- •Спеціальна методика викладання математики
- •1. Методика розв'язування арифметичних задач
- •1.1. Задачі та їхня роль у навчанні і вихованні учнів допоміжної школи
- •1.2. Типи простих задач та їхня мета
- •Задачі на додавання
- •Задачі на віднімання
- •Задачі на множення
- •Задачі на ділення
- •1.3. Труднощі розв'язування арифметичних задач учнями допоміжної школи та помилки, які вони при цьому допускають
- •1.4. Організація роботи учнів над розв'язуванням арифметичних задач
- •1.5. Навчання учнів самостійному складанню задач
- •1.6. Перехід від розв'язування простих задач до складених
- •Порівняльний аналіз арифметичних задач
- •2. Усна лічба на уроках математики в допоміжній школі
- •2.1. Значення усної лічби для учнів допоміжної школи
- •2.2. Форми і прийоми усної лічби
- •2.3. Види вправ з усної лічби
- •5 Зупинок
- •2.4. Організація занять усною лічбою
- •3. Методика вивчення 1-го десятка
- •3.1. Причини виділення першого десятка в окремий концентр
- •3.2. Нумерація чисел в межах 1-го десятка
- •1. Знайомство з числом, кількістю і цифрою.
- •2. Визначення місця числа є числовому ряді.
- •3. Рахунок.
- •4. Порівняння чисел.
- •5. Склад числа.
- •3.3. Арифметичні дії з числами 1-го десятка
- •1. Знаходження суми або різниці шляхом перелічування.
- •3. Виконання арифметичних дій на основі знання складу чисел та складання таблиць додавання та віднімання у допоміжній школі.
- •4. Ознайомлення з переставною властивістю додавання.
- •5. Додавання і віднімання нуля і обчислення прикладів з відсутнім компонентом.
- •3.4. Розв'язування арифметичних задач в межах 10-ти учнями допоміжної школи1
- •4. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 2-го десятка
- •4.1. Причини виділення другого десятка в окремий концентр
- •4.2. Вивчення нумерації чисел в межах 20-ти
- •Дев’ять на десять дев'ятнадцять
- •4.4. Розв'язування арифметичних задач у 2-му класі
- •5. Методика вивчення сотні у допоміжній школі
- •5.1. Причини виділення сотні в окремий концентр
- •5.2. Труднощі, які виникають в учнів допоміжної школи при вивченні сотні, та наочні посібники, які при цьому використовуються
- •5.3. Вивчення нумерації чисел в межах 100
- •1) Нумерація круглих десятків.
- •2) Вивчення нумерації круглих десятків.
- •3) Вивчення нумерації чисел 21-99.
- •5.4. Вивчення дій додавання і віднімання у межах 100
- •1. Додавання і віднімання без переходу через розряд.
- •2. Додавання і віднімання з переходом через розряд.
- •6. Методика вивчення множення і ділення
- •6.1. Формування в учнів поняття про множення і ділення
- •6.2. Навчання табличного множення і ділення в межах 100
- •6.3. Позатабличні випадки множення і ділення
- •6.4. Розв'язування задач у 3-4-му класах
- •7. Методика вивчення тисячі
- •7.2. Усна і письмова нумерація чисел в межах 1000
- •7.2.1. Знайомство з сотнею як новою лічильною одиницею та нумерація круглих сотень.
- •7.2.2. Утворення повних трицифрових чисел та їх запис.
- •7.2.3. Утворення неповних трицифрових чисел і їх запис.
- •7.3. Обчислення прикладів на додавання і віднімання в межах тисячі
- •1. Додавання і віднімання без переходу через розряд.
- •2. Додавання і віднімання з переходом через розряд.
- •8. Вивчення метричної системи мір
- •8.1. Метрична система мір та основні труднощі її засвоєння розумово відсталими школярами
- •8.1.1. Знайомство з мірами довжини.
- •8.1.2. Вивчення мір об'єму.
- •9.1.3. Вивчення мір маси.
- •8.1.4. Вивчення мір вартості.
- •8.2. Перетворення чисел, які виражаються метричними мірами
- •2. Додавання і віднімання іменованих чисел з перетворенням.
- •9. Методика вивчення мір часу
- •9.1. Час та особливості його вивчення учнями допоміжної школи
- •9.2. Перетворення чисел, виражених мірами часу і арифметичні дії з ними
5.4. Вивчення дій додавання і віднімання у межах 100
Навчання розумово відсталих додаванню і відніманню чисел в межах 100 проводиться з наростанням ступеня складності. У цей період новим для розумово відсталих школярів є поняття про прийоми додавання і віднімання двоцифрових чисел. Формування усвідомленого виконання операцій над цими числами організовується у певній послідовності: спочатку розглядається обчислення прикладів без переходу, а потім з переходом через розряд.
