Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Частина 3 навчальний посібник.pdf
Скачиваний:
139
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
976.3 Кб
Скачать

2.ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ

2.1.ПОНЯТТЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА, ЙОГО ГЕОМЕТРИЧНИЙ ЗМІСТ

Нехай функція y = f(x) неперервна на відрізку[a, b]. Розіб’ємо довільно цей відрізок на n частин точками a = x0 < x1 < x2 < … < xn = b. Візьмемо на кожному з відрізків довільну точку xiÎ[xi – 1, xi] (i = 1, 2, …, n), обчислимо значення функціїf(xi) і помножимо його на величину

Dxi = xi - xi – 1 (рис. 2.1).

Інтегральною сумою для функції y = f(x) на відрізку [a, b] називається сума

n

 

Sn = å f (xi )Dxi .

(2.1)

i =1

Границя інтегральної суми, знайдена при n ® ¥ за умови, що довжина найбільшого частинного відрізка прямує до нуля, називається визначеним інтегралом Рімана (Г. Ріман - німецький математик ХІХ ст.) від функції y = f(x) на відрізку [a, b] і позначається так:

lim

n

f (x

)Dx

 

=

b

f (x)dx.

(2.2)

å

i

ò

n ®¥

i

 

 

 

 

max Dxi ®0

i =1

 

 

 

 

a

 

 

Числа a і b називаються нижньою і верхньою межами інтегрування.

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = f (x)

 

 

 

 

x = b

 

 

x = a

 

 

 

 

0

x0 = a x 1 x1 x 2 x2

xi -1 x i

xi

xn-1 x n xn = b

x

Рис. 2.1

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

26

Теорема Коші (достатня умова інтегрованості функції).

Якщо функція f(x) неперервна на відрізку [a, b], то вона інтегрована на цьому відрізку, тобто границя інтегральної суми існує, не залежить від способу розбиття відрізка [a, b] на частинні відрізки Dxi і вибору на них точок xi

Геометричний зміст визначеного інтеграла. Визначений інтег-

рал від невід’ємної функціїчисельно дорівнюєплощі криволінійної трапеції (фігури, обмеженої графіком функції y = f(x), віссю Ox і двома прямими x = a, x = b). Визначений інтеграл від довільної функції дорівнює алгебраїчній сумі площ, що лежать вище і нижче осіOx. Площі, що лежать вище осіOx, ввійдуть у цю суму зі знаком “+”, а площі, що лежать нижче осі Ox, - зі знаком -”.

Економічний зміст визначеного інтеграла. Якщо f(t) - про-

T

дуктивність праці у момент часуt, то ò f (t)dt - обсяг виробленої за

0

проміжок часу [0, T] продукції.

2.2.ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА

1.Сталий множник А можна виносити за знак інтеграла

 

b

b

 

 

 

ò Af (x)dx = Aò f (x)dx,

A = const.

(2.3)

 

a

a

 

 

2.

Якщо f1(x) і f2(x) інтегровані на [a, b], то

 

 

 

b

b

b

 

 

ò[ f1 (x) ± f2 (x)]dx = ò f1 (x)dx ±ò f2 (x)dx.

(2.4)

 

a

a

a

 

 

b

a

 

 

3.

За означенням ò f (x)dx = -ò f (x)dx.

 

(2.5)

 

a

b

 

 

 

a

 

 

 

4.

За означенням ò f (x)dx = 0.

 

(2.6)

 

a

 

 

 

5. Якщо функція f(x) інтегрована на кожному з відрізків [a, c], [c, b], то

b

c

b

 

ò f (x)dx = ò f (x)dx + ò f (x)dx.

(2.7)

a

a

c

 

w Нехай a < c < b. від способу розбиття

Оскільки границя інтегральної суми не залежить відрізка[a, b] на частини, то розіб’ємо його так,

b

c

b

щоб точка c була точкою ділення. Тоді å f (xi )Dxi

=å f (xi )Dxi

+å f (xi )Dxi .

a

a

c

Переходячи до границі при max Dxi ® 0, одержимо співвідношення (2.7).

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

27

Якщо a < b < c, то на підставі властивостей 5 і 3 одержимо

c

 

b

c

 

ò f (x)dx =ò f (x)dx +ò f (x)dx Þ

 

a

 

a

b

 

b

c

c

c

b

Þ ò f (x)dx =ò f (x)dx -ò f (x)dx = ò f (x)dx +ò f (x)dx.

a a b a c

Геометрична ілюстрація властивості. Якщо f(x) ³ 0 на відріз-

ку [a, b] і a < c < b, то площа S криволінійної трапеції на відрізку[a, b] дорівнює сумі площ S1 + S2 трапецій на відрізках [a, c] і [c, b] (рис. 2.2). £

y

y = f (x)

 

 

S1

 

S2

 

 

 

 

 

 

 

 

0 a

c

b x

Рис. 2.2

6. Якщо на відрізку [a, b], де a < b, виконується нерівність j(x) £ f(x), то

 

 

b

b

 

 

 

òj(x)dx £ ò f (x)dx.

(2.8)

 

 

a

a

 

 

w Знайдемо знак різниці

 

 

b

b

b

 

n

ò f (x)dx - òj(x)dx = ò[ f (x) -j(x)]dx = lim

å[ f (xi ) -j(xi )]Dxi ³ 0,

a

a

a

max Dxi ®0

i =1

 

тому що f(xi) ³ j(xi) і Dxi ³ 0.

