Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕ та ЕД / vidpovidi_do_ekzamenu.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
546.82 Кб
Скачать
  1. Первісне нагромадження капіталу.

Первісне нагромадження капіталу (збільшення лихварського та купецького капіталу).

Первісне нагромадження капіталу – це процес переходу від феодальної економіки до ринкової (капіталізація економіки). Здійснення первісного нагромадження капіталу зумовило формування основних соціально-економічних умов ринкової економіки, а саме:

Створення класу майбутніх підприємців внаслідок зосередження значних грошових капіталів завдяки колоніальним війнам, піратству, работоргівлі, оподаткуванню, державним позикам, протекціонізму, жорсткому поневоленню та пограбуванню людей.

Створення майбутніх найманих робітників - значної частини населення, позбавленої феодальної залежності, без засобів виробництва і засобів існування.

Класичний (інтенсивний) процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії (15ст. – друга половина 18 ст.).

І. Джерела капіталізації:

джентризм - поява нового класу суспільства („джентрі”- капіталістів) – це дворяни, купці–торговельники, заможні фермери, які володіли значними капіталами внаслідок торгівлі рабами і піратства; від надання державі позик під великі відсотки (фондові операції); реалізації сукна з вовни, залучення коштів населення шляхом підняття цін;

державний протекціонізм, що сприяв збагаченню буржуазії.

ІІ. Основні причини формування найманої робочої сили:

аграрна реформа - “огородження” (15 ст.) – насильницький процес обезземелення селян та перетворення їх на дешеву робочу силу; так зникло селянство в Англії.

церковна реформація (16–18 ст.) – перехід від католицької релігії до протестантизму. Так, католицьке монастирське та церковне майно було секуляризоване (відчужене від церкви на користь короля), що позбавило духовенство засобів виробництва та змусило їх поповнити ряди дешевої робочої сили;

розпочався розпуск феодалами своїх військових дружин, що призвело до збільшення людей, позбавлених засобів існування.

  1. Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.

Наявність багатьох господарюючих суб’єктів, що діяли незалежно і ризиковано, в перехідних умовах (від централізованого феодалізму до ринкової економічної системи) призвела до масової необхідності в економічних знаннях і навиках. Першою школою, що спробувала створити систему знань про економіку, стала школа меркантилістів (від італ. mercari – торгувати). Звідси і назва школи така (меркантилізм), оскільки в той час (15-17 ст.) перші великі капітали формувалися в сфері торгівлі і грошового обігу.

Особливості вчення меркантилістів:

  • мета господарської діяльності – збагачення шляхом збільшення грошей (золота і срібла);

  • державна політика протекціонізму – високе мито щодо імпортованих товарів та заохочення експорту податковими пільгами;

  • державне регулювання зовнішньої торгівлі таким чином, щоб через нееквівалентний обмін забезпечити приплив золота і срібла (короткострокова політика “випадкових” прибутків);

  • державне сприяння росту чисельності населення, з метою підтримки низького рівня заробітної плати, що дозволяло здешевіти вартість експортованих товарів;

  • головна увага та привілеї з боку держави приділялись виробникам та торговій діяльності, що здебільшого формували новий клас “еліти”, проте мало уваги – сільському господарству.

Умови виникнення меркантилізму:

1. Розклад феодалізму та зародження капіталізму (витіснення натуральної форми господарювання товарною).

2. Первісне нагромадження капіталу (збільшення лихварського та купецького капіталу) та виникнення колективного способу виробництва (мануфактури).

3. Виникнення світового ринку. Великі географічні відкриття 15 -16 ст. (відкриття Америки та морського шляху навколо Африки в Індію) сприяли активізації зовнішньої торгівлі.

4. Розвиток товарно-грошових відносин (різке зростання товарообігу наштовхнулось на реальну перешкоду – зменшення залишків золота і срібла, що ускладнювало обмін, а тому країни, які мали більше грошей, мали швидший товарообіг, були багатшими).

Економічні ідеї раннього меркантилізму (монетаризму).

Ранній меркантилізм (монетаризм) – 15- поч.16 ст., існував до відкриття Америки (к.15ст.). Його засновники – італієць Гаспар Скаруффі та англієць Вільям Стаффорд. Монетаризм базувався на теорії „грошового балансу”, згідно з якою держава стає багатшою, коли в неї більше грошей. Виходячи з цього були запропоновані такі заходи державного регулювання:

  • заборона вивозу золота і срібла за кордон, що в подальшому стало гальмом у розвитку міжнародної торгівлі;

  • державна монополія на торгівлю валютою;

  • обов’язкове витрачання іноземними купцями всіх грошей, отриманих від продажу в цій країні, на закупівлю місцевих товарів, а експортери повинні були повертати назад у країну значну частину виторгу в грошовій формі;

  • функція грошей – тільки засіб нагромадження;

  • „псування грошей” - випуск неповноцінних монет ( з меншим вмістом золота і срібла).

Гаспар Скаруффі (1519-1584) – професійний італійський банкір. Оскільки в той час набули розвитку позичкові операції та кредит (банківська діяльність), зміст основної праці Скаруффі „Роздуми про монету і справжню пропорційність між золотом і сріблом” (1582) містить такі ідеї:

  • Запропонував встановити єдину загальноєвропейську грошову систему (1 золота монета встановленої ваги повинна дорівнювати 12 срібним монетам);

  • Запропонував ліквідацію національних бар’єрів, що обмежують грошовий обіг;

  • Золото і срібло оголошував звичайними товарами (товарна теорія грошей).

Вільям Стаффорд (1554-1612) – англійський купець, який в 1581 р. надрукував свій основний твір - “Стислий виклад деяких скарг наших співвітчизників”.

Ідеї:

  • Винайшов зв’язок між вартістю грошей і вартістю товару (чим більше грошей, тим вони дешевше, а товар відповідно дорожчий).

  • Критикував дії короля, щодо “псування” грошей.

  • Виступав за протекціонізм.

Соседние файлы в папке ІЕ та ЕД