Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕ та ЕД / vidpovidi_do_ekzamenu.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
546.82 Кб
Скачать
  1. Лібералізація, регіоналізація, стандартизація світової економіки.

Регіоналізація – зміцнення і розширення спектру економічних, політичних та інших зв’язків між адміністративно-територіальними одиницями в країні, або між країнами, що входять до одного певного регіону. Це виникнення регіональних об’єднань держав.В межах суверенних держав регіоналізація проявляється в зростанні ролі самоуправління, у формуванні і розвитку територіальних господарських утворень, наданні владних повноважень і господарської самостійності регіонам.

Лібералізація економіки – це питання розширення економічної свободи [1], свободи економічної діяльності всіх суб’єктів господарювання будь-якої форми власності, зняття або зменшення політичних, юридичних і адміністративних обмежень приватної ініціативи. Останнім часом увесь світ приділяє значну увагу питанню лібералізації економіки як складовій державної політики. Це пояснюється тим, що лібералізація економіки зумовлює підвищення кількості та, відповідно, ролі ефективних та відповідальних власників, посилення середнього класу. Саме тому лібералізація економіки притаманна розвиненим демократичним країнам західної цивілізації. Отже, питання лібералізації економіки не є суто економічним питанням, а знаходяться в площині

соціально-економічного та цивілізаційного розвитку країни.

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріально розвинені країни, так і країни, що розвиваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікавленість пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.

Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX — початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній "технічній мові", яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.

  1. Загальний ринок і Європейський Союз.

1987-1992 - Загальний ринок - Простір без внутрішніх кордонів, в якому забезпечено вільний рух товарів, послуг, капіталів і громадянських осіб. Ліквідовано митні пости і паспортний контроль, уніфіковано технічні стандарти і системи оподаткування, проведено взаємне визнання освітніх сертифікатів

Європейський Союз (ЄС, Европейська Унія, Европейська Співдружність) - союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄОВГ, ЄЕС, ЕВРАТОМ), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський договір), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.

Початок західноєвропейської інтеграції заклав підписаний ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами і Люксембургом в 1951 році (вступив в силу в 1953 році) Паризькій договір про заснування Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). В 1957 році ними ж був підписаний Римський договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), що вступив в силу в 1958 році. В цьому ж році утворилось Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом). Таким чином, Європейський Союз утворився на основі трьох інтеграційних об’єднань – ЄОВС, ЄЕС, Євроатом і в своєму розвитку пройшов декілька етапів (див. табл. 1).

Європейський Союз, який з 2007 року об’єднує економіку 27 країн із загальним населенням у півмільярда осіб і є найбільшим єдиним ринком світу - являється дуже складним механізмом і безмежно нестандартною формою міждержавного об’єднання.

Причини виникнення ЄС:

  • У Німеччині стрімко зросла потреба у стійких зовнішніх ринках в умовах післявоєнного кон’юнктурного підйому.

  • У Франції гостро стояла проблема збуту сільськогосподарських «надлишків», оскільки перехід до машинної стадії виробництва в с/г обумовив різке зростання виробництва при падінні рівня доходів сільгоспвиробників.Країна намагалась перекласти витрати державного бюджету на «комунітарний» орган, а «надлишки» перетворити в загальноєвропейські.

  • В Італії гостро постала регіональна проблема: рівень життя, зайнятості і економічного зростання різко коливався по окремих районах. В замкненому угрупуванні країна розраховувала забезпечити конкурентні можливості для своєї промисловості, а також послабити демографічний тиск і безробіття за рахунок міграції «надлишкової» робочої сили.

  • В Нідерландах відчувалась потреба в аграрних ринках, яку країна намагалась вирішити, перетворившись в «європейські ворота», «перевалочний пункт» європейської торгівлі.

  • Бельгія і Люксембург намагались послабити згубний вплив структурної перебудови «старих» галузей - вугільної, металопрокатної тощо.

Мета ЄС - Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта EKU, від 1999 року - Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Сучасні проблеми ЄС:

- старіння населення, що потребує реформи пенсійної системи, посилення податкового тиску на працюючих;

- дефіцит кваліфікованої робочої сили, внаслідок чого процвітає трудова міграція в ЄС із країн «третього світу», що збільшує обсяги імміграційного суспільства та породжує націоналістичні настрої корінних жителів Європи;

- перспектива «культурного» закату Європи, мається на увазі тотальна її ісламізація та втрата національної ідентичності (може тому деякі країни ЄС разом із Папою Римським висувають вимогу про включення в текст єдиної європейської Конституції глави про «християнські цінності»);

- затяжний етап прийняття загальноєвропейської Конституції (відповідно до Берлінської декларації її підписання відкладене до 2009 року);

- сумніви стосовно подальшого розширення ЄС, адже прийняття нових членів робить слабшими економіки тих країн ЄС, за рахунок яких підніматимуться економіки нових держав союзу.

