79. Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.

Розвиток української економічної науки в останній третині XIX - на початку XX ст. визначають такі напрями:

o класифікація економічних теорій та економічної думки, аналіз кризи класичної політичної економії та шляхів виходу з неї, розвиток проблем предмета та методу політичної економії;

o вивчення історії економічної теорії;

o розвиток ідей маржиналізму;

o дослідження становлення та розвитку ринкового господарства;

o проблеми і перспективи розвитку в Україні підприємницької аграрної економіки

Марксизм

Зібер Микола Іванович (1844-1888) – один із перших пропагандистів марксизму в Україні.

• «Теорія цінності і капіталу Д.Рікардо» (1871), здобула позитивну оцінку К. Маркса у післямові до 2 тому капіталу. Обстоював теорію чистого ходоху Рікардо та теорію додаткової вартості К. Маркса

• Нариси первісної економічної культури 1883

• Давід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-політичних дослідженнях 1885

Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919) - перший український економіст, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл та напрямків, один з найкращих знавців кон’юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історії еокноміки та економічних вчень, кооперативних основ господарської діяльності, представник «легального» марксизму¹⁵ тощо.

• «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя» (1894)

• «Теоретичні основи марксизму» (1905)

• «Соціальна теорія розподілу» (1913)

• Соціальні основи кооперації» (1919)

Маржиналізм

М. Туган-Барановський - «Вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності» (1890)

Роман Орженцький - «Корисність і ціна: політико-економічний нарис» (1895)

• «Основні закони цінності і їх практичне значення» (1904)

Олександр Білімович - «До питання про розцінку господарських благ» (1914)

• «Соціальна теорія розподілу» (1916)

Євген Євгенович Слуцький - «Теорія кореляції і елементи вчення про криві розподілу» (1912)

• «До теорії балансу бюджету споживача»

• «Етюд до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки» (1926),

80. Основні течії суспільно-економічної думки в Україні в 1917-1930 рр.

Перший етап розвитку економічної думки в нашій країні пов'язаний з розробками проблем переходу до нового суспільного ладу. Це був найдраматичніший, представлений різними школами та ідеями період у розвитку вітчизняної економічної науки. Основні його особливості полягають у наступному.

По-перше, почалося формування економічної концепції будівництва соціалізму. При цьому мова не йшла про розробку методологічно бездоганного цілісного вчення. Осмислювалися і вивчалися, перш за все, проблеми чергових економічних заходів нової влади. У силу цього майже всі проблеми носили дискусійний характер, пропонувалися різні шляхи їх вирішення.

По-друге, розгорнулася теоретико-ідеологічна боротьба між представниками марксистської і немарксистської економічної думки, а також серед самих прихильників марксизму. Причому величезний обсяг класового протистояння привів до того, що в цій боротьбі для доведення своєї правоти більшовики частіше використовували політичні інструменти, ніж теоретичні і практичні аргументи. У результаті глибокі розробки багатьох проблем, пророблені вченими немарксистського напрямки, виявилися незатребуваними і на довгий час були віддані забуттю.

З 1917 до кінця 30-х років радянські економісти досліджували величезне коло економічних проблем, серед яких найбільш значними були наступні:

шляхи і форми будівництва соціалістичної економіки;

економічна роль держави;

товарно-грошові відносини; народногосподарське планування; індустріалізація народного господарства;

аграрні відносини і кооперування сільськогосподарського виробництва.