- •2008Р. Зміст
- •Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр” 18
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт 35
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень 40
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт 58
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок 91
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» 97
- •Програма навчального модуля
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та земле оціночних робіт.
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для проведення землевпорядних робіт.
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •Робоча програма
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Опис семінарської, практичної, самостійної та індивідуальної роботи
- •Література
- •Словник основних термінів та понять
- •Конспект лекцій Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр”
- •1.1. Концептуальні засади ведення державного земельного
- •Кадастру на сучасному етапі
- •1.2. Основні положення Земельного кодексу України про державний земельний кадастр
- •1.3. Аналіз основних положень законопроекту „Про державний земельний кадастр”
- •1.4. Земельно-кадастрова діяльність та земельно-кадастрові роботи
- •1.5. Об’єкти обліку державного земельного кадастру
- •1.6. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні
- •1.7 Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
- •1.8. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі просторових даних
- •1.9. Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
- •2.3. Технології геодезичних робіт щодо забезпечення вихідної документації для складання проектної документації та комп’ютерної обробки вихідних даних після здійснення геодезичних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •3.1. Основні засади запровадження в Україні кадастрово-реєстраційної системи
- •3.2. До визначення інституційної бази реєстрації
- •3.3. Особливості застосування зарубіжного досвіду
- •3.4. Основні принципи запровадження системи реєстрації прав на землю та нерухоме майно
- •3.4.1. Принцип соціальної спрямованості системи
- •3.4.2. Принцип єдиного кадастру
- •3.4.3. Принцип єдиної кадастрово-реєстраційної системи
- •3.4.4. Первинна реєстрація земельних ділянок
- •3.4.5. Принцип первинності реєстрації земельних ділянок
- •3.4.6. Принцип повноти кадастрового обліку
- •3.4.7. Принцип максимального врахування існуючої інфраструктури
- •3.4.8.Оптимізація техніко-економічних показників системи
- •3.5.Облік та опис об’єктів нерухомого майна
- •3.6.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт
- •Тема5.Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •6.1. Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів
- •6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт
- •6.3. Системний підхід до організації території інвентаризованих земель
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •7.1 Роль формування об’єктів нерухомого майна в процесі кадастрово-реєстраційної діяльності
- •7.2. Світовий досвід формування нерухомості
- •7.3. Законодавчі передумови формування об’єктів нерухомого майна в Україні
- •7.4. Рекомендації стосовно правового регулювання порядку формування об’єктів нерухомості
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості
- •8.2. Кадастрова структуризація території України
- •8.3. Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •8.4. Порядок присвоєння кадастрових номерів
- •8.5. Структура кадастрового номера інших об’єктів нерухомості
- •8.6. Індексні карти об’єктів адміністративно-територіального устрою України
- •8.7. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
- •8.8. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській федерації та Латвії
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •9.1. Вимоги до системи класифікації земель та земельних ділянок
- •9.2. Система класифікації землекористувань єек
- •9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
- •9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •10.1 Хронологія затвердження Проекту
- •10.2 Інформація щодо впровадження проекту „Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”
- •10.2.1.Загальна інформація
- •10.2.2.Стан впровадження Проекту та досягнуті результати
- •1. Стан впровадження підкомпоненту а.1 „Інституційний розвиток"
- •2. Стан впровадження підкомпоненту а2 „Законодавча база та підтримка”
- •3. Стан впровадження компоненту в „Інформування громадськості"
- •4. Стан впровадження компоненту с „Професійна підготовка”
- •5. Стан впровадження компоненту d „Проведення землевпорядних робіт”
- •6. Стан впровадження компоненту е „Розвиток системи кадастру"
- •7. Компонент f „Послуги з реструктуризації сільськогосподарських підприємств"
9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
Згідно з ГОСТ 17369-85 класифікатор – це офіційний документ, що являє собою систематизований перелік найменувань та кодів класифікаційних угрупувань та (або) об’єктів класифікації.
У земельно-кадастрових базах даних опис земельних ділянок здійснюється за допомогою різного роду класифікаторів та довідників. В базі даних можливо отримати відповіді тільки на ті питання, які передбачено при розробці системи класифікаторів та довідників.
Тому класифікатори земель та цільового використання земельних ділянок повинні бути багатоаспектними і відображати різні точки зору на земельну ділянку як на: об’єкт права, засіб виробництва, об’єкт оподаткування, елемент ландшафту, компонент містобудівного середовища, об’єкт ринку землі тощо. В якості основних, більш інтегрованих груп ознак земельної ділянки можна розглядати наступні: просторові, функціональні, регулюючі та реєстраційні. Призначення класифікаторів не повинно носити статистичний відтінок. Класифікатори запроваджуються не тільки з метою формування матеріалів статзвітності, а в першу чергу з метою забезпечення повноти бази даних, її коректності, широти охвату, можливості генерації на основі відповідних вибірок з БД аналітично-інформаційних матеріалів, встановлення закономірностей, тенденцій змін тих, чи інших параметрів, груп параметрів тощо.
