- •Предмет дослідження та завдання курсу “Історія економіки та економічної думки”.
- •Основні джерела та методи дослідження економічної історії.
- •Методологія вивчення історії економічних вчень. Визначення понять школи і напрямку в економічних теоріях.
- •Значення історії економіки та економічної думки в розвитку економічного мислення студентів
- •Еволюція економічних відносин та економічної думки стародавнього світу.
- •"Грошова" модель Гільденбрандта.
- •"Товарна" модель Бюхера.
- •"Транспортна" модель Мечнікова
- •Особливості та етапи еволюції первісної економіки
- •Мезоліт – починається після льодовикового періоду.
- •Енеоліт
- •Бронзовий вік
- •Залізний вік
- •Характеристика первісних общин.
- •Зародження перших соціально-економічних інститутів: сім”я, рід, власність, цивілізація. Держава.
- •Особливості трипільської культури.
- •Антична рабовласницька економіка.
- •Формування та розвиток феодальної економіки.
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Еволюція економічної думки середньовіччя.
- •Франсуа Кене як засновник фізіократичної школи. Суть праці "Економічна таблиця".
- •Економічні погляди а. Тюрго, Мірабо, Рів'єра, Летрона.
- •Первісне нагромадження капіталу.
- •Меркантилізм як перша концепція ринкової економічної теорії.
- •Економічні передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Меркантилізм як концепція періоду зародження основ ринкових економічних відносин.
- •«Революція цін» та нагромадження первісного торгівельного капіталу. Мануфактури.
- •Зрілий меркантилізм у поглядах т.Мена., Дж. Локка., р.Кантильона, ж.Б. Кольбера.
- •А. Монкретьєн та його "Трактат політичної економії''
- •Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.
- •Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.
- •Вільям Петті - засновник теорії трудової вартості.
- •Основні положення праці а.Сміта ''Дослідження про природу та причини багатства народів"
- •Риси економіки індустріального типу.
- •Давід Рікардо - ідеолог епохи промислової революції.
- •Промисловий переворот: ідеї історичної школи та зародження ідей марксизму.
- •Економічний розвиток світового господарства в роки 1-ої світової війни та в міжвоєнний період: етапи розвитку маржиналізму.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту у Німеччині.
- •Особливості промислового перевороту у сша.
- •«Ніш» (німецька історична школа) та ідея індивідуальності економік світу.
- •Кризи перевиробництва та значення економічного вчення к. Маркса та ф. Енгельса.
- •Економічні передумови і наслідки першої світової війни. План Дауеса, його наслідки.
- •Суть і особливості маржиналізму:. Австрійська школа (к. Менгер, ф.Візер, о. Бем-Беверк);
- •Епоха „проспериті” та розвиток ідей американського інституціоналізму
- •Фактори швидкого економічного зростання сша, Німеччини.
- •Соціально-економічний напрямок Торстена Веблєна,
- •Теорії технологічного детермінізму (Дж.К. Гелбрейт, у. Ростоу, е.Тоффлер).
- •Юридичний інституціоналізм Дж.Коммонса.
- •Емпірико-прагматичний інституціоналізм у.К.Мітчелла.
- •Риси ринку монополій.
- •Вияв ринкових аспектів монополізованого господарства в роботі Дж. Робінсон „Теорія недосконалої конкуренції”.
- •Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера. Т ф. Хайєка.
- •Праця Дж. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей.
- •Кейнсіанська модель макрорівноваги.
- •Неокейнсіанська теорія економічного зростання.
- •Проблеми соціалізму і комунізму в працях Маркса, Енгельса, Леніна.
- •Історична доля України в економіці соціалізму.
- •Риси командно-адміністративної системи.
- •Причини та результати війни: економічний перерозподіл світу.
- •Школи неолібералізму : Чіказька (л.Мізес, м.Фрідмен), Фрайбургська (в.Ойкен, л.Ерхард), Лондонська (ф. Хайєк, л. Роббінс).
- •Бреттон – Вудська система . Еволюція кількісної теорії грошей
- •Сучасні концепції кількісної теорії грошей м. Фрідмена, д. Хікса.
- •Теорія раціональних очікувань, її передумови та наслідки використання.
- •Суспільно-економічні погляди ф. Прокоповича, г. Гребінки, с. Величко.
