- •2008Р. Зміст
- •Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр” 18
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт 35
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень 40
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт 58
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок 91
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» 97
- •Програма навчального модуля
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та земле оціночних робіт.
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для проведення землевпорядних робіт.
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •Робоча програма
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Опис семінарської, практичної, самостійної та індивідуальної роботи
- •Література
- •Словник основних термінів та понять
- •Конспект лекцій Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр”
- •1.1. Концептуальні засади ведення державного земельного
- •Кадастру на сучасному етапі
- •1.2. Основні положення Земельного кодексу України про державний земельний кадастр
- •1.3. Аналіз основних положень законопроекту „Про державний земельний кадастр”
- •1.4. Земельно-кадастрова діяльність та земельно-кадастрові роботи
- •1.5. Об’єкти обліку державного земельного кадастру
- •1.6. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні
- •1.7 Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
- •1.8. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі просторових даних
- •1.9. Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
- •2.3. Технології геодезичних робіт щодо забезпечення вихідної документації для складання проектної документації та комп’ютерної обробки вихідних даних після здійснення геодезичних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •3.1. Основні засади запровадження в Україні кадастрово-реєстраційної системи
- •3.2. До визначення інституційної бази реєстрації
- •3.3. Особливості застосування зарубіжного досвіду
- •3.4. Основні принципи запровадження системи реєстрації прав на землю та нерухоме майно
- •3.4.1. Принцип соціальної спрямованості системи
- •3.4.2. Принцип єдиного кадастру
- •3.4.3. Принцип єдиної кадастрово-реєстраційної системи
- •3.4.4. Первинна реєстрація земельних ділянок
- •3.4.5. Принцип первинності реєстрації земельних ділянок
- •3.4.6. Принцип повноти кадастрового обліку
- •3.4.7. Принцип максимального врахування існуючої інфраструктури
- •3.4.8.Оптимізація техніко-економічних показників системи
- •3.5.Облік та опис об’єктів нерухомого майна
- •3.6.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт
- •Тема5.Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •6.1. Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів
- •6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт
- •6.3. Системний підхід до організації території інвентаризованих земель
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •7.1 Роль формування об’єктів нерухомого майна в процесі кадастрово-реєстраційної діяльності
- •7.2. Світовий досвід формування нерухомості
- •7.3. Законодавчі передумови формування об’єктів нерухомого майна в Україні
- •7.4. Рекомендації стосовно правового регулювання порядку формування об’єктів нерухомості
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості
- •8.2. Кадастрова структуризація території України
- •8.3. Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •8.4. Порядок присвоєння кадастрових номерів
- •8.5. Структура кадастрового номера інших об’єктів нерухомості
- •8.6. Індексні карти об’єктів адміністративно-територіального устрою України
- •8.7. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
- •8.8. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській федерації та Латвії
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •9.1. Вимоги до системи класифікації земель та земельних ділянок
- •9.2. Система класифікації землекористувань єек
- •9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
- •9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •10.1 Хронологія затвердження Проекту
- •10.2 Інформація щодо впровадження проекту „Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”
- •10.2.1.Загальна інформація
- •10.2.2.Стан впровадження Проекту та досягнуті результати
- •1. Стан впровадження підкомпоненту а.1 „Інституційний розвиток"
- •2. Стан впровадження підкомпоненту а2 „Законодавча база та підтримка”
- •3. Стан впровадження компоненту в „Інформування громадськості"
- •4. Стан впровадження компоненту с „Професійна підготовка”
- •5. Стан впровадження компоненту d „Проведення землевпорядних робіт”
- •6. Стан впровадження компоненту е „Розвиток системи кадастру"
- •7. Компонент f „Послуги з реструктуризації сільськогосподарських підприємств"
7.2. Світовий досвід формування нерухомості
Для того, щоб краще зрозуміти проблематику, звернемося до досвіду провідних країн. Одним з найяскравіших прикладів країн з розвинутими процедурами формування нерухомості є Швеція.
У Швеції питання формування об’єктів нерухомого майна регулюються Актом з формування нерухомості (швед. - Fastighetsbildningslag, 1970). З історичних причин його зміст частково базується на законодавстві з земельної реформи, яке регулювало земельні відносини на сільськогосподарських землях протягом 18 та 19 сторіччя, і частково на законах з розвитку міських територій, введених у першій половині 20 сторіччя. Сьогодні Акт регулює формування нерухомості як на селі, так і в містах.
