Від автора

Характер змін, що відбуваються останніми роками у світі, свідчить про формування нового міжнародного порядку. Зміцнюють свої міжнародні позиції країни групи БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), традиційно впливовими залишаються головні центри сили - СіІІА, ЄС та Японія. Україна перебуває в епіцентрі міжнародних процесів і трансформацій; її геополітичне розташування, значний природний потенціал, куль­турна спадщина та транзитні можливості мають велике значення для усвідомлення місця нашої країни у системі сучасних міжнародних відносин як в глобальному, так і регіональному вимірі. Тому реалізація Україною свого потенціалу залежить безпо­середньо від правильного визначення зовнішньополітичної стратегії і проведення ефективної зовнішньої політики, що, власне, є запорукою вдалої реакції на нові, іноді небезпечні, виклики.

Своєрідною матрицею зовнішньополітичної діяльності будь-якої держави є її стратегія. В умовах глобалізації і взаємозалежності непродумані заяви, спонтанні імпровізації чи дії можуть мати негативні наслідки для розвитку окремих країн або навіть регіонів. Стратегічний підхід до проблем світового розвитку покликаний попередити виникнення негативних тенденцій, сприяти розвитку взаємовигідних зв'язків між акторами міжнародної системи. Вигідне геополітичне розташування України відкриває безліч захоплюючих перспектив, але одночасно ставить багато складних завдань, виконання яких без вироблення чіткої стратегії поведінки у міжнародному середовищі видається неможливим. Зовнішньополітична стратегія концептуально узагальнює систему теоретичних принципів і положень, що забез­печують реалізацію зовнішньополітичного курсу держави. Головними складовими такої стратегії мають стати інтелект і передбачуваність, які можуть розглядатись як консолідуючий чинник українського суспільства в контексті проведення внутрішніх демократичних і соціально-економічних реформ. Усіх цих рис не бракує молодій, але вже знаній у світі українській дипломатії.

Разом із тим зовнішньополітична стратегія має як зовнішній, так і внутрішній ви­міри, виступаючи продуктом спільної діяльності органів державної влади, політичних еліт, суспільної думки. Джерела формування стратегії зовнішньої політики України проаналізовані у першій главі підручника. У запропонованій періодизації становлення стратегії зовнішньої політики нашої держави особливий акцент зроблено на значенні національного інтересу.

Окремі аспекти динамічного процесу внутрішніх перетворень, що триває від дня проголошення незалежності України, знайшли відображення у другій главі, при­свяченій розгляду особливостей механізму підготовки та прийняття зовнішньопо­літичних рішень в Україні. Підвищення рівня координації і взаємодії усіх гілок влади

в нашій державі безумовно сприятиме розробці оптимальної моделі поведінки на міжнародній арені.

Протягом відносно нетривалого періоду здійснення незалежної зовнішньої по­літики в Україні сформувалися певні види стратегій, застосування яких на практиці відзначено конкретними досягненнями. Аналіз еволюції зовнішньополітичної стра­тегії в Україні подано у третій главі підручника. Повною мірою розкрито передумови формування й зміст стратегічного партнерства, стратегії становлення суб'єктності України в міжнародних відносинах, кризових стратегій, стратегії регіональної спів­праці. Окреме місце належить розгляду проблеми договорно-правового оформлення кордонів України.

Стратегічний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію сьогодні є пріоритетним напрямом зовнішньої політики нашої держави. У четвертій главі під­ручника подано бачення переваг та недоліків можливого членства України в НАТО, ЄС у контексті сучасних трансформаційних процесів усередині цих блоків, стан відносин Україна - НАТО та Україна - ЄС.

Незважаючи на зменшення впливу ООН у міжнародних відносинах наприкінці XX - на початку XXI сторіччя, у п'ятій главі наголошується на важливості збереження престижу цієї універсальної організації. На прикладі України доведено, що ООН відіграла важливу роль у захисті національних інтересів нашої держави. Бездіяль­ність ООН як міжнародного арбітра загрожує переглядом усієї системи міжнародних відносин, що склалася після другої світової війни.

З метою забезпечення студентів, магістрантів та аспірантів, що вивчають міжна­родні відносини, фактичним матеріалом і першоджерелами, до підручника додаються міжнародні документи, перелік скорочень та абревіатур.

Автор вдячний у першу чергу долі, яка подарувала йому чудову нагоду стати спеціалістом у зовнішній політиці, опинитися на політичній і дипломатичній вер­шині своєї країни, бути активним учасником політичних подій, пов'язаних з про­голошенням і становленням незалежної України; і хотів би висловити щиру подяку колегам і друзям, причетним до формування зовнішньої політики України та її дипломатичної служби.

Високою честю є можливість звернення зі словами подяки до зарубіжних колег - авторитетних політичних діячів і відомих дипломатів нашої планети, спілкування з якими збагачувало досвід і розширювало кругозір, так вкрай необхідні на самому початку державотворчих процесів, що збігся із періодом стрімких змін у світі та найбільш динамічних і радикальних змін саме у Центральній і Східній Європі.

Разом з тим, слова подяки адресуються керівництву Інституту міжнародних від­носин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за постійну підтримку, доброзичливість і корисні поради у визначенні основних підходів до підготовки цього підручника. На особливу подяку заслуговує завідувач кафедри між­народних відносин та зовнішньої політики, доктор історичних наук, професор В.А. Манжола. Завдяки спільній роботі в посольстві України у Франції наприкінці де­в'яностих - початку двотисячного років були закладені підвалини для повного вза­єморозуміння та подальшої співпраці, у тому числі й на творчій ниві. Його безпосе­реднє керівництво та участь у визначенні структури, змісту та концептуальних засад книги відіграли суттєву роль у її підготовці, поєднанні теорії і практики, накопиченої у сфері міжнародних відносин. Нарешті, не можна не відзначити наукових працівників кафедри - кандидата політичних наук Н. Веселу, кандидата історичних наук О. Борділовську та В. Дальського за співпрацю та цінні поради при підготовці книги у досить стислі терміни.

Зростаючий інтерес наших громадян до зовнішньої політики України, постійна увага до загальносвітових проблем та їх небайдуже ставлення до зовнішньополі­тичної орієнтації держави зможуть частково задовольнити їх бажання знати більше та орієнтуватись краще у сучасній міжнародній політиці, в якій сьогодні активну роль відіграє незалежна Україна.