- •Соціально-економічні погляди я. Козельского та г. Сковороди.
- •Розвиток економічної думки в період підготовки до здійснення реформи 1861 р.
- •Напрямки економічних досліджень в Україні к. XIX- п. XX століття.
- •Основні течії суспільно-економічної думки в Україні в 1917-1930 рр.
- •Економічна думка в період неп та її еволюція в роки наростання державного тоталітаризму.
- •Суперечливість розвитку економічної думки в 30-80-тих роках.
- •Формування нових підходів до вивчення економіки з 90-х рр.. ХХст.
- •Утворення “соціального ринкового господарства” - економіка за Ойкеном та визначення нової ролі держави л.Ерхардом.
- •Риси сучасної змішаної економічної системи.
- •Глобалізація та інтеграція сучасного світового господарства.
- •Лібералізація, регіоналізація, стандартизація світової економіки.
-
Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.
. Основні фактори становлення індустріального суспільства (16 – 18 ст.):
В економічній сфері: великі географічні відкриття, перехід до мануфактур;
В політичній сфері: утворення централізованих держав (на відміну від феодально роздроблених);формування грошової, податкової, законодавчої систем8 країн;
В соціальній сфері – з’являються дві нові соціальні верстви населення: підприємці та наймані робітники;
Мануфактура (від лат. manus – рука, factura – виготовлення) – це підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці і вільнонайманій робочій силі. Її виникненню сприяло удосконалення знарядь праці та технології виробництва (широке застосування водного колеса, шахтових підйомників, доменних печей, вітрильників та тощо).
Типи мануфактур:
Розсіяна мануфактура (16ст. – до середини 17 ст.) – підприємство, організоване купцем чи лихварем, що надавав ремісникам (переважно сільським), відокремленим територіально, гроші та необхідні засоби виробництва для виготовлення напівфабрикатів чи кінцевої продукції. Особливість розсіяної мануфактури полягла в територіально відокремленому поділі праці щодо виробничого циклу.
Змішана мануфактура – проміжна форма від розсіяної до централізованої, тобто поєднання відокремлених виробництв та централізованих, щодо стадій виробництва кінцевого продукту.
Централізована мануфактура (середина 17 - кінець 18 ст.) – об’єднання робітників в одному приміщенні, що посилило спеціалізацію, удосконалило технологію, робочі інструменти і засоби праці, підвищило їх продуктивність та підготувало перехід до машинної техніки у період промислового перевороту.
Мануфактури виникали насамперед у текстильній промисловості, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.
-
Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.
Первісне нагромадження капіталу – це процес переходу від феодальної економіки до ринкової (капіталізація економіки). Здійснення первісного нагромадження капіталу зумовило формування основних соціально-економічних умов ринкової економіки, а саме:
Створення класу майбутніх підприємців внаслідок зосередження значних грошових капіталів завдяки колоніальним війнам, піратству, работоргівлі, оподаткуванню, державним позикам, протекціонізму, жорсткому поневоленню та пограбуванню людей.
Створення майбутніх найманих робітників - значної частини населення, позбавленої феодальної залежності, без засобів виробництва і засобів існування.
Класичний (інтенсивний) процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії (15ст. – друга половина 18 ст.).
І. Джерела капіталізації:
джентризм - поява нового класу суспільства („джентрі”- капіталістів) – це дворяни, купці–торговельники, заможні фермери, які володіли значними капіталами внаслідок торгівлі рабами і піратства; від надання державі позик під великі відсотки (фондові операції); реалізації сукна з вовни, залучення коштів населення шляхом підняття цін;
державний протекціонізм, що сприяв збагаченню буржуазії.
ІІ. Основні причини формування найманої робочої сили:
аграрна реформа - “огородження” (15 ст.) – насильницький процес обезземелення селян та перетворення їх на дешеву робочу силу; так зникло селянство в Англії.
церковна реформація (16–18 ст.) – перехід від католицької релігії до протестантизму. Так, католицьке монастирське та церковне майно було секуляризоване (відчужене від церкви на користь короля), що позбавило духовенство засобів виробництва та змусило їх поповнити ряди дешевої робочої сили;
розпочався розпуск феодалами своїх військових дружин, що призвело до збільшення людей, позбавлених засобів існування.
