- •Предмет дослідження та завдання курсу “Історія економіки та економічної думки”.
- •Основні джерела та методи дослідження економічної історії.
- •Методологія вивчення історії економічних вчень. Визначення понять школи і напрямку в економічних теоріях.
- •Значення історії економіки та економічної думки в розвитку економічного мислення студентів
- •Еволюція економічних відносин та економічної думки стародавнього світу.
- •"Грошова" модель Гільденбрандта.
- •"Товарна" модель Бюхера.
- •"Транспортна" модель Мечнікова
- •Особливості та етапи еволюції первісної економіки
- •Мезоліт – починається після льодовикового періоду.
- •Енеоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Характеристика первісних общин.
- •Зародження перших соціально-економічних інститутів: сім”я, рід, власність, цивілізація. Держава.
- •Особливості трипільської культури.
- •Антична рабовласницька економіка.
- •Формування та розвиток феодальної економіки.
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Еволюція економічної думки середньовіччя.
- •Франсуа Кене як засновник фізіократичної школи. Суть праці "Економічна таблиця".
- •Економічні погляди а. Тюрго, Мірабо, Рів'єра, Летрона.
- •Первісне нагромадження капіталу.
- •Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.
- •Економічні передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Меркантилізм як концепція періоду зародження основ ринкових економічних відносин.
- •«Революція цін» та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури.
- •Зрілий меркантилізм у поглядах т.Мена., Дж. Локка., р.Кантильона, ж.Б. Кольбера.
- •А. Монкретьєн та його "Трактат політичної економії''
- •Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.
- •Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.
- •Вільям Петті - засновник теорії трудової вартості.
- •Основні положення праці а.Сміта ''Дослідження про природу та причини багатства народів"
- •Риси економіки індустріального типу.
- •Давід Рікардо - ідеолог епохи промислової революції.
- •Промисловий переворот: ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму.
- •Економічний розвиток світового господарства в роки 1-ої світової війни та в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту у Німеччині.
- •Особливості промислового перевороту у сша.
- •«Ніш» (німецька історична школа) та ідея індивідуальності економік світу.
- •Кризи перевиробництва та значення економічного вчення к. Маркса та ф. Енгельса.
- •Економічні передумови і наслідки першої світової війни. План Дауеса, його наслідки.
- •Суть і особливості маржиналізму:. Австрійська школа (к. Менгер, ф.Візер, о. Бем-Беверк);
- •Епоха „проспериті” та розвиток ідей американського інституціоналізму
- •Фактори швидкого економічного зростання сша, Німеччини.
- •Соціально-економічний напрямок Торстена Веблєна,
- •Теорії технологічного детермінізму (Дж.К. Гелбрейт, у. Ростоу, е.Тоффлер).
- •Юридичний інституціоналізм Дж.Коммонса.
- •Емпірико-прагматичний інституціоналізм у.К.Мітчелла.
- •Риси ринку монополій.
- •Вияв ринкових аспектів монополізованого господарства в роботі Дж. Робінсон „Теорія недосконалої конкуренції”.
- •Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера. Т ф. Хайєка.
- •Праця Дж. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей.
- •Кейнсіанська модель макрорівноваги.
- •Неокейнсіанська теорія економічного зростання.
- •Проблеми соціалізму і комунізму в працях Маркса, Енгельса, Леніна.
- •Історична доля України в економіці соціалізму.
- •Риси командно-адміністративної системи.
- •Причини та результати війни: економічний перерозподіл світу.
- •Школи неолібералізму : Чіказька (л.Мізес, м.Фрідмен), Фрайбургська (в.Ойкен, л.Ерхард), Лондонська (ф. Хайєк, л. Роббінс).
- •Бреттон – Вудська система . Еволюція кількісної теорії грошей
- •Сучасні концепції кількісної теорії грошей м. Фрідмена, д. Хікса.
- •Теорія раціональних очікувань, її передумови та наслідки використання.
- •Суспільно-економічні погляди ф. Прокоповича, г. Гребінки, с. Величко.
- •Соціально-економічні погляди я. Козельского та г. Сковороди.
- •Розвиток економічної думки в період підготовки до здійснення реформи 1861 р.
- •Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.
- •Основні течії суспільно-економічної думки в Україні в 1917-1930 рр.
- •Економічна думка в період неп та її еволюція в роки наростання державного тоталітаризму.
- •Суперечливість розвитку економічної думки в 30-80-тих роках.
- •Формування нових підходів до вивчення економіки з 90-х рр.. ХХст.
- •Утворення “соціального ринкового господарства” - економіка за Ойкеном та визначення нової ролі держави л.Ерхардом.
- •Риси сучасної змішаної економічної системи.
- •Глобалізація та інтеграція сучасного світового господарства.
- •Лібералізація, регіоналізація, стандартизація світової економіки.
