Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕ та ЕД / vidpovidi_do_ekzamenu.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
546.82 Кб
Скачать
  1. Промисловий переворот: ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму.

Промисловий переворот – це процес переходу від ручної праці до машинного виробництва.

Основні соціально-економічні передумови промислового перевороту:

Капіталізація економіки, що відбулася внаслідок первісного нагромадження капіталу.

Перша технічна революція (ПЕР).

Основні соціально-економічні наслідки промислового перевороту:

Основним видом ресурсу стає капітал;

Основною галуззю економіки стає промисловість10;

Соціальні наслідки. Механізація виробництва дозволила у виробничих процесах використовувати жіночу і дитячу працю. Робочий день тривав 12—13 годин, а іноді і більше. Зарплата забезпечувала існування не вище голодного мінімуму. Безробіття чи хвороба несли робітнику і його сім’ї голод. Будь-які об’єднання і союзи робітників були заборонені законом. Зокрема в 1811 р. відбувся перший бунт англійських луддерів11, який супроводжувався знищенням машин, оскільки вважалося, що саме машини є винуватцями

  1. Економічний розвиток світового господарства в роки 1-ої світової війни та в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму.

Причини війни:

        1. Особливості індустріалізації і монополізації укріпили економіки США та Німеччини, створений єдиний потік індустріальної і аграрної революції.

        2. Найважливішим економічним ресурсом поч..ХХст стає нафта (США, перська затока, росія). В Німеччині – нічого.

        3. Прагнення монополій, особливо Німеччини, здійснити перерозподіл світу (ек і терит). Будівництво залізниці Берлін-Стамбул-Багдат в ПД Ам. (Перська затока)

        4. Селітра (озброєння)(США rules)

        5. Англо-французька коаліція за допомогою війни хотіла припинити економічний ріст Німеччини і повернути собі першість в Європі

        6. Бажання відволікти пролетаріат від революційної боротьби

США мало 40% світового продукту, що і вирішило результат війни.

Німеччина відчувала нестачу колоній, зазнала поразки і була покарана вердиктом, винесеним у Версальському договорі (контрибуція 1-8 терит. Н, сплата збитків протягом 30 р 132 млрд золотих марок, заборона армії, окупація земель на 15 років)

У 1924 р в Лондоні підписаний новий репараційний план (Чарльз Дауес, віце-президент США 1925-1929 рр)

Мета: забезпечити виплати репарацій шляхом відновлення ек.потенціалу Н, а саме

Надання кредитів та інвестицій

Визначення каналів збуту нім. Продукції (виключаючи СРСР) та форми розрахунків за неї (сировина)

Версальська система мала антирадянську спрямованість.

За планом Дауеса США надало нім. Монополіям 27 млрд зол.марок як позики.

Для Н. світова криза була катастрофічною.

1930 р. було підписано новий репараційний план ам.банкіра Д. Юнга:

Скасування всіх форм контролю над Н. ек.

Зниження норм щорічних репарацій та продовження терміну їх сплати

1931 р. Н. отримала мораторій і перестала платити. Невдоволення Н. умовами В. договору було використано Гітлером, який очолив уряд 1933 р. Він узяв курс на мілітаризацію і порушив половину умов В. договору.

Маржиналізм – напрям ек. Думки 70-90 рр 19 ст, представлений концепціями австрійської, кембриджської, американської, шведської та математичної шкіл. Ґрунтується на дослідження граничних (маржинальних) величин на різних рівнях ек. С-ми – фірми, галузі, нац..ек.

Маржинальна революція – зміна парадигми ек. Теорії, що полягала у докорінних змінах методологічних підходів і самого змісту науки.

Проблемою досліджень стає раціональний розподіл обмежених ресурсів. Принцип ідеологічної нейтральності аналізу спричиняє зміну назви науки: політична економія змінилася на економікс.

Перший етап «маржинальної революції» - дослідження теоретиків австрійської школи граничної корисності, яка представлена Карлом Менгером, Фрідріхом Візером та Ейгеном Бем-Баверком.

На цьому етапі діяла також Англійська школа у 80х рр. 19 ст, засновник Вільям Джевонс.

Другий етап – 90ті 19ст знаменував становлення неокласичної традиції в ек.теорії. Неокласичний напрям виник на основі синтезу класичної теорії та маржиналістських концепцій. На перший план виходить аналіз функціональних залежностей ринкової економіки на макрорівні.

Представлені Кембриджська (90ті рр. 19 ст, Англія започаткована Альфредом Маршаллом) та Американською (к. 19 ст, США, Кларк Джон Бейтс) школами.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке ІЕ та ЕД