- •Предмет дослідження та завдання курсу “Історія економіки та економічної думки”.
- •Основні джерела та методи дослідження економічної історії.
- •Методологія вивчення історії економічних вчень. Визначення понять школи і напрямку в економічних теоріях.
- •Значення історії економіки та економічної думки в розвитку економічного мислення студентів
- •Еволюція економічних відносин та економічної думки стародавнього світу.
- •"Грошова" модель Гільденбрандта.
- •"Товарна" модель Бюхера.
- •"Транспортна" модель Мечнікова
- •Особливості та етапи еволюції первісної економіки
- •Мезоліт – починається після льодовикового періоду.
- •Енеоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Характеристика первісних общин.
- •Зародження перших соціально-економічних інститутів: сім”я, рід, власність, цивілізація. Держава.
- •Особливості трипільської культури.
- •Антична рабовласницька економіка.
- •Формування та розвиток феодальної економіки.
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Еволюція економічної думки середньовіччя.
- •Франсуа Кене як засновник фізіократичної школи. Суть праці "Економічна таблиця".
- •Економічні погляди а. Тюрго, Мірабо, Рів'єра, Летрона.
- •Первісне нагромадження капіталу.
- •Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.
- •Економічні передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Меркантилізм як концепція періоду зародження основ ринкових економічних відносин.
- •«Революція цін» та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури.
- •Зрілий меркантилізм у поглядах т.Мена., Дж. Локка., р.Кантильона, ж.Б. Кольбера.
- •А. Монкретьєн та його "Трактат політичної економії''
- •Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.
- •Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.
- •Вільям Петті - засновник теорії трудової вартості.
- •Основні положення праці а.Сміта ''Дослідження про природу та причини багатства народів"
- •Риси економіки індустріального типу.
- •Давід Рікардо - ідеолог епохи промислової революції.
- •Промисловий переворот: ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму.
- •Економічний розвиток світового господарства в роки 1-ої світової війни та в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту у Німеччині.
- •Особливості промислового перевороту у сша.
- •«Ніш» (німецька історична школа) та ідея індивідуальності економік світу.
- •Кризи перевиробництва та значення економічного вчення к. Маркса та ф. Енгельса.
- •Економічні передумови і наслідки першої світової війни. План Дауеса, його наслідки.
- •Суть і особливості маржиналізму:. Австрійська школа (к. Менгер, ф.Візер, о. Бем-Беверк);
- •Епоха „проспериті” та розвиток ідей американського інституціоналізму
- •Фактори швидкого економічного зростання сша, Німеччини.
- •Соціально-економічний напрямок Торстена Веблєна,
- •Теорії технологічного детермінізму (Дж.К. Гелбрейт, у. Ростоу, е.Тоффлер).
- •Юридичний інституціоналізм Дж.Коммонса.
- •Емпірико-прагматичний інституціоналізм у.К.Мітчелла.
- •Риси ринку монополій.
- •Вияв ринкових аспектів монополізованого господарства в роботі Дж. Робінсон „Теорія недосконалої конкуренції”.
- •Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера. Т ф. Хайєка.
- •Праця Дж. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей.
- •Кейнсіанська модель макрорівноваги.
- •Неокейнсіанська теорія економічного зростання.
- •Проблеми соціалізму і комунізму в працях Маркса, Енгельса, Леніна.
- •Історична доля України в економіці соціалізму.
- •Риси командно-адміністративної системи.
- •Причини та результати війни: економічний перерозподіл світу.
- •Школи неолібералізму : Чіказька (л.Мізес, м.Фрідмен), Фрайбургська (в.Ойкен, л.Ерхард), Лондонська (ф. Хайєк, л. Роббінс).
- •Бреттон – Вудська система . Еволюція кількісної теорії грошей
- •Сучасні концепції кількісної теорії грошей м. Фрідмена, д. Хікса.
- •Теорія раціональних очікувань, її передумови та наслідки використання.
- •Суспільно-економічні погляди ф. Прокоповича, г. Гребінки, с. Величко.
- •Соціально-економічні погляди я. Козельского та г. Сковороди.
- •Розвиток економічної думки в період підготовки до здійснення реформи 1861 р.
- •Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.
- •Основні течії суспільно-економічної думки в Україні в 1917-1930 рр.