1. Додавання і віднімання без переходу через розряд.
а) додавання і віднімання круглих десятків (20 + 10 =, 30 – 20 =), в основі якого лежать знання нумерації круглих десятків.
Обчислення цих прикладів не викликає значних труднощів у дітей, оскільки в своїй основі містить вже знайомі дітям прийоми – утворення круглих десятків і лічба ними. Пояснення і запис прийомів виконання завдань може проходити у такому плані: "Нам потрібно до 20 додати 10. 20 - це 2 десятки, записуємо це під лінією. 10 - це 1 десяток, записуємо це нижче. Отже, проводимо обчислення: до 2 десятків додаємо 1 десяток, отримуємо 3 десятки. 3 десятки – це 30 одиниць. Результат переносимо у приклад над лінією”.
20+10=30
20 – це 2 дес.
10 – це 1 дес.
Отже, 2 дес. + 1 дес. = 3 дес. = 30
Аналогічно дається пояснення і віднімання десятків.
30 – 20=10
30 – це 3 дес.
20 – це 2 дес.
Отже, 3 дес. – 2 дес. = 1 дес. = 10
У цих випадках вчитель використовує перетворення чисел в одиниці вищого розряду, проведення з ними обчислення і зворотне перетворення. При цьому педагог обов'язково супроводжує пояснення матеріалу використанням різних наочних посібників, які сприяють кращому усвідомленню розумово відсталими алгоритмів даних обчислень.
Під час пояснення цього матеріалу доцільно проводити порівняння виконання даних завдань з обчисленням прикладів з одиницями. Мета проведення такої аналогії полягає у закріпленні знань про склад одноцифрових і двоцифрових чисел, проведення обчислень з одиницями різних розрядів:
2 + 1 = 3 3 – 2 = 1
20 + 10 = 30 30 – 20 = 10.
У першому рядку виконуємо дії над розрядом одиниць, в другому - десятків. Формування такої диференціації знань дозволяє уникнути помилок, які роблять розумово відсталі учні, об'єднуючи між собою різні розрядні одиниці або проводячи обчислення з несумісними розрядними одиницями: 20 + 2 = 40; 30 - 2 = 10.
б) додавання і віднімання, в основі якого лежать знання розрядного складу чисел і послідовності утворення числового ряду.
На ці випадки не потрібно витрачати багато часу, адже алгоритм їхнього обчислення постійно пояснювався в 2-му класі. Під час роботи над цим матеріалом найбільш ефективним посібником може виступати абак:
30 + 2=; 45 – 5 =
"До трьох десятків потрібно додати дві одиниці. З десятки і 2 одиниці утворюють нове число – тридцять два – 32. Отже, 30 + 2 = 32". Аналогічно пояснюємо алгоритм обчислення дії віднімання.
Для кращого усвідомлення обчислення прикладів типу 21 + 1 =; 21 + 10 = доцільно використовувати таблицю "Сотня", в яку записані всі числа від 1 до 100. Така таблиця дозволяє школярам наочно пересвідчитись у правильності проведених обчислень.
в) додавання до круглих десятків двоцифрового числа і віднімання від двоцифрового числа круглих десятків; віднімання від двоцифрового числа двоцифрового, коли в різниці отримуємо круглі десятки.
Пояснюючи обчислення прикладів даного типу потрібно з використанням наочності (абак, рахівниця тощо) і при цьому корисно показати учням алгоритм їхнього проведення:
20+18 = 38 36–20=16 46–26 = 20
18=10 + 8 36 = 30 + 6 26 = 20 + 6
20+10 = 30 30–20 = 10 46–20 = 26
30+8 = 38 10 + 6 = 16 26–6 = 20
"Нам потрібно обчислити приклад: 20 + 18 =. Записуємо цей приклад у зошиті і підкреслюємо його. (Аналогічна робота виконується вчителем на дошці). Розкладаємо 18 на десятки і одиниці: 18 = 10 + 8. Записуємо цю дію під лінією. До 2 десятків, або 20 додаємо 1 десяток, або 10 і в сумі отримуємо 30:20+10 = 30. Записуємо цю арифметичну дію нижче. Нам залишилось додати ще 8 одиниць. Виконуємо це обчислення, адже з цим матеріалом (на основі знання десяткового складу числа) ми познайомились на попередніх уроках: 30 + 8 = 38. Суму записуємо в приклад над лінією."
