- •Предмет дослідження та завдання курсу “Історія економіки та економічної думки”.
- •Основні джерела та методи дослідження економічної історії.
- •Методологія вивчення історії економічних вчень. Визначення понять школи і напрямку в економічних теоріях.
- •Значення історії економіки та економічної думки в розвитку економічного мислення студентів
- •Еволюція економічних відносин та економічної думки стародавнього світу.
- •"Грошова" модель Гільденбрандта.
- •"Товарна" модель Бюхера.
- •"Транспортна" модель Мечнікова
- •Особливості та етапи еволюції первісної економіки
- •Мезоліт – починається після льодовикового періоду.
- •Енеоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Характеристика первісних общин.
- •Зародження перших соціально-економічних інститутів: сім”я, рід, власність, цивілізація. Держава.
- •Особливості трипільської культури.
- •Антична рабовласницька економіка.
- •Формування та розвиток феодальної економіки.
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Еволюція економічної думки середньовіччя.
- •Франсуа Кене як засновник фізіократичної школи. Суть праці "Економічна таблиця".
- •Економічні погляди а. Тюрго, Мірабо, Рів'єра, Летрона.
- •Первісне нагромадження капіталу.
- •Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.
- •Економічні передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Меркантилізм як концепція періоду зародження основ ринкових економічних відносин.
- •«Революція цін» та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури.
- •Зрілий меркантилізм у поглядах т.Мена., Дж. Локка., р.Кантильона, ж.Б. Кольбера.
- •А. Монкретьєн та його "Трактат політичної економії''
- •Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.
- •Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.
- •Вільям Петті - засновник теорії трудової вартості.
- •Основні положення праці а.Сміта ''Дослідження про природу та причини багатства народів"
- •Риси економіки індустріального типу.
- •Давід Рікардо - ідеолог епохи промислової революції.
- •Промисловий переворот: ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму.
- •Економічний розвиток світового господарства в роки 1-ої світової війни та в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту у Німеччині.
- •Особливості промислового перевороту у сша.
- •«Ніш» (німецька історична школа) та ідея індивідуальності економік світу.
- •Кризи перевиробництва та значення економічного вчення к. Маркса та ф. Енгельса.
- •Економічні передумови і наслідки першої світової війни. План Дауеса, його наслідки.
- •Суть і особливості маржиналізму:. Австрійська школа (к. Менгер, ф.Візер, о. Бем-Беверк);
- •Епоха „проспериті” та розвиток ідей американського інституціоналізму
- •Фактори швидкого економічного зростання сша, Німеччини.
- •Соціально-економічний напрямок Торстена Веблєна,
- •Теорії технологічного детермінізму (Дж.К. Гелбрейт, у. Ростоу, е.Тоффлер).
- •Юридичний інституціоналізм Дж.Коммонса.
- •Емпірико-прагматичний інституціоналізм у.К.Мітчелла.
- •Риси ринку монополій.
- •Вияв ринкових аспектів монополізованого господарства в роботі Дж. Робінсон „Теорія недосконалої конкуренції”.
- •Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера. Т ф. Хайєка.
- •Праця Дж. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей.
- •Кейнсіанська модель макрорівноваги.
- •Неокейнсіанська теорія економічного зростання.
- •Проблеми соціалізму і комунізму в працях Маркса, Енгельса, Леніна.
- •Історична доля України в економіці соціалізму.
- •Риси командно-адміністративної системи.
- •Причини та результати війни: економічний перерозподіл світу.
- •Школи неолібералізму : Чіказька (л.Мізес, м.Фрідмен), Фрайбургська (в.Ойкен, л.Ерхард), Лондонська (ф. Хайєк, л. Роббінс).
- •Бреттон – Вудська система . Еволюція кількісної теорії грошей
- •Сучасні концепції кількісної теорії грошей м. Фрідмена, д. Хікса.
- •Теорія раціональних очікувань, її передумови та наслідки використання.
- •Суспільно-економічні погляди ф. Прокоповича, г. Гребінки, с. Величко.