  1. Економічні аспекти глобальних проблем людства.

Протягом останніх десятиліть у світі виникло та загострилося певне коло проблем, що стосуються інтересів та долі всього людства. Розв'язання даних проблем не підсильне жодній з країн світу зокрема. Необхідні скоординовані зусилля всієї спільності землян, адже під загрозою їх подальша доля. Подібні проблеми дістали назву глобальних (від лат. "globus" - куля, фр. "global" - всеохоплюючий, загальний). Глобалістика як самостійна галузь знань та досліджень про найбільш загальні, планетарні проблеми сучасності та майбутній розвиток людства перебуває в процесі становлення. Причини виникнення глобальних проблем різноманітні. Їх можна поділити на три групи:

1) причини природного і демографічного характеру;

2) негативні наслідки господарської діяльності людей;

3) побічні наслідки розвитку науки і техніки.

Існують певні ознаки, що дають змогу визначити проблему глобальною. А саме:

1) вони мають загальносвітовий характер, тобто стосуються інтересів значної кількості або ж усіх держав світу;

2) невирішення їх викликає загрозу людству, погіршення умов життя людей та розвитку продуктивних сил;

3) вони потребують невідкладних та рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства.

Відповідно до перелічених ознак глобальні проблеми поділяються на три сфери дії. До першої належать проблеми, що виникають у сфері взаємодії суспільства з природою. Зокрема, надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством; збереження довкілля; освоєння ресурсів Світового океану, дослідження космічного простору тощо.

До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіональні та міжнародні кризи тощо. Останнім часом серед проблем даної сфери на перший план вийшли проблеми, пов'язані з регіональними конфліктами.

У цьому контексті зростає значення проблеми відвернення світової війни. Протягом попереднього десятиліття здавалося, що дана проблема відходить, чи навіть відійшла у минуле. Сьогодні ж таку загрозу відновлює весь хід сучасної міжнародної політики. У розв'язанні цієї проблеми має взяти участь усе світове співтовариство. Адже спільними зусиллями можна відвернути загрозу загибелі людської цивілізації.

Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього. До цієї сфери належать, передусім, проблеми пристосування сучасної людини до умов природного та соціального середовища. На зміни цих умов сьогодні впливає багато факторів, зокрема, науково-технічний прогрес та урбанізація, внаслідок погіршення екологічних умов загострюються проблеми охорони здоров'я й боротьби з епідеміями та тяжкими захворюваннями.

Класифікація глобальних проблем за сферами дії провадиться лише для більш чіткого їх усвідомлення. В реальній дійсності ці проблеми тісно переплетені, взаємопов'язані та взаємообумовлені. Зокрема, продовольча криза в цілому ряді країн, зони голоду на Земній кулі - це результат не лише внутрішнього розвитку цих країн, можливо, в більшій мірі - це результат міжнародного поділу праці та диспропорцій світових господарських зв'язків.

Глобальні проблеми об'єктивні за своїм характером, далеко не малі і для їх розв'язання потрібні значні кошти, інтелектуальні та фізичні зусилля багатьох людей у багатьох країнах світу. Процеси інтернаціоналізації господарського життя науки, культури створюють підстави для подальшої глобалізації проблем людського життя. НТР сприяла розв'язанню тих, що пов'язані з рівнем та якістю життя людей. По суті, завдяки науково-технічному прогресу створене нове техногенне середовище існування сучасної цивілізації. Водночас цим самим процесом надзвичайно загострені проблеми охорони довкілля, сировинних джерел тощо. "Світ створений нами в результаті мислення на звичному для нас рівні, породжує проблеми, не розв'язані на цьому ж рівні" (А.Ейнштейн). Розв'язання глобальних проблем потребує формування більш високого рівня мислення.

1 Фритредерство - (англ. free trade - вільна торгівля), напрямок в економічній теорії і економічній політиці. На відміну від протекціонізму, засноване на принципах свободи торгівлі і невтручанні держави у приватнопідприємницьку діяльність. Виникло у Великобританії в останній третині 18 ст. у зв’язку із промисловим переворотом.