- •Економічна думка в період неп та її еволюція в роки наростання державного тоталітаризму.
- •Суперечливість розвитку економічної думки в 30-80-тих роках.
- •Формування нових підходів до вивчення економіки з 90-х рр.. ХХст.
- •Утворення “соціального ринкового господарства” - економіка за Ойкеном та визначення нової ролі держави л.Ерхардом.
- •Риси сучасної змішаної економічної системи.
- •Глобалізація та інтеграція сучасного світового господарства.
- •Лібералізація, регіоналізація, стандартизація світової економіки.
-
Антична рабовласницька економіка.
Країни Античності розвивалися в період панування традиційної економічної системи, а саме рабовласницького ладу. Рабовласницький лад господарювання поділявся на Східне Рабство і Античне рабство.
Спільними рисами цих двох є зв-язок робочої сили з засобами виробництва, які пов’язані згідно традиції примусовим, а не економічним методом, тобто майже 95% утвореного багатства привласнюють рабовласники, тому тут низький стимул до росту продуктивності праці.
Особливостями Античного Рабства були:
-
Основна продуктивна сила суспільства – раби, які працювали у всіх сферах господарства
-
Античний тип рабства, жорсткий, раб не мав ні сімї, ні майна, отримував тільки мінімум, щоб відновити свої сили.
-
Децентралізована система – кожен рабовласник сам вирішував, що і як раби повинні робити на його землях, тому вважається, що тут зароджуються ринкові поняття економічної свободи, правда тільки для рабовласника.
Греція:
широке використання величезної кількості рабів в господарстві країни (джерела рабства – війни, борги збіднілого населення);
колонізація - захоплення сусідніх земель (Рим, країни Африки та басейну Чорного моря); причинами колонізації були: нестача землі (острівно-хребтовий тип країни зумовив дефіцит земельних угідь), концентрація землі в руках родової знаті, нестача ресурсів (металів), пошук ринків збуту та намагання контролювати торговельні шляхи;
інтенсифікація сільського господарства (введення трипілля, застосування мінеральних добрив, вирощування прибуткових культур);
розвиток ремесла - широке розповсюдження ергастерій (ремісничих цехів з рабами) – відомі і до сьогодні грецька кераміка та будівництво міст, театрів, стадіонів того часу;
утворення товарно-грошового обміну (7ст. до н.е.) та зародження банківських операцій (5 ст. до н.е.), зокрема:
в трапезах (міняльних лавках) надавали послуги із зберігання та переказу грошей, надання кредитів під заставу;
з’являються перші торговельні об’єднання – фіаси, де засновники контролювали ціни, обмінювались інформацією, надавали позики, страхували.
Рим:
набула апогею класична форма рабства, за якої раби- це живе знаряддя праці, яке є обов’язковим елементом будь-якого господарства;
територіальна експансія (колонізація) – експропрійовані (захоплені) землі від Атлантичного океану на заході і до Месопотамії на схід, в тому числі Греція, Єгипет;
інтенсифікація (зростання продуктивності) сільського господарства – винайдення водяного млину, колісного плугу, розвиток системи колонату, агротехнічних наук;
розвиток ремесел – створення колегіальних об’єднань ремісників за професіями сприяло поширенню кооперації і спеціалізації виробництва, зокрема Рим славився своїми лазнями, каналізаціями, дорогами, громадськими спорудами (Колізей), скульптурами, зброєю, тощо;
розвиток торгівлі – виникнення постійних ярмарок (кожний 9 день –„нундіна”) та спеціалізованих ринків, розповсюдження морських та караванних торгових зв’язків; обмеження лихварства (римлян-лихварів звали аргентаріями);
розвиток форм обміну:
Стародавній Рим славився увагою до податків, зокрема для збільшення надходжень запроваджували 14 місяців в році; імператор Віспасіан увів податок на суспільні туалети
-
Економічна думка Стародавньої Греції, Риму.
Антична (стародавня) економічна думка Греції представлена видатними філософами Ксенофонтом, Платоном і Аристотелем, схожість думок яких полягала в тому, що основою економіки держави вважали сільське господарство, засноване на рабській праці; засуджували торгівлю і лихварство, як нечесне заняття, яке веде до виникнення соціальних конфліктів; вважали, що товари повинні вироблятися виключно для споживання.