-
Предмет дослідження та завдання курсу “Історія економіки та економічної думки”.
Предмет: розвиток господарств країн Європейської цивілізації та їх наукове відображення в економічній думці.
Мета дисципліни: сформувати здатності студентів використовувати знання про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем.
Завдання: на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити оволодіння ними знаннями та методами історичного аналізу економічних процесів.
Функції:
- аналізувати економічні процеси та їх відображення в економічній думці на різних етапах розвитку Європейської цивілізації;
- володіти категоріальним апаратом дослідження історичного розвитку господарства;
- визначити місце та роль національних економік у системі світового господарства;
- виявляти взаємозв’язок та спадкоємність економічної політики держав з теоретичними концепціями минулого та сучасності.
-
Основні джерела та методи дослідження економічної історії.
Джерела інформації:
-
Статистична звітність
-
Ділова переписка
-
Архівні матеріали
-
Історичні рукописи
-
ЗМІ
-
Художня література
-
Праці класиків ЕТ
Метод – це сукупність принципів побудови, форм і способів наукового пізнання економічних явищ. Усі методи економічного дослідження поділяються на загальнонаукові та конкретно-економічні.
Загальнонаукові методи дослідження:
Метод дiалектики, сутнiсть якого полягає в пiзнаннi економiчних явищ i процесiв у їхньому загальному зв'язку i взаємозалежностi, в станi безперервного розвитку, коли накопичення кiлькiсних змiн призводить до змiни якiсного стану. Джерелом розвитку є єднiсть i боротьба протилежностей.
Дедуктивно-індуктивний метод.Економіст у своєму дослідженні може просуватися як від фактів до теорії, так і навпаки, від теорії (гіпотези) до перевірки її на практиці. Перший метод називається індукцією, а другий – дедукцією або гіпотетичним методом дослідження.
В реальному пізнанні індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, органічно пов’язана з нею.
Метод наукової абстракції - метод поглибленого пізнання дійсності. Він полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового. Спочатку дається загальна характеристика явища, визначаються притаманні йому суперечності, а потім розглядаються конкретні вияви цього явища.
Метод аналізу i синтезу. Аналіз являє собою процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а синтез – поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле.
Метод порівнянь. Необхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлена тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінено само по собі. Будь-яке явище пізнається у порівнянні. Для того щоб пізнати невідоме, оцінювати його, потрібний критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане. Способи порівнянь рiзноманiтнi: порівняння ознак, властивостей, статистичних величин, економічних категорій, дії економічних законів у різних умовах тощо.
Історичне і логічне. Логiчний метод дослiдження є iсторичним методом, звiльненим вiд iсторичної форми i випадковостей iсторичного процесу. Історичний метод - досліджуються економічні теорії, ідеї, думки в порядку їх історичного виникнення. Логічний метод – досліджується еволюція теорій, концепцій, понять, їх якісні зміни та логіка розвитку. Завданням історичного методу дослідження є розкриття конкретних умов розвитку тих чи інших економічних явищ та процесів. Завданням же логічного дослідження є розкриття ролі, яку окремі елементи системи відіграють у складі розвитку цілого.
Математичні методи і моделі. Починаючи з 60-х років ХХ ст., у світовій економічній науці дуже широко використовуються математичні методи і моделі. Вони допомагають встановлювати кількісні та якісні залежності в економічних процесах, які допомагають зрозуміти суть і можливості їх розвитку, мають дуже важливе значення для програмування економічних процесів.
Спеціальні методи дослідження історії економіки та економічної думки:
-
Спостереження економічних явищ - аналіз історичних випадків, даних економічної історії. Метод спостереження дуже надійний, ефективний і найпростіший, використовується у тих випадках, коли не можна застосувати інші методи, наприклад експеримент. Найважливіша ознака методу спостереження – під час дослідження дослідник не втручається у той процес, який досліджується.
-
Економічний аналіз – це аналіз окремо взятих економічних теорій, з метою всебічного їх вивчення і предмета як цілого та виведення певних логічних висновків.
-
Статистичний аналіз - це аналіз даних, що дають кількісну характеристику економічної поведінки того чи іншого об’єкту дослідження.
-
Економічний експеримент, в якому особливе мiсце вiдводиться економiчним реформам, що здiйснюються на переломних етапах економiчного розвитку, в перiод криз i стабiлiзацiї економіки та вимагає ретельної пiдготовки, розрахунку, обґрунтування.
-
Ретроспективний метод – тут вивчається економічний досвід минулого з перспективою прогнозування майбутнього. Ретроспективний метод аналізує економічні явища і процеси після того як вони відбулися. Головний недолік ретроспективного методу в тому, що неможливо виправити вже існуюче положення.
Ці та інші методи допомагають проникнути в суть економічних явищ та дають їх цілісну характеристику.