30. Становлення індустріального суспільства та погляди класичної школи політичної економії.

. Основні фактори становлення індустріального суспільства (16 – 18 ст.):

В економічній сфері: великі географічні відкриття, перехід до мануфактур;

В політичній сфері: утворення централізованих держав (на відміну від феодально роздроблених);формування грошової, податкової, законодавчої систем⁸ країн;

В соціальній сфері – з’являються дві нові соціальні верстви населення: підприємці та наймані робітники;

Мануфактура (від лат. manus – рука, factura – виготовлення) – це підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці і вільнонайманій робочій силі. Її виникненню сприяло удосконалення знарядь праці та технології виробництва (широке застосування водного колеса, шахтових підйомників, доменних печей, вітрильників та тощо).

Типи мануфактур:

Розсіяна мануфактура (16ст. – до середини 17 ст.) – підприємство, організоване купцем чи лихварем, що надавав ремісникам (переважно сільським), відокремленим територіально, гроші та необхідні засоби виробництва для виготовлення напівфабрикатів чи кінцевої продукції. Особливість розсіяної мануфактури полягла в територіально відокремленому поділі праці щодо виробничого циклу.

Змішана мануфактура – проміжна форма від розсіяної до централізованої, тобто поєднання відокремлених виробництв та централізованих, щодо стадій виробництва кінцевого продукту.

Централізована мануфактура (середина 17 - кінець 18 ст.) – об’єднання робітників в одному приміщенні, що посилило спеціалізацію, удосконалило технологію, робочі інструменти і засоби праці, підвищило їх продуктивність та підготувало перехід до машинної техніки у період промислового перевороту.

Мануфактури виникали насамперед у текстильній промисловості, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.

31. Англія як класичний приклад первісного нагромадження капіталу.

Первісне нагромадження капіталу – це процес переходу від феодальної економіки до ринкової (капіталізація економіки). Здійснення первісного нагромадження капіталу зумовило формування основних соціально-економічних умов ринкової економіки, а саме:

Створення класу майбутніх підприємців внаслідок зосередження значних грошових капіталів завдяки колоніальним війнам, піратству, работоргівлі, оподаткуванню, державним позикам, протекціонізму, жорсткому поневоленню та пограбуванню людей.

Створення майбутніх найманих робітників - значної частини населення, позбавленої феодальної залежності, без засобів виробництва і засобів існування.

Класичний (інтенсивний) процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії (15ст. – друга половина 18 ст.).

І. Джерела капіталізації:

джентризм - поява нового класу суспільства („джентрі”- капіталістів) – це дворяни, купці–торговельники, заможні фермери, які володіли значними капіталами внаслідок торгівлі рабами і піратства; від надання державі позик під великі відсотки (фондові операції); реалізації сукна з вовни, залучення коштів населення шляхом підняття цін;

державний протекціонізм, що сприяв збагаченню буржуазії.

ІІ. Основні причини формування найманої робочої сили:

аграрна реформа - “огородження” (15 ст.) – насильницький процес обезземелення селян та перетворення їх на дешеву робочу силу; так зникло селянство в Англії.

церковна реформація (16–18 ст.) – перехід від католицької релігії до протестантизму. Так, католицьке монастирське та церковне майно було секуляризоване (відчужене від церкви на користь короля), що позбавило духовенство засобів виробництва та змусило їх поповнити ряди дешевої робочої сили;

розпочався розпуск феодалами своїх військових дружин, що призвело до збільшення людей, позбавлених засобів існування.