З останньої нерівності випливає формула (2.8). £

y

y = f (x)

y =j (x)

0 a

b x

Рис. 2.3

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

28

Геометрична ілюстрація властивості. Якщо 0 £ j(x) £ f(x), то площа криволінійної трапеції, обмеженої верхньою кривоюf(x), не менше площі, обмеженої нижньою кривою j(x) (рис. 2.3).

7.Якщо m і M - найменше й найбільше значення функції f(x) на відрізку

[a, b] і a < b, то

 

 

 

b

 

 

 

m(b - a) £ ò f (x)dx £ M (b - a).

(2.9)

 

 

 

a

 

w За умовою m £ f(x) £ M, на підставі властивості 7 маємо:

 

b

b

b

b

 

mòdx £ ò f (x)dx £ M òdx Þ m(b - a) £ ò f (x)dx £ M (b - a). £

a

a

a

a

 

Геометрична ілюстрація властивості. Площа S криволінійної трапеції, обмеженої кривою f(x), не менше площі S1 прямокутника висотою m і не більше площі S2 прямокутника висотою M (рис. 2.4).

y

 

 

 

 

 

y = f (x)

 

 

 

S2 = M (b - a)

M

 

 

 

 

m

S1 = m(b - a)

 

0

a

b

x

 

 

Рис. 2.4

 

Наслідок. Нехай функція f(x) неперервна на відрізку [- a, a]. Тоді

a

ì

a

 

 

ï2ò f (x)dx, якщо f (x) - парна,

ò f (x)dx = í

0

 

-a

ï

0,

якщо f (x) - непарна.

 

î

8. Теорема про середнє значення визначеного інтеграла.

Якщо функція f(x) неперервна на відрізку [a, b] і a < b, то існує хоча б одна точка с Î [a, b] така, що

b

 

ò f (x)dx = f (c)(b - a)

(2.10)

a

 

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

29

w Якщо m і M - найменше і найбільше значення функціїf(x) на відрізку [a, b] і a < b, то з властивості 7 випливає, що

 

1

b

1

b

m £

ò f (x)dx £ M Þ m £ m £ M , де m =

ò f (x)dx.

b - a

b - a

 

a

a

 

 

 

Оскільки f(x) неперервна на відрізку [a, b], то вона приймає всі значення між m і M. Отже, при деякому значенні c Î [a, b] буде

 

1

b

b

f (c) = m =

ò f (x)dx Þ ò f (x)dx = f (c)(b - a). £

 

 

b - a a

a

Геометрична ілюстрація властивості. Якщо f(x) ³ 0 на відрізку

[a, b], то знайдеться така точкас Î [a, b], що площа, обмежена кривою f(x), дорівнюватиме площі прямокутника з висотою f(с) (рис. 2.5).

y

 

 

y = f (x)

 

 

 

 

f (c)

 

0

a

c

b

x

Рис. 2.5

Середнім значенням функції f(x) на відрізку [a, b] називається число:

 

1

b

 

f (c) =

ò f (x)dx.

(2.11)

b - a

 

a

 

 

 

 

9.Значення визначеного інтеграла не залежить відпозначення змінної інтегрування:

b

b

 

ò f (x)dx =ò f (t)dt.

(2.12)

a

a

 

2.3. ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА ЗІ ЗМІННОЮ ВЕРХНЬОЮ МЕЖЕЮ

Розглянемо інтеграл від функціїf(x) на відрізку [a, x], де a – фіксоване число, а x - змінне. Такий інтеграл буде функцією верхньої межі

x

 

Ц(x) = ò f (t)dt.

(2.13)

a

 

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

30

Теорема. Якщо f(x) - неперервна функція, а Ф(x) визначається за формулою (2.13), то Ф¢(x) = f(x), тобто похідна визначеного інтеграла зі змінною верхньою межею дорівнює значенню підінтегральної функції у точці диференціювання

y

 

 

 

 

 

 

y = f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x )

 

 

Ф (x)

 

DФ

 

 

0

a

x

x

x + Dx

x

Рис. 2.6

w Надамо аргументу x приросту Dx, тоді функція Ф(x) одержить приріст (рис. 2.6)

x+Dx

x

x+Dx

Ц(x + Dx) - Ц(x)= ò f (t)dt -ò f (t)=dt

ò=f (t)dt f (x)Dx,

a

a

x

 

x Î[x, x + Dx].

(2.14)

(до останнього інтеграла застосували теорему про середнє значення визначеного інтеграла).

Обчислимо границю

¢

Ц(x + Dx) - Ц(x)

 

Ц (x) = lim

 

= lim f (x) = f (x). £

Dx

Dx ®0

Dx ®0

 

Теорема існування невизначеного інтеграла. Для будь-якої неперервної на відрізку [a, b] функції f(x) існує первісна й невизначений інтеграл

x

w Якщо f(x) неперервна на відрізку [a, b] і Ф (x) = ò f (t)dt, то

a

Ф¢(x) = f(x), тобто Ф(x) є первісною для f(x) на [a, b]. Але тоді існує невизначений інтеграл

x

 

ò f (x)dx = Ц(x) + C = ò f (t)dt + C. £

(2.15)

a

Формула (2.15) зв’язує невизначений інтеграл із визначеним інтегралом із змінною верхньою межею.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

31