- •2008Р. Зміст
- •Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр” 18
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт 35
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень 40
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт 58
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок 91
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» 97
- •Програма навчального модуля
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та земле оціночних робіт.
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для проведення землевпорядних робіт.
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •Робоча програма
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Опис семінарської, практичної, самостійної та індивідуальної роботи
- •Література
- •Словник основних термінів та понять
- •Конспект лекцій Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр”
- •1.1. Концептуальні засади ведення державного земельного
- •Кадастру на сучасному етапі
- •1.2. Основні положення Земельного кодексу України про державний земельний кадастр
- •1.3. Аналіз основних положень законопроекту „Про державний земельний кадастр”
- •1.4. Земельно-кадастрова діяльність та земельно-кадастрові роботи
- •1.5. Об’єкти обліку державного земельного кадастру
- •1.6. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні
- •1.7 Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
- •1.8. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі просторових даних
- •1.9. Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
- •2.3. Технології геодезичних робіт щодо забезпечення вихідної документації для складання проектної документації та комп’ютерної обробки вихідних даних після здійснення геодезичних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •3.1. Основні засади запровадження в Україні кадастрово-реєстраційної системи
- •3.2. До визначення інституційної бази реєстрації
- •3.3. Особливості застосування зарубіжного досвіду
- •3.4. Основні принципи запровадження системи реєстрації прав на землю та нерухоме майно
- •3.4.1. Принцип соціальної спрямованості системи
- •3.4.2. Принцип єдиного кадастру
- •3.4.3. Принцип єдиної кадастрово-реєстраційної системи
- •3.4.4. Первинна реєстрація земельних ділянок
- •3.4.5. Принцип первинності реєстрації земельних ділянок
- •3.4.6. Принцип повноти кадастрового обліку
- •3.4.7. Принцип максимального врахування існуючої інфраструктури
- •3.4.8.Оптимізація техніко-економічних показників системи
- •3.5.Облік та опис об’єктів нерухомого майна
- •3.6.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт
- •Тема5.Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •6.1. Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів
- •6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт
- •6.3. Системний підхід до організації території інвентаризованих земель
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •7.1 Роль формування об’єктів нерухомого майна в процесі кадастрово-реєстраційної діяльності
- •7.2. Світовий досвід формування нерухомості
- •7.3. Законодавчі передумови формування об’єктів нерухомого майна в Україні
- •7.4. Рекомендації стосовно правового регулювання порядку формування об’єктів нерухомості
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості
- •8.2. Кадастрова структуризація території України
- •8.3. Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •8.4. Порядок присвоєння кадастрових номерів
- •8.5. Структура кадастрового номера інших об’єктів нерухомості
- •8.6. Індексні карти об’єктів адміністративно-територіального устрою України
- •8.7. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
- •8.8. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській федерації та Латвії
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •9.1. Вимоги до системи класифікації земель та земельних ділянок
- •9.2. Система класифікації землекористувань єек
- •9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
- •9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •10.1 Хронологія затвердження Проекту
- •10.2 Інформація щодо впровадження проекту „Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”
- •10.2.1.Загальна інформація
- •10.2.2.Стан впровадження Проекту та досягнуті результати
- •1. Стан впровадження підкомпоненту а.1 „Інституційний розвиток"
- •2. Стан впровадження підкомпоненту а2 „Законодавча база та підтримка”
- •3. Стан впровадження компоненту в „Інформування громадськості"
- •4. Стан впровадження компоненту с „Професійна підготовка”
- •5. Стан впровадження компоненту d „Проведення землевпорядних робіт”
- •6. Стан впровадження компоненту е „Розвиток системи кадастру"
- •7. Компонент f „Послуги з реструктуризації сільськогосподарських підприємств"
Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
Геодезична мережа державна – геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж. Класи геодезичних мереж України визначаються інструкцією.
Геодезичні мережі згущення – геодезичні мережі, створювані як розвиток мереж більш високого класу. Геодезичні мережі згущення розвиваються на основі пунктів державної геодезичної мережі шляхом переходу від загального до часткового (від вищого розряду до нижчого), збільшуючи щільність пунктів геодезичної мережі для створення можливості виконання зйомок великих масштабів і безпосереднього рішення маркшейдерських задач. При відсутності пунктів державної геодезичної мережі, якщо площа зйомки в масштабі 1:5000 не перевищує 500 км2 чи в масштабі 1:2000 не перевищує 100 км2, можна обмежитися створенням самостійної мережі згущення, що розвивається методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії. Геодезичні мережі згущення (мережі місцевого значення) підрозділяються на тріангуляції 1-го і 2-го розрядів (по класифікації 1962 р.— аналітичні мережі 1-го і 2-го розрядів), трилатерації і полігонометрії 1-го і 2-го розрядів. Початковими пунктами для розвитку мереж згущення 1-го розряду служать пункти державної геодезичної мережі 1-4-го класів, а мереж 2-го розряду — пункти державної геодезичної мережі і мереж згущення 1-го розряду. Геодезична мережа згущення, побудована для виробництва топографічної зйомки, називається знімальною геодезичною мережею.
