Вибір методу інтерліньяжа

Метод інтерліньяжу – алгоритм, за яким розраховується відстань між рядками тексту. Цей атрибут абзаца встановлюється один раз як глобальне умовчання.

При виділенні символів інверсією у текстовому режимі демонструється висота рядка. У термінах PageMaker висота рядка тексту – це інтерліньяж, заданий для найбільшого зі складових її символів. Якщо висота рядка дорівнює 14 пунктам, то і інтерліньяж дорівнює 14 пунктам. Ця уявна лінія з'єднує нижні краї символів рядка, крім нижнього виносного елемента, який вона перетинає. Метод інтерліньяжу визначає положення базової лінії щодо рядка набору. При виділенні символів інструментом Туре (Текст) інверсне виділення збігається з положенням рядка щодо базової лінії. Існує три методи інтерліньяжу:

1. Пропорційний інтерліньяж. При цьому базова лінія поділяє рядок набору за висотою у співвідношенні 2:1. За цим метод дві третини висоти рядка розташовани зверху базової лінії, а одна третина – знизу. Даний метод інтерліньяжу прийнятий у PageMaker за умовчуванням. При роботі з цим методом часто необхідно розраховувати положення базової лінії для вирівнювання з модульною сіткою і для формування замовленої лінійки абзацу.

2. Інтерліньяж за базовими лініями. При цьому нижній край рядка сполучається з її базовою лінією. Розміщення абзаців при такому інтерліньяжі здійснюється за допомогою тільки одного зсуву, а не двох, тому що базова лінія абзаца сполучена з нижньою межею рядка.

3. Інтерліньяж за прописними буквами. При цьому методі верхній край рядка сполучається з верхнім краєм найвищої прописної букви самого великого шрифту, використовуваного в рядку (незалежно від її наявності в даному рядку). Базова лінія при цьому розташовується нижче верхнього краю рядка на відстані, що дорівнює висоті найвищої букви. Таким чином, положення базової лінії взагалі ж стає невизначеним. Інтерліньяж також може змінюватись від рядка до рядка.

Розмір інтерліньяжу належить до параметрів символу і задається в меню Туре (Текст). Метод інтерліньяжу є атрибутом абзацу. Він обирається у вкладеному вікні Spacing Attributes (Інтервали), що викликаний кнопкою Spacing (Інтервали) діалогового вікна Paragraph Specifications (Параметри абзацу). Для вибору методу інтерліньяжу необхідно встановити відповідний прапорець – Proportional (Пропорційний), Top of caps (За прописними буквами), Baseline (За базовими лініями) – у полі вибору Leading method (Інтерліньяж).

Найчастіше застосовують інтерліньяжу за базовими лініями. Якщо обрати в якості базового пропорційний інтерліньяж, то завдання умовчання не буде потрібно, тому що цей метод і так є методом за умовчуванням.

Тема 3. Зображення і текстові об’єкти Координати об'єктів

Будь-якому елементу верстки в PageMaker, розміщеному на сторінці або робочому столі, відповідають точні координати. Зміна цих координат приводить до переміщення елемента в задане ними нове положення. Визначити і змінити координати об'єкта можна, використовуючи лінійки або керуючу палітру.

PageMaker використовує прямокутну систему координат, початок якої за умовчуванням знаходиться або в лівому верхньому куті сторінки, або в середині розвороту при відображенні сторінок розворотами. Положення початку координат за умовченням можна змінити і заблокувати. Координату будь-якої точки документа можна візуально визначити за вимірювальними лінійками. Попередньо необхідно включити їх відображення командою Show Rulers (Показати лінійки) з меню View (Перегляд). Одиниці виміру координат і масштаб лінійок можуть бути визначені користувачем за допомогою діалогового вікна Preferences (Установки).

Кожному об'єкту (графічному або текстовому) зіставляються одна координата і лінійні розміри – висота і ширина. Для непрямокутних об'єктів за висоту і ширини приймаються виміри об'єкта описаного прямокутника – габаритного прямокутника. При виділенні об'єкта інструментом Pointer (Стрілка) навколо об'єкта з'являються чорні квадратики – обмежники. Обмежники розташовані за кутами і серединами сторін габаритного прямокутника. Переміщаючи обмежники за допомогою інструмента Pointer (Стрілка), можна масштабувати об'єкти. Координатою об'єкта є координата його якірної точки (активна крапка). Якірною крапкою може бути будь-який кут, середина сторони або центр описаного прямокутника. За допомогою керуючої палітри можна визначити яка з точок є якірною. При виділеному об'єкті праворуч від кнопки модифікації в керуючій палітрі знаходиться перемикач, що символічно зображує описаний прямокутник, на якому маленькими квадратиками зазначені варіанти розташування якірної точки, а великим квадратом – її поточна позиція. Натисканням мишею на будь-якому маленькому квадратику можна визначити якірну точку. При зміні якірної точки змінюються і цифри, що знаходяться в полях X і Y керуючої палітри – це, відповідно, горизонтальна і вертикальна координати об'єкта. При перевизначенні якірної крапки змінюються і координати об'єкта.

Для відрізка лінії, на відміну від всіх інших фігур, існує лише три варіанти розташування якірної точки: кінці і середня точка.