28. Зрілий меркантилізм у поглядах т.Мена., Дж. Локка., р.Кантильона, ж.Б. Кольбера.

Томас Мен (1571-1641) вважається засновником теорії “активного торгового балансу”. Його книга називається „Багатство Англії у зовнішній торгівлі або баланс нашої зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства” (1630р.). Джерела багатства бачив у посередницькій діяльності (транзитна торгівля) та експортній промисловості (яка розвивається за рахунок зниження заробітної плати робочих та зменшення експортного мита).

Багатством вважав гроші, землю та її дари.

Основні ідеї:

• експорт тільки готових виробів, та ні в якому разі не сировини;

• зниження цін на експортні товари для полегшення конкуренції у зовнішній торгівлі;

• використання тільки повноцінних грошей.

Жан-Батіст Кольбер – міністр фінансів Людовика XIV (17 ст.). Французький варіант меркантилізму на його ім’я був названий кольберизмом. Його політика виражалась у протекціоністських заходах для забезпечення активного торгового балансу, зокрема:

• створення за державний рахунок експортних мануфактур;

• захист вітчизняного виробника (розвиток експорту та обмеження імпорту товарів);

• розвиток імпортозамінної промисловості;

• зниження або звільнення від податків експортної промисловості;

• заборона вивозу хліба з метою його здешевлення, для покриття витрат у промисловості, за рахунок зниження на його основі заробітної плати (хоча в остаточному підсумку це призвело до занепаду сільського господарства).

На шляху еволюції економічної думки від меркантилізму до класичної політичної економії чільне місце посідає Річард Кантільон (1680-1734) - ірландець за походженням і банкір за фахом. Він написав працю "Досвід про природу торгівлі взагалі", яка була опублікована 1755 року, тобто після смерті автора, спершу французькою, потім англійською мовами. Ця праця вплинула на розвиток теорії фізіократів і класичну політичну економію взагалі.

29. А. Монкретьєн та його "Трактат політичної економії''

Антуан Монкретьєн першим ввів в соціально-економічну літературу термін „політична економія” (в перекладі з фр. - наука про суспільне, державне управління народним господарством). В його творі „Трактат політичної економії” (1615р.) були закладені теоретичні основи меркантилізму Франції часів від Генріха VI до Людовика XIV, так званого кольберизму. Його економічні погляди перебували на межі раннього і пізнього меркантилізму.

Ідеї:

• активне втручання держави в економіку (виступав за витіснення з французького ринку іноземних купців та захист вітчизняного виробника);

• розвиток торгівлі національними товарами (створення за державний рахунок мануфактур, ремісничих шкіл, що сприятиме підвищенню кількості та якості виробництва);

• найкориснішим станом суспільства вважав купців, а торгівлю – метою ремесла;

• заборона імпорту предметів розкоші, оскільки такі товари сприяють відтоку грошей з країни;

• вживати заходи щодо покращення становища народу (особливо селянства).

Багатство – це не золото і срібло, не перли і алмази, а наявність предметів, необхідних для того, щоб жити і одягатися, у кого їх більше, у того і більший достаток