- •Спеціальна методика викладання математики
- •1. Методика розв'язування арифметичних задач
- •1.1. Задачі та їхня роль у навчанні і вихованні учнів допоміжної школи
- •1.2. Типи простих задач та їхня мета
- •Задачі на додавання
- •Задачі на віднімання
- •Задачі на множення
- •Задачі на ділення
- •1.3. Труднощі розв'язування арифметичних задач учнями допоміжної школи та помилки, які вони при цьому допускають
- •1.4. Організація роботи учнів над розв'язуванням арифметичних задач
- •1.5. Навчання учнів самостійному складанню задач
- •1.6. Перехід від розв'язування простих задач до складених
- •Порівняльний аналіз арифметичних задач
- •2. Усна лічба на уроках математики в допоміжній школі
- •2.1. Значення усної лічби для учнів допоміжної школи
- •2.2. Форми і прийоми усної лічби
- •2.3. Види вправ з усної лічби
- •5 Зупинок
- •2.4. Організація занять усною лічбою
- •3. Методика вивчення 1-го десятка
- •3.1. Причини виділення першого десятка в окремий концентр
- •3.2. Нумерація чисел в межах 1-го десятка
- •1. Знайомство з числом, кількістю і цифрою.
- •2. Визначення місця числа є числовому ряді.
- •3. Рахунок.
- •4. Порівняння чисел.
- •5. Склад числа.
- •3.3. Арифметичні дії з числами 1-го десятка
- •1. Знаходження суми або різниці шляхом перелічування.
- •3. Виконання арифметичних дій на основі знання складу чисел та складання таблиць додавання та віднімання у допоміжній школі.
- •4. Ознайомлення з переставною властивістю додавання.
- •5. Додавання і віднімання нуля і обчислення прикладів з відсутнім компонентом.
- •3.4. Розв'язування арифметичних задач в межах 10-ти учнями допоміжної школи1
- •4. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 2-го десятка
- •4.1. Причини виділення другого десятка в окремий концентр
- •4.2. Вивчення нумерації чисел в межах 20-ти
- •Дев’ять на десять дев'ятнадцять
- •4.4. Розв'язування арифметичних задач у 2-му класі
- •5. Методика вивчення сотні у допоміжній школі
- •5.1. Причини виділення сотні в окремий концентр
- •5.2. Труднощі, які виникають в учнів допоміжної школи при вивченні сотні, та наочні посібники, які при цьому використовуються
- •5.3. Вивчення нумерації чисел в межах 100
- •1) Нумерація круглих десятків.
- •2) Вивчення нумерації круглих десятків.
- •3) Вивчення нумерації чисел 21-99.
- •5.4. Вивчення дій додавання і віднімання у межах 100
- •1. Додавання і віднімання без переходу через розряд.
- •2. Додавання і віднімання з переходом через розряд.
- •6. Методика вивчення множення і ділення
- •6.1. Формування в учнів поняття про множення і ділення
- •6.2. Навчання табличного множення і ділення в межах 100
- •6.3. Позатабличні випадки множення і ділення
- •6.4. Розв'язування задач у 3-4-му класах
- •7. Методика вивчення тисячі
- •7.2. Усна і письмова нумерація чисел в межах 1000
- •7.2.1. Знайомство з сотнею як новою лічильною одиницею та нумерація круглих сотень.
- •7.2.2. Утворення повних трицифрових чисел та їх запис.
- •7.2.3. Утворення неповних трицифрових чисел і їх запис.
- •7.3. Обчислення прикладів на додавання і віднімання в межах тисячі
- •1. Додавання і віднімання без переходу через розряд.
- •2. Додавання і віднімання з переходом через розряд.
- •8. Вивчення метричної системи мір
- •8.1. Метрична система мір та основні труднощі її засвоєння розумово відсталими школярами
- •8.1.1. Знайомство з мірами довжини.
- •8.1.2. Вивчення мір об'єму.
- •9.1.3. Вивчення мір маси.
- •8.1.4. Вивчення мір вартості.
- •8.2. Перетворення чисел, які виражаються метричними мірами
- •2. Додавання і віднімання іменованих чисел з перетворенням.
- •9. Методика вивчення мір часу
- •9.1. Час та особливості його вивчення учнями допоміжної школи
- •9.2. Перетворення чисел, виражених мірами часу і арифметичні дії з ними
7. Методика вивчення тисячі
7.1. Причини виділення тисячі в окремий концентр та труднощі його вивчення
З числами в межах 1000 учні допоміжної школи починають знайомитись у 5-му класі. На початковому етапі розвитку методики математики тисяча не виділялась в окремий концентр. Більшість методистів того часу (П.С. Гур'єв, О.І. Гольденберг та інші) вивчення математики здійснювали за трьома концентрами: 1-й - числа першого десятка, 2-й - сотня, 3-й - багатоцифрові числа.
