Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод виклад з мат-ки 2.doc
Скачиваний:
1026
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
7.51 Mб
Скачать

3.3. Арифметичні дії з числами 1-го десятка

Часто кажуть, що арифметичною дією називається знаход­ження за двома даними числами третього числа. Це не слід вважати строгим визначенням. Це поняття можна пояснити так: відомі вам дії додавання, віднімання, множення і ділення називають арифметич­ними діями.

Якщо не виходити з поняття чисельності множини, то дія додавання визначається так: додаванням натуральних чисел назива­ють арифметичну дію, за допомогою якої визначають число, що містить стільки одиниць, скільки їх є у даних числах разом.

Уміння правильно знаходити результати додавання і відні­мання чисел в межах 10 є необхідною умовою вивчення матеріалу наступних концентрів. Знайомство з діями додавання та віднімання в допоміжній школі для розумово відсталих проходить не ізольовано від вивчення нумерації, а відбувається в комплексі. При цьому шко­лярів знайомлять спочатку з додаванням, а потім з аналогічними випадками віднімання.

У допоміжній школі при вивченні чисел і арифметичних дій з ними доцільно дотримуватись монографічного способу. Під моно­графічним способом розуміють трактування кожного числа в межах 10 як окремо взятої одиниці. Монографічне вивчення чисел доцільне з декількох причин: одночасно відбувається вивчення чисел, цифр і їх закріплення арифметичними діями; жодна з груп складу числа не буде пропущена; дається час слабшим школярам краще засвоїти матеріал, адже з сильнішими вчитель завжди знайде можли­вість виконувати складніші завдання; учні отримують позитивні емоції від усвідомлення того, що вони оволоділи складним матері­алом, в них формується почуття задоволення від подоланих перешкод.

Вже знайомлячись з елементами написання цифри 2, школярі пишуть знаки "+", "–", "=". У цей же час вони вчаться проводити обчислення, правильно писати арифметичні приклади, адекватно розміщувати цифрові знаки у клітинках, на рядку.

Підводячи школярів до усвідомлення необхідності знаків, які б показували залежність між числами, можна запропонувати їм вико­нати практичне завдання: до одного кружечка прибавити ще один і порахувати, скільки всього отримали кружечків. Після виконання завдання потрібно запитати у них, а як це можна записати? Якщо школярі зроблять запис: 1 1 2 - потрібно попросити прокоментувати його (один і один буде два), якщо ж у них виникнуть при цьому труднощі - недоцільно довго затягувати пошуки, щоб не викликати у розумово відсталих невдоволення своїми знаннями. Вчитель розпо­відає, що для виконання письмового запису вказаної залежності існує спеціальний знак "+", а для того, щоб показати результат – знак "=". В результаті отримуємо формулу: 1 + 1 = 2.

Як ми вказували раніше при вивченні чисел учнями допоміж­ної школи вчитель повинен використовувати достатню кількість наочності. Лише через практичні дії з предметами, їхніми зображен­нями можна сформувати усвідомлення утворення нової множини або через об'єднання двох вже відомих, або шляхом вилучення з неї частини предметів. Наочність виступає необхідним елементом для обчислення прикладів.

Знайомство розумово відсталих учнів з діями додавання і віднімання в межах 10 доцільно проводити в такій послідовності.