51. Соціально-економічний напрямок Торстена Веблєна,

Торстейн Бунде Веблен ( 30.07.1857 — 03.08.1929) — американський економіст, соціолог та публіцист. Основоположник інституційного напряму політичної економії.

Інституціоналізм був течією, яка протиставляла себе класичним та неокласичним поглядам і виступала з різкою критикою ортодоксії, а саме: проти теорії гедонізму (максимальної вигоди для себе), ідеології індивідуалізму (з теорією колективних дій та інститутів), статичного підходу (пошуку економічної рівноваги) за динамічний підхід (розгляд явищ в історичній послідовності), проти абстрактного методу аналізу.

Інституціональні погляди Т. Веблена називають соціально-психологічними тому, що в основу розвитку суспільства й економіки як його частини було покладено психологічні чинники - звички, поведінку, традиції, уявлення, прагнення. Предмет політекономії Т. Веб-лен визначив як поведінку людини стосовно матеріальних засобів існування, що свідчить про гіпертрофію психологічних чинників. Учення Т. Веблена відрізнялось особливим критицизмом - засуджувались і критикувалися не тільки ортодоксальні погляди, а й сам капіталістичний спосіб виробництва. Різко негативним було ставлення Т. Веблена до процесів монополізації, зростання розмірів і сили корпорацій, ліквідації вільної конкуренціїТ. Веблен підійшов до поділу капіталістичного господарства своїм шляхом, визначивши в ньому сфери "індустрії" та "бізнесу".

52. Теорії технологічного детермінізму (Дж.К. Гелбрейт, у. Ростоу, е.Тоффлер).

Велике поширення в XX в. отримали теорії, що обгрунтовують значення науки і техніки в розвитку суспільства. Вони в тій чи іншій мірі відображають реальні тенденції та соціальну роль науково-технічного прогресу в сучасному світі.

Теоріями технологічного детермінізму є теорія єдиного індустріального суспільства (Р. Арон), стадій росту (У.Ростоу), нового індустріального суспільства (Дж.Гелбрейт), постіндустріального суспільства (Д.Белл), надіндустріальної суспільства (О.Тоффлер), технотронного суспільства (З.Бжезинський) . У цих теоріях більше спільного, ніж відмінностей. Розрізняються вони лише незначними відтінками, зумовленими головним чином тим, що створювалися на різних стадіях науково-технічного прогресу. Кожна з цих теорій відображає особливість тієї чи іншої стадії.

53. Юридичний інституціоналізм Дж.Коммонса.

Виникнення інституціонального напряму в економічній думці пов’язують

з іменами Торстейна Веблена, Джона Р. Коммонса і Уеслі Клера Мітчелла,

які у своїх працях сформували ідеї і концепції нового напряму економічної

теорії. Їх об'єднує антимонопольне спрямування, ідея врахування впливу на

економічне зростання усієї сукупності суспільних відносин і необхідності

державного втручання в економіку.

Джон Р. Коммонс (1862 – 1945), досліджуючи колективні організації:

сім'я, профспілки, торговельні об'єднання, виробничі корпорації, держава,

правові форми створив соціально-правовий напрямок в інституціоналізмі.

Правовий аспект Дж. Коммонс використовував і у висунутій ним концепції

вартості, згідно з якою вартість товарної продукції є не що інше, як результат

юридичного узгодження "колективних інститутів". До останніх він зараховував

об'єднання корпорацій, профспілок, політичних партій, які відображають

професійні інтереси соціальних груп і прошарків населення.

Дж. Коммонс відстоював необхідність проведення державної реформи в

галузі законодавства і створення керівництва, запропонованого лідерами

різних "колективних інститутів". Він був переконаний у необхідності

створення такого уряду, який був би підзвітний громадській думці і проводив

демонополізацію економіки.

Еволюція капіталізму вільної конкуренції у фінансову стадію –

центральна ідея його основних праць – "Правові основи капіталізму" (1924),

"Інституціональна економіка, її місце в політекономії" (1934). У них

розглядаються проблеми, викликані "соціальним конфліктом" через "нечесну"

(монополістичну) конкуренцію підприємців. Державні правові рішення в

рамках економічних реформ, як гадає автор, дозволять усунути протиріччя і

конфлікти в суспільстві, ознаменують перехід до стадії адміністративного

капіталізму. Юридичні (правові) аспекти "колективних дій" Дж. Коммонса і

антимонопольні реформаторські ідеї Т. Веблена, знайшли реальне практичне

застосування уже в 30-ті роки – у період так званого нового курсу президента

США Ф. Д. Рузвельта.