Природно, що вивчення математики у такій послідовності створювало певні труднощі у дітей і особливо при переході від усних до письмових прийомів обчислень. Вони були не підготовлені до вивчення чисел більшої величини, оскільки в межах 100 учні вивчали усні алгоритми обчислень, а при вивченні багатоцифрових чисел застосовуються письмові прийоми. І тільки в кінці XIX століття К.П. Арженніков, рекомендуючи метод спільного вивчення дій у математиці, в своєму навчальному посібнику "Методика арифметики" (1898 р.) виділяє тисячу в окремий концентр. її виділення дало можливість поступово підготувати учнів до вивчення нумерації чисел будь-якої величини. Таким чином, числа першої тисячі стали перехідною сходинкою до вивчення чисел 5-го концентру – тобто багатоцифрових. Процес навчання значно полегшується, стає більш доступним, а використання письмових прийомів наочно показує їх значну перевагу над усними під час виконання обчислень над багатоцифровими числами.
Також відзначимо, що вивчення чисел в межах 1000 закінчується оволодінням учнями чисел першого класу – класу одиниць, які є основою до вивчення чисел другого класу – класу тисяч.
На цьому етапі учні знайомляться з такою новою лічильною одиницею, як сотня, дістають уявлення про тисячу. При переході до письмових обчислень вправи з усної лічби продовжуються. На них виробляються швидкість, вправність рахунку в межах 100, формуються навички усних обчислень в межах 1000. В цей час учні повинні привчатися поступово вживати математичну термінологію: правильно називати арифметичні дії, їх компоненти та кінцевий результат, геометричні тіла та фігури. При вивченні нумерації чисел в межах першої тисячі розумово відсталі учні відчувають певні труднощі:
не можуть чітко уявити реальну кількість предметів у 1000 одиниць, а показ цього за допомогою наочних посібників є трудомістким і в більшості випадків недоцільним;
допускають помилки під час рахунку з переходом через розряд, особливо при переході до нового десятка або до нової сотні – "триста двадцять дев'ять, триста двадцять десять ...", "триста дев'яносто дев'ять, триста дев'яносто сто...", "триста дев'яносто дев'ять, триста дев'яносто десять...";
дуже повільно засвоюють рахунок в межах 1000 у зворотному порядку, певні проблеми виникають і при прямому рахунку, під час рахунку рівними числовими групами, від заданого до заданого числа;
при записі чисел допускають багато помилок через слабкість знань позиційного значення цифри у числі - числа 456 або 354 пишуть відповідно як 654 або 453;
велика кількість помилок зустрічається при записі чисел з відсутніми одиницями того чи іншого розряду - 203 пишуть як 23, 340 відповідно як 34;
недостатнє розуміння утворення десяткової системи числення не дозволяє розумово відсталим учням уявити собі, що 10 сотень – це і є 1 тисяча;
Також у розумово відсталих дітей певні труднощі виникають при виконанні дій додавання та віднімання, особливо у випадках переходу через розряд. Коротко охарактеризуємо основні з них:
школярі не вміють правильно підписати розряд під розрядом;
недостатньо чітко розуміють позиційне значення цифр у числі;
не звертають увагу на запис цифр (неправильно підписують число, яке потрібно додати або відняти, зміщуючи його вліво або вправо і це призводить до помилок в обчисленнях);
неправильно записують числа у стовпчик, якщо дія виконується над трицифровим та двоцифровим і одноцифровим числом: десятки підписуються під сотнями, одиниці - під сотнями або під десятками, що призводить до помилок в обчисленнях;недостатнє оволодіння табличними випадками додавання і віднімання в межах 20 призводить до грубих помилок при обчисленнях в стовпчик;
забувають додати цифри, які вони запам'ятали (десяток або сотню), а також забувають, що "позичали" з сотні або десятка;
при відніманні замість того, щоб "позичити" одиницю вищого розряду і роздробити її, починають віднімати з більшої цифри від'ємника меншу цифру відповідного розряду зменшуваного.
При вивченні нумерації в межах тисячі уже значно менше, аніж на попередніх етапах, можливе застосування наочних посібників і дидактичного матеріалу. Основними наочними посібниками можуть бути: палички, пучки паличок по 10, 100 і один у 1000 штук; арифметична шухляда; абак класний і індивідуальний; розрядна таблиця; класна та індивідуальна рахівниці; цифрові каси з записом круглих десятків та сотень; книжка "Тисяча"; таблиця метричної системи мір; стрічка, або рулетка довжиною у 10 м, розділена на метри, дециметри та сантиметри; гроші вартістю 1 грн., 2 грн., 5 грн., 10 грн., 20 грн., 50 грн., 100 грн., 200 грн. або їхнє зображення.