- •2008Р. Зміст
- •Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр” 18
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт 35
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень 40
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт 58
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок 91
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» 97
- •Програма навчального модуля
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та земле оціночних робіт.
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для проведення землевпорядних робіт.
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •Робоча програма
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Опис семінарської, практичної, самостійної та індивідуальної роботи
- •Література
- •Словник основних термінів та понять
- •Конспект лекцій Тема 1. Закон України „Про державний земельний кадастр”
- •1.1. Концептуальні засади ведення державного земельного
- •Кадастру на сучасному етапі
- •1.2. Основні положення Земельного кодексу України про державний земельний кадастр
- •1.3. Аналіз основних положень законопроекту „Про державний земельний кадастр”
- •1.4. Земельно-кадастрова діяльність та земельно-кадастрові роботи
- •1.5. Об’єкти обліку державного земельного кадастру
- •1.6. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні
- •1.7 Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
- •1.8. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі просторових даних
- •1.9. Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
- •2.3. Технології геодезичних робіт щодо забезпечення вихідної документації для складання проектної документації та комп’ютерної обробки вихідних даних після здійснення геодезичних робіт
- •Тема 3. Реєстрація речових прав на землю та нерухоме майно та їх обмежень
- •3.1. Основні засади запровадження в Україні кадастрово-реєстраційної системи
- •3.2. До визначення інституційної бази реєстрації
- •3.3. Особливості застосування зарубіжного досвіду
- •3.4. Основні принципи запровадження системи реєстрації прав на землю та нерухоме майно
- •3.4.1. Принцип соціальної спрямованості системи
- •3.4.2. Принцип єдиного кадастру
- •3.4.3. Принцип єдиної кадастрово-реєстраційної системи
- •3.4.4. Первинна реєстрація земельних ділянок
- •3.4.5. Принцип первинності реєстрації земельних ділянок
- •3.4.6. Принцип повноти кадастрового обліку
- •3.4.7. Принцип максимального врахування існуючої інфраструктури
- •3.4.8.Оптимізація техніко-економічних показників системи
- •3.5.Облік та опис об’єктів нерухомого майна
- •3.6.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •Тема 4. Ліцензування землевпорядних та землеоціночних робіт
- •Тема5.Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •6.1. Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів
- •6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт
- •6.3. Системний підхід до організації території інвентаризованих земель
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •7.1 Роль формування об’єктів нерухомого майна в процесі кадастрово-реєстраційної діяльності
- •7.2. Світовий досвід формування нерухомості
- •7.3. Законодавчі передумови формування об’єктів нерухомого майна в Україні
- •7.4. Рекомендації стосовно правового регулювання порядку формування об’єктів нерухомості
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості
- •8.2. Кадастрова структуризація території України
- •8.3. Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •8.4. Порядок присвоєння кадастрових номерів
- •8.5. Структура кадастрового номера інших об’єктів нерухомості
- •8.6. Індексні карти об’єктів адміністративно-територіального устрою України
- •8.7. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
- •8.8. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській федерації та Латвії
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •9.1. Вимоги до системи класифікації земель та земельних ділянок
- •9.2. Система класифікації землекористувань єек
- •9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
- •9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні
- •Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»
- •10.1 Хронологія затвердження Проекту
- •10.2 Інформація щодо впровадження проекту „Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”
- •10.2.1.Загальна інформація
- •10.2.2.Стан впровадження Проекту та досягнуті результати
- •1. Стан впровадження підкомпоненту а.1 „Інституційний розвиток"
- •2. Стан впровадження підкомпоненту а2 „Законодавча база та підтримка”
- •3. Стан впровадження компоненту в „Інформування громадськості"
- •4. Стан впровадження компоненту с „Професійна підготовка”
- •5. Стан впровадження компоненту d „Проведення землевпорядних робіт”
- •6. Стан впровадження компоненту е „Розвиток системи кадастру"
- •7. Компонент f „Послуги з реструктуризації сільськогосподарських підприємств"
1.7 Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
Сучасна кадастрова система визнається більшістю фахівців як багатоцільова, яка за допомогою найсучасніших інформаційних технологій поєднує в собі всі функції раніше окремих систем реєстрації прав на нерухомість та кадастру. Саме функції багатоцільової системи відповідає концепція “Кадастр 2014”, розробку якої було розпочато в 1994 році спеціальною робочою групою при Міжнародній федерації геодезистів. Головною метою концепції було передбачення кадастрової системи через 20 років. До головних принципів “Кадастру 2014” відносяться:
1. “Кадастр 2014” є інституцією, яка фіксує та реєструє всі види прав та обмежень, що впливають на визначений контур земної поверхні відповідно до чотирьох принципів традиційної кадастрової системи, а саме: реєстрації, дозволу, відкритості та спеціалізації.
