- •Предмет дослідження та завдання курсу “Історія економіки та економічної думки”.
- •Основні джерела та методи дослідження економічної історії.
- •Методологія вивчення історії економічних вчень. Визначення понять школи і напрямку в економічних теоріях.
- •Значення історії економіки та економічної думки в розвитку економічного мислення студентів
- •Еволюція економічних відносин та економічної думки стародавнього світу.
- •"Грошова" модель Гільденбрандта.
- •"Товарна" модель Бюхера.
- •"Транспортна" модель Мечнікова
- •Особливості та етапи еволюції первісної економіки
- •Мезоліт – починається після льодовикового періоду.
- •Енеоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Характеристика первісних общин.
- •Зародження перших соціально-економічних інститутів: сім”я, рід, власність, цивілізація. Держава.
- •Особливості трипільської культури.
- •Антична рабовласницька економіка.
- •Формування та розвиток феодальної економіки.
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Еволюція економічної думки середньовіччя.
- •Франсуа Кене як засновник фізіократичної школи. Суть праці "Економічна таблиця".
- •Економічні погляди а. Тюрго, Мірабо, Рів'єра, Летрона.
- •Первісне нагромадження капіталу.
- •Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.
- •Економічні передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Меркантилізм як концепція періоду зародження основ ринкових економічних відносин.
- •«Революція цін» та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури.
- •Зрілий меркантилізм у поглядах т.Мена., Дж. Локка., р.Кантильона, ж.Б. Кольбера.
- •А. Монкретьєн та його "Трактат політичної економії''
- •Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.
- •Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.
- •Вільям Петті - засновник теорії трудової вартості.
- •Основні положення праці а.Сміта ''Дослідження про природу та причини багатства народів"
- •Риси економіки індустріального типу.
- •Давід Рікардо - ідеолог епохи промислової революції.
- •Промисловий переворот: ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму.
- •Економічний розвиток світового господарства в роки 1-ої світової війни та в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту у Німеччині.
- •Особливості промислового перевороту у сша.
- •«Ніш» (німецька історична школа) та ідея індивідуальності економік світу.
- •Кризи перевиробництва та значення економічного вчення к. Маркса та ф. Енгельса.
- •Економічні передумови і наслідки першої світової війни. План Дауеса, його наслідки.
- •Суть і особливості маржиналізму:. Австрійська школа (к. Менгер, ф.Візер, о. Бем-Беверк);
- •Епоха „проспериті” та розвиток ідей американського інституціоналізму
- •Фактори швидкого економічного зростання сша, Німеччини.
- •Соціально-економічний напрямок Торстена Веблєна,
- •Теорії технологічного детермінізму (Дж.К. Гелбрейт, у. Ростоу, е.Тоффлер).
- •Юридичний інституціоналізм Дж.Коммонса.
- •Емпірико-прагматичний інституціоналізм у.К.Мітчелла.
- •Риси ринку монополій.
- •Вияв ринкових аспектів монополізованого господарства в роботі Дж. Робінсон „Теорія недосконалої конкуренції”.
- •Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера. Т ф. Хайєка.
- •Праця Дж. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей.
- •Кейнсіанська модель макрорівноваги.
- •Неокейнсіанська теорія економічного зростання.
- •Проблеми соціалізму і комунізму в працях Маркса, Енгельса, Леніна.
- •Історична доля України в економіці соціалізму.
- •Риси командно-адміністративної системи.
- •Причини та результати війни: економічний перерозподіл світу.
- •Школи неолібералізму : Чіказька (л.Мізес, м.Фрідмен), Фрайбургська (в.Ойкен, л.Ерхард), Лондонська (ф. Хайєк, л. Роббінс).
- •Бреттон – Вудська система . Еволюція кількісної теорії грошей
- •Сучасні концепції кількісної теорії грошей м. Фрідмена, д. Хікса.
- •Теорія раціональних очікувань, її передумови та наслідки використання.
- •Суспільно-економічні погляди ф. Прокоповича, г. Гребінки, с. Величко.
- •Соціально-економічні погляди я. Козельского та г. Сковороди.
- •Розвиток економічної думки в період підготовки до здійснення реформи 1861 р.
- •Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.
- •Основні течії суспільно-економічної думки в Україні в 1917-1930 рр.
- •Економічна думка в період неп та її еволюція в роки наростання державного тоталітаризму.