Геодезичні мережі згущення україни – мережі, що складаються з багатьох закріплених на земній поверхні пунктів, координати яких визначені в загальній для них системі координат. Геодезичні мережі України підрозділяються на державну геодезичну мережу, мережі згущення і знімальні мережі. Координати пунктів державної геодезичної мережі (I, II, III і IV класів) наводяться в каталогах у системах географічних і плоских прямокутних координат в проекції Ґаусса в 6° зонах (див. Ґаусса проекція). Для пунктів, розташованих у зоні перекриття, наводяться координати в основний і в сусідніх зонах; для мереж згущення і знімальних мереж даються тільки плоскі прямокутні координати.
Планові геодезичні мережі, які функціонують нині на території України (державні, мережі згущення, спеціальні мережі), створювалися такими основними методами: тріангуляції, полігонометрії і трилатерації.
2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
В зв'язку з науково-технічним прогресом, який відбувається у світі, і новими завданнями, які ставляться перед геодезичною галуззю України, державна геодезична мережа, підлягає оновленню та модернізації. 8 червня 1998р. постановою Кабінету Міністрів України затверджені "Основні положення створення державної геодезичної мережі України". В 1999 році Головним Управлінням Геодезії Картографії та Кадастру при Кабінеті Міністрів України видана "Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500"
Згідно з цими документами, планова геодезична мережа України складається з державної мережі (астрономо-геодезична мережа 1 класу, геодезична мережа 2 класу, геодезична мережа 3 класу), мережі згущення (4 класу, 1 і 2 розрядів) та знімальної мережі.
Астрономо-геодезична мережа 1 класу (АГМ-1) будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 50-150 км.
АГМ-1 є геодезичною основою для побудови нових геодезичних мереж і забезпечення подальшого підвищення точності існуючої держаної геодезичної мережі (ДГМ) з використанням методів супутникової геодезії.
Частина пунктів АГМ-1 являє собою постійно діючі пункти GPS спостережень та астрономо-геодезичні обсерваторії, на яких виконується комплекс супутникових астрономо-геодезичних, гравіметричних та геофізичних спостережень, що забезпечують безперервне відтворення загальної геодезичної системи координат.
Решта пунктів АГМ-1 — це фундаментально закріплені на місцевості пункти, положення яких періодично визначається в рамках довгострокової програми функціонування ДГМ.
Система координат, яка задається пунктами АГМ-1, узгоджується з фундаментальними астрономічними (небесними) системами координат і надійно зв'язана з аналогічними системами різних держав у рамках узгодження наукових проектів міжнародного співробітництва.
Кожний пункт АГМ-1 повинен бути зв'язаний GPS-вимірюваннями не менше, як з трьома суміжними пунктами мережі.
Пункти АГМ-1 повинні бути вставлені в мережу високоточного нівелювання, що дозволяє визначити перевищення нормальних висот між суміжними пунктами АГМ-1 з середньоквадратичними помилками не більше 0,05 метра.
Кількість пунктів АГМ-1 та їх розташування визначається програмою побудови ДГМ.
Геодезична мережа 2 класу будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів існуючої геодезичної мережі 1 та 2 класів.
Геодезична мережа 2 класу є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної мережі згущення 3 класу та геодезичних мереж спеціального призначення з використанням методів супутникової геодезії та традиційних геодезичних методів.
Нові пункти геодезичної мережі 2 класу розміщуються на відстані 8-12 км один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об'єктів — 5-8 км, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами (тріангуляції, трилатерації, полігонометрії), які забезпечують точність визначення взаємного положення пунктів з середньоквадратичними помилками величиною 0,03-0,05 метра при середній довжині сторін 10 кілометрів.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу наведено в таблиці 5.1.
Висоти марок верхніх пунктів геодезичної мережі 2 класу повинні визначатися геометричним нівелюванням, яке забезпечує точність взаємного положення пунктів за висотою з середньоквадратичною помилкою не більшою 0,05 метра. В гірській і важко доступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням, яке виконується методами супутникової геодезії, У цьому випадку СКП визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,20 метра.
Таблиця 1
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
Параметри мережі |
Метод побудови | |||
GPS |
Тріану-ляція |
Полігоно-метрія |
Крилате-рація | |
Периметр полігона, км |
|
|
150-180 |
|
Найбільша довжина ходу, км |
|
|
60 |
|
Довжина сторони, (віддаль між |
|
|
|
|
пунктами в GPS), км |
|
|
|
|
Найбільша |
20 |
20 |
12 |
12 |
Найменша |
5 |
7 |
5 |
5 |
Кількість сторін у ході не більше |
|
|
6 |
|
Сер. квадр. помилка взаємного положення пунктів, м |
0,03-0,05 |
0,03-0,05 |
0,03-0,05 |
0,03-0,05 |
Сер. квадр. помилка вимірювання |
|
1" |
1" |
|
кутів не більше, кутові сек. |
|
1 |
|
|
Найбільша нев'язка трикутника |
|
4" |
|
|
Кутова нев'язка ходу, сек. |
|
|
2" |
|
Відносна помилка вимірювання |
|
|
|
|
вихідної сторони (базису) не більше, |
|
1:300000 |
|
1:300000 |
Сер. квадр. помилка вимірювання сторони не більше, м |
|
|
0,03 |
0,03 |
Геодезична мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі 3 та 4 класів.
Нові пункти геодезичної мережі 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більшою 0,05 метра.
Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.
У геодезичній мережі 3 класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два орієнтирних пункти.