2. “Кадастр 2014” максимально використовує інформаційну технологію.
3. Ця інституція повинна співпрацювати як з приватним, так і з публічним секторами суспільства.
4. “Кадастр 2014” повинен мати таку економічну структуру, яка б дозволила йому бути самоокупним.
Кадастр 2014 встановив базові визначення землі, кадастру, земельної реєстрації та земельних записів.
Земля- ділянка земної поверхні разом з водою, грунтами, скелями та мінералами під чи на них та повітряний простір над нею. Це охоплює всі речі, що відносяться до певної ділянки чи точки поверхні землі, всі водні поверхні включно.
Кадастр- методично сформований публічний (державний) реєстр даних про нерухомі власності (майна) в окремо взятій країні чи районі, який базується на зйомці їх меж (кадастровій зйомці). Ці власності систематично ідентифікуються за допомогою певних позначень. Контури власності та ідентифікатор ділянки, як правило, показано на картах великого масштабу, які, разом з реєстрами, показують для кожної окремої власності її суть, розмір, вартість та права, пов’язані з цією ділянкою. Кадастр дає відповіді на запитання "де?" і "скільки?".
Земельна реєстрація(реєстрація прав) - процес офіційного запису (обліку) прав на землю через документи чи титули на власність. Це значить, що існує офіційний реєстр (земельний реєстр) прав на землю чи документів стосовно змін в правовій ситуації щодо визначених одиниць земельної власності. Це дає змогу відповісти на питання "хто?" і "як?".
Земельна реєстрація та кадастр, як правило, доповнюють один одного, вони функціонують як узгоджені (інтерактивні) системи. Земельна реєстрація, в принципі, акцентує увагу на відношеннях суб'єкт-право, в той час як кадастр ставить в центр уваги відношення право-об'єкт.
З усіх цих базових понять випливає і саме визначення Кадастру 2014. Кадастр 2014 – це методично улаштований публічний реєстр даних стосовно всіх правових земельних об'єктів в певних країнах чи регіонах, який базується на топографічній зйомці їх меж. Такі правові земельні об'єкти систематично ідентифікуються за допомогою деяких окремих позначень. Вони визначаються цивільним чи публічним правом. Контури, ідентифікатор разом з описовою інформацією, виявляють для кожного земельного об'єкту його природу, розміри, вартість та юридичні права чи обмеження, пов'язані з земельним об'єктом. На доповнення до цієї описової інформації, яка визначає земельні об'єкти, Кадастр 2014 містить офіційні записи прав на земельні об'єкти. Кадастр 2014 може давати відповіді на запитання "де?" і "скільки?" та "хто?" і "як?".
Кадастр 2014 має охоплювати більш широкі сфери, ніж традиційний кадастр. Більшість країн мають систему земельних записів, складену з кадастру та земельно-реєстраційного компоненту. Кадастрова частина, як правило, виконується землемірами, а нотаріуси та юристи піклуються про частину земельної реєстрації. Результатом такого розподілу є дві різні організації, які займаються відповідними питаннями.
Незважаючи на розбіжності, усі існуючі на сьогодні кадастрові системи можна розглядати в ракурсі однієї з п’яти правових груп, що має місце у певній країні, а саме:
група загального права (більшість країн англомовного світу);
група цивільного права (Франція, Італія, Іспанія, Португалія та їхні колишні колонії);
група німецького права (Німеччина, Австрія, Швейцарія та інші німецькомовні країни);
група північно-європейського права (скандинавські країни);
група соціалістичного права (соціалістичні країни, колишні республіки СРСР).