- •Суперечливість розвитку економічної думки в 30-80-тих роках.
- •Формування нових підходів до вивчення економіки з 90-х рр.. ХХст.
- •Утворення “соціального ринкового господарства” - економіка за Ойкеном та визначення нової ролі держави л.Ерхардом.
- •Риси сучасної змішаної економічної системи.
- •Глобалізація та інтеграція сучасного світового господарства.
- •Лібералізація, регіоналізація, стандартизація світової економіки.
Енеоліт
Розклад первіснообщинного ладу (утворення перших цивілізацій, держав) пов’язують з появою металевих (мідних) знарядь праці, які замінили дерев’яні, глиняні і кам’яні.
Відтворююче господарство (скотарство, землеробство, ремесло) стає домінуючим.
-
Бронзовий вік
виник перший штучний металевий сплав – бронза (сплав міді з оловом чи-то свинцем, що надавало їй твердості).
Винайдення бронзи сприяло швидкому розвитку ремесла:
а) металургійне виробництво знарядь праці вело до зростання орного землеробства.
б) обмін набув постійного характеру.
-
Залізний вік
з’являється залізо та його похідні сплави чавун і сталь. Виникнення нових матеріалів та технологій ( системи зрошення, залізний плуг, зброя) дало сильний поштовх в розвитку сільського господарства, що істотно збільшило додатковий продукт та обсяги торгівлі, а значить призвело до майнової нерівності, появі засобів приватної власності. Війна в епоху варварства і цивілізації стала постійним ремеслом і одним з найвигідніших видів праці.
Таким чином відбувся розклад громади:
Кровна (родова) ----- сусідська ------- територіальна --------держава.
Перше призначення держави – це організація, створена для підтримання будь-яких форм експлуатації
-
Характеристика первісних общин.
Рід (клан) – це встановлене коло кровних родичів по батьківський чи материнській лінії, які не можуть вступати в шлюб, але пов’язані спільною трудовою діяльністю.
Територія, на якій функціонують певні визначені клани або роди, які мають визначені норми господарювання, культури, релігії, мови, називають общиною.
За історичним поділом общини поділяються на родові і сусідські.
За економічним поділом на азіатську(село), античну(поліс, місто) та германську(марка).
В азіатському типі общин формуються елементи (зародки) командної централізованої системи.
В античному формуються ел. Ринкової економіки, в якій виробник і споживач мають певну свободу.
В германському формуються елементи змішаної економіки, в якій поєднуються командна і ринкова (правила ринку + командний механізм).
-
Зародження перших соціально-економічних інститутів: сім”я, рід, власність, цивілізація. Держава.
В неоліті виникає неолітична революція, суть якої полягає у виникненні і формуванні перших соціально-економічних інститутів:
-
Природний поділ праці
-
Економічний поділ праці
-
Власність
-
Релігія
-
Сімя
-
Рід або клан
-
Община
-
Держава
Сім’я (домашнє господарство) – це перший суб’єкт економічних відносин, це союз між чоловіком і жінкою, який закріплений шлюбом і який є змінною величино, метою якого є пов’язання діяльності чоловіка і жінки для задоволення фізіологічних та економічних потреб, які пов’язані побутом.
Шлюб – це перша історична ділова угода (контракт), яка засвідчує наявність чи не наявність сімї.
Вперше виникає кровна сімя – шлюб, який обмежує створення сімї між батьками і дітьми.
Пунуальна – сімя між чоловіком і жінкою з виключенням рідних братів і сестер. (між товаришами)
Патріархальна сімя – виключає шлюб між рідними по лінії батька чи по лінії матері.
Рід (клан) – встановлене коло кровних родичів по батьківській чи материнській лінії, які не можуть вступати в шлюб, але повязані спільною трудовою діяльністю.
Цивілізація – це історично обумовлений склад суспільства, який характеризується певним способом праці, що відповідає суспільно-виробничій технології і певній матеріальній і духовній культурі; це особливі типи культури значних людських мас в епоху класових суспільств. Значний відбиток в історії людства по собі залишили єгипетська, грецька, римська, китайська, індійська цивілізації.
Власність – це взаємовідносини суб’єктів економіки (домашнє господарство(сімя), фірми, держави, закордон) до об’єкта, які показують міру або ступінь відчудження суб’єкта до об’єкта, щодо володіння, користування і розпоряджання.
Держава – це найвища форма організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.