Система класифікаторів повинна відповідати основним цілям ведення державного земельного кадастру, які полягають в обліку земельних ділянок, реєстрації та гарантуванні з боку держави прав на земельні ділянки та об’єкти нерухомості, надання об’єктивної інформації для цілей оподаткування, інформаційного обслуговування користувачів та ін. При цьому система класифікаторів повинна задовольняти інформаційні потреби різних груп користувачів.
Найважливішими вимогами до системи класифікаторів є їх стандартизація, уніфікація та забезпечення можливості застосування єдиної системи класифікаторів для різних цілей в галузі земельних відносин та суміжних галузях.
Класифікатори повинні бути єдиними для цілей: ведення кадастру та функціонування БД АСДЗКУ; землеустрою (в тому числі для заповнення державних актів та інших правових і проектних документів); грошової оцінки та оподаткування; формування матеріалів статзвітності і, насамкінець, для канонізації термінології в законодавчих та нормативно-методичних актах.
Виходячи з визначення земельної ділянки як засобу виробництва, класифікатори цільового призначення земельних ділянок необхідно узгоджувати з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).
КВЕД є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. КВЕД розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року №326 “Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики”. КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики. Об’єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності господарських суб’єктів (фізичних та юридичних осіб). Тільки за умови відповідності КВЕД класифікатори цільового призначення земельних ділянок можуть використовуватись для цілей міжвідомчого застосування і бути інтегрованими в державну та міжнародну системи техніко-економічної та соціальної інформації.
Такі багатоаспектні вимоги до системи класифікаторів земель та земельних ділянок майже унеможливлюють застосування єдиної ієрархічної моделі структури класифікаторів. Слід зазначити, що саме ієрархічна модель класифікації є найбільш наглядною і найпоширенішою, але вона стає тупиковою при трьох-чотирьох і більше критеріях класифікації та значній кількості значень по кожному з критеріїв. У таких випадках ефективнішою є так звана “фасетна” модель класифікаторів, яка являє собою множину класифікаторів за певними критеріями.
Так, наприклад, згідно з фасетною моделлю в системі класифікації може бути декілька однокритеріальних класифікаторів:
К1 (а1, а2, …,аk), К2 (в1, в2, …, вl), К3 (с1, с2, …, сm) та К4 (d1, d2, …, dn).
Кількість значень, наприклад, в кожному з класифікаторів буде наступною: k=8; l=25; m=52; n=19. Такі класифікатори мають цілісний характер, чітко визначені критеріально, зручні в роботі і відкриті для доповнення в процесі їх використання. При застосуванні фасетної моделі система класифікації (SK) являє собою об’єднання однокритеріальних класифікаторів (рис. 9)
,
де Кj – j-й однокритеріальний класифікатор системи класифікації;
m – кількість класифікаторів у системі класифікації (m = 4).
При застосуванні ієрархічної моделі в даному випадку система класифікації являє собою один узагальнений класифікатор (рис. 10), множина елементів якого є декартовий добуток чотирьох однокритеріальних класифікаторів К1, К2, К3 та К4
SK = К1 К2 К3 К4 ,
де – операція декартового добутку.
-
К1
К2
К3
К4
а1
в1
с1
d1
а2
в2
с2
d2
…
…
…
…
аk
вl
сm
dn
Рис. 9. Фасетна модель системи класифікаторів
…
…
…
…
…
…
Рис. 10. Ієрархічна модель системи класифікаторів
Значення такого класифікатора матимуть вигляд
SК (а1в1с1d1, а1в1с1d2, …, а1в1с1dn, …, аnвlсmdn).
Кількість значень у класифікаторі SК буде становити кlmn=197600. Звичайно, після фільтрації всіх можливих значень за критерієм істинності їх кількість буде дещо зменшена, але для практичного використання класифікатор SК, побудований за ієрархічною моделлю, є надзвичайно громіздким і мало здатним для застосування. Тому для системи класифікаторів земель та земельних ділянок доцільно використовувати фасетну модель. Такий підхід на відміну від застосування ієрархічних моделей забезпечує відкритість класифікаторів для поповнення, більшу зручність для застосування і збільшує можливості вибірок з БД державного земельного кадастру.