яким банки продають валюту, й курс покупця, за яким банки купують валюту. Повне котирування включає курс покупця і курс продавця. Різниця між курсами продавця (продажа) і покупця (купівля) – маржа – є для банків джерелом прибутку.

У реальній практиці валютних відносин використовують такі види валютних курсів:

2) плаваючі (гнучкі);

3) змішані.

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валютними органами. При змішаному ва­лютному курсі держава вибирає валютний режим з ураху­ванням конкретної економічної ситуації, намагаючись подо­лати абсолютизацію жорсткого фіксування чи вільного пла­вання. Змішаний валютний курс іншими словами можна оха­рактеризувати як контрольований плаваючий курс. Однією з форм такого контролю є введення так званого “курсового валютного коридора” – встановлення мінімального і макси­мального значення відхилення валютного курсу.

Важливу роль у встановленні валютного курсу гривні ма­ють результати торгів валютними цінностями на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Використання упов­новаженими банками на міжбанківському валютному ринку курсу останніх біржових торгів формально настає після за­криття торгів на УМВБ.

Повідомлення про офіційний курс гривні надсилається регіона­льним управлінням НБУ після проведення біржових торгів.

Офіційний курс гривні використовується при здійсненні всіх операцій продажу та купівлі іноземної валюти, в бухгал­терському обліку всіх операцій в іноземній валюті, розрахунків з бюджетом і митницею, при плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності, ціноутворенні, скла­данні оперативної, бухгалтерської та статистичної звітності, для міждержавних розрахунків. Офіційний курс використо­вують усі резиденти України та нерезиденти.

Валютні відділи установ банків зобов'язані здійснювати постійний контроль за змінами у валютних курсах шляхом введення всіх необхідних даних у комп'ютерну мережу.