Розумово відсталих школярів доцільно познайомити і з іншим записом обчислення даного прикладу:
20 + 18 = 20 + 10 + 8 = 30 + 8 = 38;
36 – 20 = 30 + 6 – 20 = 30 – 20 + 6 = 10 + 6 = 16.
Цей запис вчитель використовує лише після того, як учні усвідомили перший варіант проведення обчислень.
Навчившись проводити обчислення прикладів цих типів, доцільно познайомити школярів зі скороченим записом, але при цьому вимагати після обчислення усного коментарію виконаних дій, а під час запису - підкреслення десятків однією лінією:
30 + 26 = 56 81 - 50 = 31
Для кращого розуміння позиційного значення цифр у числі запис одиниць і десятків на дошці й у зошитах деякий час можна робити різними кольорами. Це важливо для тих учнів, які ще погано орієнтуються в розрядах.
г) додавання одно – та двоцифрового числа до двоцифрового; віднімання від двоцифрового числа одно – та двоцифрового.
При обчисленні цих прикладів вчитель знову ж таки звертає увагу школярів нате, які розрядні одиниці потрібно об'єднувати між собою або з яких розрядних одиниць потрібно віднімати інші. Найбільш оптимальний прийом, який може використати вчитель під час пояснення цього матеріалу - використання кольорових кружечків з написаними на них цифрами: сині кружки означають розряд одиниць, червоні - десятків. Організація роботи таким чином дозволяє розумово відсталим учням краще орієнтуватись у матеріалі і проводити обчислення між одиницями одного розряду.
Під час запису прикладів на додавання без переходу через розряд можна показати школярам і варіант обчислення через розкладання двох доданків на розряди:
35 + 2 = 37 37 – 2 = 35 21 + 18 = 39 39-21 = 18
20 = 20+1 21 = 20 + 1
18 = 10 + 8 39–20=19
20 + 10 = 30 19-1 = 18
1 + 8 = 9
30 + 9 = 39
д) додавання двоцифрового числа до одноцифрового і двоцифрового, коли в сумі виходять круглі десятки; віднімання від круглих десятків одноцифрового і двоцифрового числа:
Пояснення цього матеріалу доцільно проводити з використанням паличок, арифметичної шухляди або інших наочних посібників, які можна об'єднати в десятки і відповідно розбити на одиниці. Дані приклади:
55 + 5 = 60 70–5 = 55 35+25 = 60 60 – 25 = 35
55 = 50 + 5 70 = 60+10 25 = 20 + 5 25 = 20 + 5
5 + 5 = 10 10 – 5 = 5 35+20 = 55 60 – 20 = 40
50 + 10 = 60 60 + 5 = 65 55 + 5 = 60 40 – 5 = 35
Пояснення ведеться у такому плані: "Число 55 розбиваємо на десятки і одиниці: 55 = 50 + 5. Виконуємо додавання одиниць: 5 + 5 =. В сумі отримуємо 10, або 1 десяток. Додаємо до 5 десятків 1 десяток і в сумі отримуємо 6 десятків або 60. Результат записуємо у приклад над лінією." Аналогічно проводиться пояснення і на віднімання від двоцифрових чисел одноцифрових.
Зазначені вище випадки додавання і віднімання обчислюються з використанням практично однакових прийомів, але за трудністю вони різні. Школярам зі стійкими порушеннями інтелектуальних функцій значно важче до меншого числа додати більше (2 + 7). Це є свідченням того, що дотримуючись вимог поступового наростання труднощів при обчисленні прикладів, необхідно враховувати не лише прийоми, але й числа, над якими проводяться операції.
Обчислення прикладів без переходу через розряд виконується прийомами усних обчислень, тобто обчислення потрібно починати з одиниць вищих розрядів (десятків). Запис прикладів робиться в рядок.
Дії додавання і віднімання вивчаються паралельно. Кожен випадок додавання порівнюється з відповідним випадком віднімання, відзначається їхня подібність і відмінності. Обчислення прикладів типу 2 + 34 =, 5 + 45 = тощо не розглядається окремо, а пояснюється через використання переставного закону додавання, з яким школярі вже знайомі з 1-го класу.
Під час вивчення учнями цього матеріалу необхідно кожен новий випадок розглядати в нерозривному зв'язку з попередніми, поступово включати нові знання в уже наявні, вчити їх знаходити у цих прикладах спільне і відмінне, складати подібні. Це змушує дітей думати, розглядати кожен випадок додавання не ізольовано, а в тісному зв'язку з відніманням в їхній взаємозумовленості. Це дозволить виробити в них узагальнений спосіб усних обчислень.