Акт з формування нерухомості містить положення щодо процедур поділу, об’єднання та виділення (reallotment) земельних ділянок, встановлення меж ділянок та інші спільні питання. Виділення є дуже гнучкою юридичною процедурою. Вона може викликати обмін землею між ділянками, перехід землі від одного землекористувача до іншого з відповідною грошовою компенсацією, встановлення сервітутів та земельних ділянок спільного використання (для комунальних потреб). Процедура виділення часто застосовується для невеликих операцій, спрямованих на поліпшення використання землі, але іноді і для дуже великих проектів з консолідації земель.
Процедура поділу стосується тільки однієї сторони або двох сторін, які не мають конфліктних інтересів. В інших випадках, наприклад, при виділенні земельної ділянки, можуть брати участь декілька сторін, іноді з дуже різними правами. У цих випадках рішення повинні прийматись, навіть якщо не всі сторони досягли згоди. Але все ж таки згода власників є бажанішою порівняно з примусовими заходами.
Необхідні дії з проведення землевпорядних робіт впорядковуються місцевими кадастровими підрозділами, які є державними установами, а в деяких місцях – муніципальними органами. Перш ніж проводити будь-які роботи, що торкаються суспільних інтересів, ці підрозділи проводять так звану „кадастрову процедуру”, протягом якої проводиться зустріч з усіма зацікавленими сторонами і укладається певна угода.
Акт з формування нерухомості базується на принципі, згідно якого законодавство повинно пропонувати землевласникам швидкі та ефективні процедури для зміни розподілу землекористувань, іноді навіть без дозволу всіх зацікавлених сторін. В інтересах суспільства проводиться розподіл земель на такі ділянки, які б забезпечували зручні передумови для використання земель у відповідності з потребами ринку, існуючими планами розвитку територій та іншими обмеженнями стосовно використання земель. Однією з вимог закону є те, що кожна нова земельна ділянка повинна бути зручною відносно її форми, розміру та ін.
Місцевий орган з кадастру є незалежним від будь-яких приватних інтересів, він зобов’язаний застосовувати закон неупереджено в усіх випадках. В цьому відношенні його функція схожа на функцію судді. Але водночас кадастрові органи завжди повинні працювати таким чином, щоб допомагати населенню у вирішенні земельних питань (обслуговувати його). Також повинні враховуватись всі випадки суспільних інтересів, описані в Акті з планування землекористувань, наприклад, питання територіального планування.
Однією з цікавих рис шведського земельного законодавства є акти, що регулюють питання співробітництва між землевласниками, і які тісно пов’язані з Актом з планування землекористувань. Згідно їхніх положень, місцевий орган з кадастру може допомогти землевласникам встановити стабільне та гарантоване співробітництво стосовно будівництва та утримання спільних доріг (проїздів) та інших споруд комунального характеру (гаражів, автостоянок та ігрових майданчиків). На основі відповідних звернень одного або більше власників може прийматися юридичне рішення, яке буде чинним, незважаючи на зміни прав власності, які ділянки (власники) формуватимуть частину співробітництва і яка частка кожної з них повинна враховуватись при розрахунку витрат та плануванні спільного управління. Крім цього, існують правила проведення будівельних робіт та правила щоденного утримання комунальних споруд. Подібне співробітництво, з юридичної точки зору, може бути також встановлене для спільного використання рибальських та мисливських прав, які поширюються на певні землекористування на визначеній території.
Дії кадастрових підрозділів, включаючи покриття всіх витрат, фінансуються за рахунок клієнтів – заявників та інших зацікавлених землевласників. Формування нерухомості не фінансується з державного бюджету. Серед найближчих сусідів України, де питання формування об’єктів нерухомого майна чітко врегульовано на законодавчому рівні, є Молдова. В цій республіці існує два закони: Положення про порядок формування об’єктів нерухомого майна від 29.01.1999 р. та Закон про формування об’єктів нерухомого майна від 28.10.2004 р. Обидва нормативні акти регулюють питання формування як земельних ділянок, так і інших об’єктів нерухомості (будівель та споруд).
Формування об’єкту нерухомості визначається як комплекс робіт, що виконуються з метою виникнення нового об’єкту нерухомого майна в якості самостійного об’єкта права шляхом виділення частки об’єкта, об’єднання або комбінування об’єктів, зареєстрованих у реєстрі нерухомого майна.
Фахівцями, відповідальними за проведення формування нерухомості, законом визначаються так звані кадастрові інженери – особи, що мають відповідну освіту в галузі кадастру.
Дані нормативно-правові акти розроблялись на основі Закону про кадастр нерухомого майна, Земельного кодексу та Закону про землі, що перебувають у публічній власності, та їхнє розмежування. Такий зв'язок дозволив молдавським фахівцям визначити чіткі процедури формування об’єктів нерухомості, які узгоджуються з веденням сучасної багатоцільової кадастрової системи.