Ксенофонт (4 ст. до н.е.) . Його твір став першою відомою в історії працею, присвяченою винятково економіці, під назвою „Економікос” чи в іншому перекладі - “Домострой” (oikos – господарство, nomos – наука). Під господарством Ксенофонт розумів управління майном, а під майном – все, що корисне для людини, що здатне задовольнити її потреби. Отже домогосподарство, за Ксенофонтом, - наука про управління натуральним господарством, де останнє вважав найкориснішим устроєм для господарського життя.
Платон (4 ст. до н.е.). Праці „Держава”, „Закони”. Платон зазначає, що потреби кожної людини різноманітні і задовольнити їх можна тільки використовуючи спеціалізовані види праці багатьох людей.
В проекті „Держава” запропонував модель ідеальної держави, в якій ліквідовуються причини розколу суспільства на бідних і багатих, забезпечується майнова рівність та соціальна справедливість.
Платон в своїй роботі «Держава», вивів п’ять основних типів держави: тимократія, аристократія, олігархія, демократія, тиранія.
В «Законах» пропонує інший варіант побудови ідеального устрою, зокрема наголошує на необхідності:
- виділити кожній сім’ї окреме житло та земельну ділянку, де останні перебувають у незмінній кількості в державній власності та переходять у спадок до одного з дітей;
- організувати соціальну міру бідності та багатства для встановлення справедливого суспільного устрою (вартість однієї ділянки складає «міру бідності», а «міра багатства» визначається в четверо більшою, верх цього слід спрямовувати в казну).
Грошам відводив наступні функції: міри вартості, засобу обігу та засобу нагромадження.
Платон першим поділив гроші на повноцінні (всезагальні) і неповноцінні (місцеві).
Аристотель (4 ст. до н.е.) – учень Платона та вчитель і вихователь Олександра Македонського. Праці „Політика”, „Нікомахова етика”, «Афінська політія». Аристотель вважав, що суспільство розвивається за природними законами, основними з яких є панування та підкорення.
Господарську діяльність поділяв на:
-
Економіку – уміння господарювати, кінцевою метою якого є споживання (задоволення власних потреб). Економіка породжує багатство, розміри якого обмежуються рівнем споживання.
-
Хрематистику ( від “хрема” – статок) – мистецтво наживати багатство шляхом торгівлі, лихварства, що зрештою засуджував, оскільки багатство, породжене хрематистикою не має обмежень, а значить є неприродним.
Проаналізував еволюцію торгівлі:
-
бартерна торгівля - товар на товар (Т-Т);
-
товарний обіг - товар-гроші–товар (Т-Г-Т), поява грошового еквіваленту, який полегшив обмін;
-
грошовий обіг (Г–Т–Г.’’) – хрематистика .
Спробував розкрити причини обміну, або як порівнюються різні речі. Виявив, що еквівалентний обмін здійснюється тоді, коли співпадають масштаби потреб (зрівнюється зацікавленість в обмінюваних благах обох учасників).
Античний Рим
Марк Теренцій Варрон (1ст. до н.е.) у праці «Про сільське господарство» науково обґрунтував необхідність інтенсифікації виробництва. З цією метою пропонує:
-
розширювати географію реалізації продукції;
-
стимулювання рабської праці поліпшеним харчуванням та зменшенням важкості роботи;
-
запровадження колонату (переведення рабів у статус колонів, із наданням земель в орендне користування).
Цікаво класифікує сільськогосподарські знаряддя праці: розмовляючі (раби), мукаючі (воли), німі (речі).
Луцій Юній Модерато Колумела (1 ст. н.е.). В праці «Трактат про сільське господарство» виклав власну програму інтенсифікації сільського господарства, зокрема пропонує:
-
запровадження у виробництво наукового підходу (агрономії, селекції) та збільшення витрат на розвиток с/г наук;
-
матеріальне стимулювання праці рабів, раціональне розміщення рабів на виробничих місцях, надання волі найбільш старанним рабам та запровадження змагань і наглядацтва – для підвищення продуктивності праці;
-
зростання значення товарного виробництва (ринкової реалізації продукції).
в межах рабовласницької економіки відбувся третій суспільний поділ праці – відокремлення торгівлі від сільського господарства;