8.7. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
При створенні кадастрових індексних карт найбільш складною задачею є визначення зовнішніх меж кадастрових кварталів, кадастрових зон, а як наслідок і зовнішніх меж ОАТУУ. При цьому особливе значення має підхід до встановлення меж кадастрових кварталів. Серед можливих підходів найпоширенішим є підхід з встановленням фіксованих меж кадастрових кварталів. В якості меж кварталів можуть використовуватись осьові лінії доріг, лінії тротуарів, межі землеволодінь, червоні лінії та ін. Межа кварталу моделюється полігоном (або полілінією), що проходить через характерні точки (вузли) з фіксованими координатами. До недоліків такого підходу можна віднести просторову нестабільність зазначених ліній, пов’язану з реконструкцією шляхів, планувальними роботами, змінами в містобудівній документації та ін. Крім того, при такому підході в межах кадастрового кварталу знаходяться як землі землекористувань, так і землі загального використання, причому останні частково, бо вони розділені осьовими чи іншими лініями на кілька частин. Це призводить до певних труднощів, пов’язаних з необхідністю перевизначення координат вузлів меж кварталів, ускладненням розрахунку балансу площ кадастрових кварталів, кадастрових зон та ін.
Перспективнішим уявляється підхід, що базується на
врахуванні ієрархічної вкладеності об’єктів кадастрового зонування (земельні ділянки, кадастрові квартали та зони, ОАТУУ нижнього та більш високого рівнів);
використанні топологічних моделей для опису меж.
В якості прикладу можна зазначити, що зовнішня сторона полігону прикордонної земельної ділянки співпадає з фрагментами межі кадастрового кварталу, кадастрової зони, сільської/селищної ради, адміністративного району, області та України.
При підході, що базується на використанні топологічних моделей, задається тільки топологія полігону межі кадастрового кварталу, тобто, вказуються тільки номери тих меж (сторін) полігонів земельних ділянок, які слугують одночасно і складовими полігону межі кварталу. Конкретні значення координат вузлів при цьому не використовуються. До переваг такого підходу слід віднести і те, що полігони меж кварталів виділяють окремо землі землекористувань та землі загального призначення.
Як теоретична основа топологічних моделей використовується математичний апарат алгебраїчної топології та теорії графів, що дає можливість представляти елементи індексних карт та кадастрових планів у вигляді графів. Принципова відмінність топологічного представлення даних від не топологічного полягає у можливості всебічного аналізу засобами ГІС просторових об’єктів без врахування змін конкретних значень координат вузлів.
Розглянемо особливості цього підходу на прикладі поділу на кадастрові квартали умовного фрагмента кадастрової зони 01 населеного пункту (рис. 8).
межа
кадастрового кварталу 002 2 3 4 5 8 9 10 11 12 13 14 15 18 19 20 22 23 квартал
002 квартал
001 квартал
003 1 6 7 16 17 21 24 25 26 27 28
0001
0002
0003
0004
0005
0006
0007
0008 Фрагмент
кадастрової зони 01
Рис. 8. Фрагмент кадастрової зони 01.
Тут пунктирними лініями виділено межі кадастрових кварталів. Причому кадастровий квартал 001 включає землі землекористувань (земельні ділянки 0001 – 0008), а кадастрові квартали 002 та 003 – землі загального користування (дороги, тротуари, землі під зеленими насадженнями та ін.). Площа кадастрового кварталу представляється як така, що складається з набору земельних ділянок. Для цього використовується реляційне відношення типу “ціле – частина” (“об’єкт – підоб’єкт”) ККВ-ЗД (кадастровий квартал – земельна ділянка), яке має схему:
ККВ-ЗД ( # ККВ , # ЗД ),
де # ККВ – номер кадастрового кварталу;
# ЗД – номер земельної ділянки.
Для кадастрового кварталу 001 відношення ККВ – ЗД буде мати вигляд, наведений у табл. 1.
Топологічна модель кадастрового кварталу 001 представляється відношенням ТП_КВ (топологічна модель кварталу), яке має наступну схему
ТП_КВ ( # ККВ , # ЗД , # ПВ , # КВ ),
де # ПВ – номер початкового вузла сторони полігону земельної ділянки;
# КВ – номер кінцевого вузла сторони полігону земельної ділянки.
Таблиця 1.
-
001
0001
001
0002
001
0003
001
0004
001
0005
001
0006
001
0007
001
0008
Для кадастрового кварталу 001 відношення ТП_КВ буде мати вигляд, наведений у табл. 2.
Таблиця 2.
-
001
0001
2
8
*001
0001
8
9
*001
0001
9
3
001
0001
3
2
*001
0002
3
9
*001
0002
9
10
*001
0002
10
4
001
0002
4
3
*001
0003
4
10
*001
0003
10
11
001
0003
11
5
001
0003
5
4
001
0004
8
12
*001
0004
12
13
*001
0004
13
14
*001
0004
14
15
001
0004
15
11
*001
0004
11
10
*001
0004
10
9
*001
0004
9
8
001
0005
12
18
*001
0005
18
19
*001
0005
19
13
*001
0005
13
12
*001
0006
13
19
*001
0006
19
20
*001
0006
20
14
*001
0006
14
13
*001
0007
14
20
*001
0007
20
23
001
0007
23
15
*001
0007
15
14
001
0008
18
22
001
0008
22
23
*001
0008
23
20
*001
0008
20
19
001
0008
19
18
Після вилучення з відношення ТП_КВ кортежів із сторонами, що повторюються два рази (відмічені знаком *), отримаємо відношення М_КВ (межа кварталу), яке має схему:
М_КВ ( # ККВ , # ПВ , # КВ ).
Відношення М_КВ формується програмно і визначає тільки ті сторони полігонів земельних ділянок, які є складовими полігону межі кадастрового кварталу. Аналогічний підхід застосовується при формуванні меж кадастрових зон, тільки в цьому випадку топологічна модель кадастрової зони складається з кадастрових кварталів, а також для ОАТУУ нижнього та вищих рівнів ієрархії.