2 Гегемонія - (від грецької hegemonia - верховодство, головування), керівництво, положення першості.

3 Протекціонізм - економічна політика держави, яка має за мету захистити національний внутрішній ринок від іноземної конкуренції шляхом введення високих митних тарифів на ввезені (імпортовані) в країну товари, обмеження чи повної заборони ввезення окремих товарів та інші заходи.

4 Софістика (грецьк. sophistike) - міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки. Софістика ґрунтується на неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизації того чи іншого визначення, на змішуванні суттєвого з несуттєвим, на хибних доведеннях (так званих софізмах) тощо.

5 Урбанізація (від лат. urbanus – міський) – процес зосередження промисловості і населення у містах.

6 Левант – країни Сходу (Індія, Китай та ін.).

7 Парламент (англ. parliament, від франц. parler - говорити) - вищий представницький орган влади. Вперше був утворений в Англії в 13 ст. як орган станового представництва. В 1872р. в Англії введено тайне голосування на виборах в парламент. Як правило, парламент обирається населенням по встановленій конституцією системі і виконує законодавчі функції. В багатьох країнах парламент має спеціальну назву (наприклад, конгрес США, Федеральне зібрання в Росії, норвезький стортинг).

8 Парламент (англ. parliament, від франц. parler - говорити) - вищий представницький орган влади. Вперше був утворений в Англії в 13 ст. як орган станового представництва. В 1872р. в Англії введено тайне голосування на виборах в парламент. Як правило, парламент обирається населенням по встановленій конституцією системі і виконує законодавчі функції. В багатьох країнах парламент має спеціальну назву (наприклад, конгрес США, Федеральне зібрання в Росії, норвезький стортинг).

9 Парламент (англ. parliament, від франц. parler - говорити) - вищий представницький орган влади. Вперше був утворений в Англії в 13 ст. як орган станового представництва. В 1872р. в Англії введено тайне голосування на виборах в парламент. Як правило, парламент обирається населенням по встановленій конституцією системі і виконує законодавчі функції. В багатьох країнах парламент має спеціальну назву (наприклад, конгрес США, Федеральне зібрання в Росії, норвезький стортинг).

10 Промисловість - основні галузі матеріального виробництва; підприємства, зайняті добуванням сировини, виробництвом і переробкою матеріалів і енергії, виготовленням машин.

11 Луддери (Luddits) - в Англії так називались знищувачі машин у фабричних містах, особливо в Шеффільді, в 1811 і 1816 р. Започаткував цей рух Лудд (Ludd), який в сер. XVIII ст. жив біля Лейчестеру і одного разу, в нападі гніву, увірвався в дім і знищив в’язальний верстат. Парламент в 1811 р. вирішив протистояти луддерам, ввівши смертну кару за знищення машин (білль “Про збереження спокою”). Проте в 1813 р. смертна кара була замінена висланням на строк від 7 - 14 років.

12 В 1806р. Наполеон оголошує континентальну блокаду, з метою штучного огородження Франції та її союзників від торгівлі з Англією ( для її занепаду).

13 Концесія - право тривалого володіння і користування об’єктами державного майна іншими економічними агентами. Як свідчить світовий досвід, концесія – це компромісний вихід з ситуації, коли державі не вигідно або не можливо передати у приватну власність окремі об’єкти, а державних коштів бракує для їх ефективного використання та розвитку. В Україні прийнято Закон “Про концесії” в липні 1999р. Понад 120 країн світу використовує систему концесій.

14 Конверсія воєнна – перехід від воєнного виробництва до мирного.

15 Свою назву «легальний марксизм» одержав у зв’язку з тим, що його представники використовували окремі положення марксиської теорії та виступали за їх «легальну» пропаганду. Однак поступово «легальні марксисти» все далі відходили від них. Зрештою вони виступили за перегляд основних положень марксизму: про диктатуру пролетаріату, роль і природу держави, характер переходу до соціалізму, реалізацію і розподіл продукту тощо. Особливі заперечення викликали маркиські висновки про необхідність здійснення насильницької пролетарської революції. У кінці 90-х років «легальні марксисти» почали відходити навіть від формального визнання марксизму; після 1900 року «легальний марксизм» як течія економічної думки розпався, після чого М. Туган-Барановський став на позиції соціал-реформізму.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке ІЕ та ЕД