9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні

Класифікація земель та цільового використання земельних ділянок здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, а також згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем та ін.) та Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), запровадженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205. В основу системи класифікації покладено систему класифікації землекористувань ЄЕК та КВЕД. Система класифікації тривалий час успішно використовується для формування матеріалів статзвітності, ведення державного земельного кадастру та інших цілей, однак має низку недоліків і потребує подальшого вдосконалення, особливо в умовах переходу на автоматизовані технології ведення державного земельного кадастру.

При розробці класифікаторів використовувалась саме ієрархічна модель, але формування значень класифікатора здійснювалось не за наведеною схемою, коли встановлюються всі можливі значення узагальненого класифікатора, а потім вилучаються так звані “неістинні значення”, а шляхом вписування в класифікатор найбільш поширених і відомих значень, тому ці класифікатори, як правило, не відповідають критерію повноти.

Введений в дію з 1 січня 2002 року Земельний кодекс України значною мірою вдосконалив існуючу систему класифікації земель. Земельний кодекс передбачає класифікацію земель за наступними категоріями:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кодексом чітко визначено склад земель за категоріями, порядок їх приватизації, оренди та умови використання. Однак класифікатор категорій земель не відповідає критерію цілісності і допускає включення земель однієї категорії до земель іншої категорії. Так, наприклад, згідно зі статтею 22 Земельного кодексу до земель сільськогосподарського призначення належать: “а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо)”. Але деякі види перерахованих угідь (рілля, пасовища тощо) зустрічаються і в складі земель лісового чи водного фондів та інших категорій земель. Ця обставина ускладнює ведення кадастру автоматизованим способом, зокрема при формуванні та обробці БД та здійсненні вибірок з них, і потребує розробки більш чіткої системи класифікації.

Тема 10. Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру»

10.1 Хронологія затвердження Проекту

1. 4 січня 2002 року Урядовий комітет з реформування аграрного сектора розглянув та схвалив концепцію Проекту і проект листа до Світового банку щодо надання Україні авансу-позики на підготовку Проекту.

2. 21 серпня 2002 року між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку було підписано Лист-угоду № P3940-UA про надання позики-авансу на підготовку Проекту.

3. З метою підготовки, підтримки та супроводження Проекту створено Групу управління Проектом. Наказ Держкомзему України від 27 листопада 2002 р. № 203.

4. 19 серпня 2003 року за № 130-04/73 було укладено Договір про безповоротну передачу коштів між Міністерством Фінансів України та Державним комітетом України по земельних ресурсах.

5. 19 серпня 2003 р. за № 130-04/74 було укладено Договір про надання субкредиту між Міністерством Фінансів України, Державним Комітетом України по земельних ресурсах та Центром Державного земельного кадастру при Держкомземі України.

6. 24 червня 2003 року Радою виконавчих директорів Світового банку схвалено проект „Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру” та затверджено позику (Позика 4709-0 UA).

7. 17 жовтня 2003 року підписано Угоду про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку у м.Києві.

8. 15 червня 2004 року ВРУ прийняла Закон України „Про ратифікацію Угоди про позику (Проект „Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку” (№ 1776 – IV) опубліковано в газеті „Урядовий кур’єр” 10 липня 2004 року № 128.

9. 30 липня 2004 року Світовий банк своїм листом повідомив, що Угода про Позику та Угода про виконання Проекту набули чинності 30 липня 2004 року.