- •Соціально-економічні погляди я. Козельского та г. Сковороди.
- •Розвиток економічної думки в період підготовки до здійснення реформи 1861 р.
- •Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.
- •Основні течії суспільно-економічної думки в Україні в 1917-1930 рр.
- •Економічна думка в період неп та її еволюція в роки наростання державного тоталітаризму.
- •Суперечливість розвитку економічної думки в 30-80-тих роках.
- •Формування нових підходів до вивчення економіки з 90-х рр.. ХХст.
- •Утворення “соціального ринкового господарства” - економіка за Ойкеном та визначення нової ролі держави л.Ерхардом.
- •Риси сучасної змішаної економічної системи.
- •Глобалізація та інтеграція сучасного світового господарства.
- •Лібералізація, регіоналізація, стандартизація світової економіки.
-
Фактори швидкого економічного зростання сша, Німеччини.
Головними причинами економічного піднесення Німеччини в останній третині ХІХ ст. були: перемога Прусії над Францією у війні 1870—1871 рр., унаслідок якої стало можливим об’єднання Німеччини в єдину державу, ліквідація феодальної роздрібненості країни та митних кордонів, впровадження єдиної грошової одиниці, системи мір та ваги, єдиних законів, що позитивно вплинуло на розширення та формування загальнонімецького ринку.
Позитивними для економічного розвитку Німеччини були і наслідки франко-пруської війни, адже Німеччина одержала контрибуцію в розмірі 5 млрд франків золотом та два важливих економічно розвинутих райони — Ельзас та Лотарингію. Особливе значення мала для Німеччини залізна руда Лотарингії, яка в поєднанні з саарським та рурським кам’яним вугіллям створила сировинну базу для німецької важкої промисловості, а 5 млрд франків пішли на фінансування промисловості та будівництво залізниць.
Німеччина активно впроваджувала в промисловість новітні досягнення в галузі науки і техніки та й сама стала батьківщиною багатьох важливих винаходів (електромотор, динамомашина, дизель, бензиновий двигун, штучний бензин та добрива, хімічні барвники та ін.).
Для німецької промисловості була властива висока продуктивність праці (з 1850 по 1914 рр. вона виросла в три рази), відносно низька заробітна платня і особливо широке застосування електричної енергії та механізації виробничих процесів..
Значний поштовх розвитку важкої промисловості Німеччини дало велике будівництво залізниць. Існування в Німеччині великої регулярної армії та намагання уряду вести агресивну зовнішню політику давало можливість робити великі державні замовлення на виготовлення різних видів зброї для армії.
На розвиток економіки Німеччини також позитивно вплинув масовий процес монополізації, особливо в галузях важкої промисловості, які утворювалися за активної підтримки банків. Усе це сприяло швидкому розвитку промисловості, її концентрації та утворенню монополій на базі картелей та синдикатів.
Особливо швидкими темпами в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. розвивалася економіка США. Ця порівняно молода держава утворилася в 1776 р. внаслідок війни за незалежність англійських колоній. Надзвичайно важливою подією, яка позитивно вплинула на розвиток економіки США, була Громадянська війна 1861—1865 рр. між Півднем і Північчю країни. Головними наслідками війни було скасування рабства, що дало промисловості велику кількість дешевої робочої сили та вирішення аграрного питання. В ході Громадянської війни в 1862 р. був прийнятий закон про хомстеди. За цим законом усі бажаючі, хто воював на боці Півночі США, мали право одержати землю розміром 160 акрів (65 га), сплативши 10 доларів. Якщо той, хто одержав землю, обробляв її протягом п’яти років, то земля переходила в його приватну власність. На території США утворилися десятки тисяч фермерських господарств. Розвиток великої кількості фермерських господарств сприяв розширенню внутрішнього ринку країни та швидкому зростанню сільськогосподарського виробництва. Фермерські господарства вимагали великої кількості машин, а це дало поштовх розвитку сільськогосподарського машинобудування та в цілому позитивно вплинуло на зростання обсягів промислового виробництва і розширення внутрішнього ринку.
