Глава з еволюція зовнішньополітичної стратегії і дипломатії україни

За роки незалежності Україна пройшла досить складний шлях ста­новлення державності та формування зовнішньої політики. Набуття Україною міжнародно-правової суб'єктності та визнання у світі дає підстави стверджувати, що за короткий термін удалося вирішити низку питань як стратегічного, так і суто прагматичного характеру. З огляду на де можна виділити основні етапи зовнішньополітичної дія­льності України:

1990 – 1991 Підготовчий період становлення суб'єктності України в міжнародних відносинах

Інституційне, кадрове та концептуальне становлення зовнішньої по­літики й дипломатичної служби України, активна робота над вирі­шенням нагальних завдань, пов'язаних із закріпленням України у си­стемі міжнародних відносин. Прийняття Постанови Верховної Ради України "Про основні напрями зовнішньої політики України", 1992 – 1994 закріп­лення статусу зовнішньополітичного відомства країни, питання ядерної зброї (підписання Будапештського меморандуму), Чорноморського флоту, проблеми правонаступництва, входження до регіональних і глобальних структур, початок участі у миротворчій діяльності ООН. Прийняття конкретних рішень щодо співпраці з ЄС, НАТО, Радою Єв­ропи, визначення місця європейської та євроатлантичної інтеграції у структурі зовнішньої політики України. Підписання Угоди про парт­нерство та співпрацю з ЄС. Приєднання України до програми НАТО "Партнерство заради миру"

1995 – 1996 Закріплення ролі України у системі міжнародних відносин. Започаткування стратегічного партнерства зі США. Вступ України до Ради Європи

1997 – 2000 Визначення стратегічного зовнішньополітичного курсу та робота над утвердженням України як регіонального лідера. Прийняття Хартії про особливе партнерство з НАТО, початок стратегічної співпраці з ЄС, підписання Договорів про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією, Румунією, іншими країнами, проведення роботи щодо делімі­тації кордонів із сусідніми країнами

Застосування кризових стратегій у зовнішній політиці України. Поси­лення впливу внутрішніх чинників ("касетний скандал", "Кольчуга", справа Гонґадзе, міжетнічний конфлікт у Македонії, самміт НАТО у Празі) на подальший розвиток стратегії партнерства з провідними державами. Участь України в антитерористичній коаліції. Нова 2001 – 2004 стра­тегія України щодо НАТО, яка передбачає набуття в майбутньому членства в Альянсі. Застосування нових перспективних форм відносин з НАТО, включаючи прийняття Плану дій і Цільового плану щодо співпраці України з НАТО. Завершення процесу делімітації суходільної частини державного кордону між Україною та сусідніми державами. Початок процесу делімітації суміжних водних просторів в Азово-Керченській акваторії, розмежування територіальних морів, кон­тинентального шельфу та виняткових економічних зон у Чорному морі

2004 – 2008 Розгортання стратегії євроатлантичної інтеграції України. Вплив внут­рішньополітичних процесів на міжнародні позиції України. Вступ до СОТ, прийняття програми Інтенсифікованого діалогу з НАТО та під­готовка приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО, 2004 - 2008 робота над підготовкою переговорного процесу з ЄС щодо укладення Нової посиленої угоди про партнерство та співпрацюю між Україною та Європейським Союзом, Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, напруже­ність у відносинах із Росією, судовий позов Румунії з приводу делімітації морських просторів у Чорному морі

Відповідно до наведеної періодизації висвітлимо окремі проблемні комплекси здійснення зовнішньополітичної стратегії української держави.