2. Сутність, функції та джерела плати податків

Податки – особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, але й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Податки встановлюються виключно державою і базуються на актах вищої юридичної сили. Основними характерними особливостями податків є те, що вони:

• стягуються на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачено пільги щодо певного податку;

• мають односторонній характер установлення. Оскільки податки стягуються з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника податку, то вони є індивідуально безповоротні. Сплата платником податків не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

• на відміну від інших обов’язкових платежів, податки можуть бути сплачені лише до бюджету, а не до інших грошових централізованих чи децентралізованих фондів;

• вони є не тільки правовою, але й економічною категорією, оскільки це форма перерозподілу національного доходу. При сплаті податкових платежів відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність всієї держави. Такого переходу права власності немає при внесенні до бюджету обов’язкових платежів державними підприємствами. Ці платежі будуть податками лише за формою, а не за змістом;

• виступають як безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов’язків із надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює його платежу.

Суспільне призначення податків виявляється у функціях, які вони виконують. У сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулюючу.

Фіскальна функція податків виявляється в мобілізації коштів у розпорядження держави, формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання її функцій та реалізуються через розподіл частини валового національного продукту. Вона притаманна всім податкам.

Регулююча функція податків реалізується через вплив податків на різні напрями, показники діяльності суб’єктів господарювання (рис. 5.2.).

1. Собівартість продукції

2. Прибуток від реалізації

3. Прибуток підприємства

4. Обсяг реалізації

5. Виручка від реалізації

6. Платоспроможність підприємства

7. Фінансова стійкість підприємства

8. Іммобілізація оборотних коштів

9. Залишки нереалізованої продукції

10. Чистий прибуток

11. Обсяг залучення кре-дитів

12. Використання прибутку

1. Об’єкт оподаткування

2. Ставки податку

3. Джерело сплати податку

4. Строки сплати податку

5. Податкові пільги

6. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства

Показники фінансово-господарської діяльності, на які впливають податки

Елементи оподаткування, через які здійснюється вплив податків на фінансово-господарську діяльність підприємств

Рис. 5.2. Схема впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємства

У разі використання податків для регулювання діяльності підприємств важливе значення має правильне розв’язання таких питань:

• установлення об’єкта оподаткування та методики їх розрахунку;

• установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку;

• визначення джерел сплати податків;

• установлення термінів сплати податків (податкового періоду);

• надання податкових пільг;

• стягнення штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства суб’єктами господарювання.

Кожний вид податку повинен мати відповідне джерело його сплати.

Джерела сплати податків і податкових платежів – це дохід їх платника, з якого сплачуються відповідні податки і платежі. На сьогодні розрізняють чотири видів доходів: рента, процент, заробітна плата, підприємницький дохід.

Рента – це дохід господарюючих суб’єктів, отримання якого зумовлено чинниками, що не залежать від їх діяльності. Цей дохід приносить, як правило, такий чинник виробництва, як земля, що включає всі її природні ресурси (ліси, водні ресурси, родовища корисних копалин та ін.)

Процент – це дохід на вкладений капітал або інвестовані ресурси. Цей дохід можуть отримувати як фізичні так і юридичні особи.

Заробітна плата – дохід, який сплачується працівникам за використання їх праці. Цей дохід також може бути джерелом сплати як прямих, так і непрямих податків.

Підприємницький дохід – це дохід, отриманий у результаті підприємницької діяльності; він є джерелом сплати прямих податків підприємців.