Наприкінці ХІХ ст. до США почалася масова іміграція населення з Європи.
Піднесенню промисловості США сприяли великі масштаби залізничного будівництва. З 1870 по 1913 рр. довжина залізничних колій збільшилась у 8 разів, залізниці з’єднали всі райони країни, а це зі свого боку дало поштовх для металургійної та вугільної промисловості, транспортного машинобудування, сприяло більш високим темпам розвитку важкої промисловості, питома вага якої у випуску промислової продукції весь час збільшувалася. Так, з 1870 по 1913 рр. видобуток вугілля в країні зріс у 17 разів, а виплавка сталі — у 450 разів.
США активно впроваджували в економіку, особливо в промисловість, останні досягнення в галузі науки і техніки, що привело до розвитку нових галузей: нафтопереробної, автомобільної, гумової, електротехнічної, верстатобудівної; були піонерами запровадження масового поточного виробництва, стандартизації, різних методів інтенсифікації праці, зокрема конвеєрної системи. Промисловість США характеризувалася високим ступенем механізації та застосуванням електричної енергії. Але серед усіх галузей промисловості найбільшими темпами розвивалась автомобільна промисловість, яка стимулювала розвиток багатьох нових галузей промисловості, відчутно впливала на життя американського населення.
Наприкінці ХІХ ст. в США дуже активно проходив процес монополізації. Монополії виникали у вигляді трестів і охоплювали, як правило, цілі галузі промисловості. Найбільшими з трестів були: «Стальний трест», «Стандарт Ойл», «Дженерал Електрик». Трести мали тісні зв’язки з банками, які, впливаючи на розвиток промисловості, тим самим прискорювали розвиток економіки. В 1912 р. в США вже було 450 трестів, вони займали панівне місце в економіці.
-
Концентрація виробництва і акціонування економіки. Вивіз капіталу.
Як наслідок процесів, пов'язаних з промисловим переворотом розвитком продуктивних сил нового типу, а відтак і розвитку нового типу виробничих відносин, в капіталістичному суспільстві відбуваються зміни, пов'язані, по-перше, з централізацією капіталу, а відтак і з централізацією виробництва. Капітали, нагромаджені в первісний період їх формування потребували конструктивного виходу: капітали нагромаджувалися не заради нагромадження чи збереження, а з метою розширення їх кількості і масштабу, заради одержання нових капіталів (думка Маркса)[1].
Процес нагромадження капіталів в 2-й половині 19 століття проявляється у вигляді централізації. Централізація капіталу означає зростання або збільшення його розміру шляхом об'єднання кількох самостійних капіталів або шляхом поглинання одним великим капіталом інших, менших за обсягом капіталів.
Паралельно централізації капіталу і виробництва відбувається і його концентрація. Концентрація капіталу являє собою збільшення обсягів індивідуальних капіталів переважно шляхом реінвестування прибутку або частини прибутку. Реінвестування прибутку і додаткової вартості визначається також як процес капіталізації грошових нагромаджень (перетворення прибутку в капітал).
Утвердження індустріальної цивілізації супроводжується також виникненням і поширенням акціонерної форми капіталу. Акціонерна форма централізації капіталу визначається як залучення зовнішніх джерел інвестування у виробництво шляхом випуску (емісії) акцій і поширення їх на ринку цінних паперів.
На основі акціонерного капіталу виникають величезні господарські акціонерні комплекси, причому ці комплекси спираються на нову структуру власності. Сутність її полягає в тому, що співвласниками фірми чи підприємства – емітента акцій стають власники акцій, які за умови успішного розвитку акціонерного об'єднання одержують частину прибутків, а за умови краху підприємства чи фірми втрачають суму, витрачену на акції.
За таких умов акціонерні товариства вважаються більш вигідною формою вкладання надлишкових чи вільних коштів підприємств та фізичних осіб.
За рахунок акціонерної організації виробництва і підприємницької діяльності на рубежі 19 – 20 століть було забезпечено швидкий розвиток цілої низки основних галузей промислового виробництва (металургійної, добувних галузей, машинобудування тощо).