- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
Лінійним неоднорідним рівнянням п-го порядкуназивається рів-
няння виду |
|
|
|
|
|
|
|
|
y (n) + p1 (x)y (n-1) + p2 (x)y (n-2) + ...... + pn-1 (x)y¢ + pn (x)y = f (x), |
(3.53) |
|||||
де |
pi (x) |
(i =1, 2, ..., n), |
f (x) - задані функції. |
|
|||
|
Якщо права частина рівняння (3.53) f (x) º 0 , то одержимо рівняння |
||||||
|
y(n) + p1 (x)y(n -1) + p2 (x)y(n -2) + ......+ pn -1 (x)y¢ + pn (x)y = 0, |
(3.54) |
|||||
називається лінійним |
однорідним |
рівнянням, що відповідає |
рівнян- |
||||
ню (3.53). |
|
|
|
|
|
|
|
|
При |
знаходженні |
загального |
і |
частинного розв’язків рівнянь |
||
(3.53) і (3.54) важливу роль відіграє поняття лінійної залежності і не- |
|||||||
залежності функцій y1 (x), y2 (x), ..., yn (x). |
|
|
|||||
|
Визначення лінійної залежності і незалежності для двох функцій |
||||||
y1 |
і y2 було дано |
в .п3.2.3. Наведемо |
більш загальне визначення, |
придатне для будь-якого скінченного числа функцій.
Функції y1 (x), y2 (x), ..., yn (x) називають лінійно залежними в інтервалі (a, b), якщо існують постійні числаm1 , m2 , ..., mn , не всі рівні нулю, такі, що
n
åmi yi (x) º 0
i =1
для будь-яких x Î (a, b). Якщо ж вказана тотожність виконується тільки у випадку, коли всі mi = 0 , то функції yi (x) називаються лінійно незалежними в інтервалі (a, b).
Сукупність п лінійно незалежних розв’язків y1(x), y2 (x), ..., yn (x)
рівняння (3.54) називається фундаментальною системою розв’язків.
За її допомогою будується загальний розв’язок однорідного рівнян-
ня (3.54).
Теорема 1. Якщо y1 (x), y2 (x), ..., yn (x) – будь-яка фундаментальна система розв’язків рівняння (3.54), то функція
|
n |
(x ), |
|
|
yодн = C1 y1(x )+ C2 y2 (x )+ ...... + Cn yn (x )= åCi yi |
||
|
i=1 |
|
|
|
де Сi – довільні сталі, є загальним розв’язком рівнян- |
||
|
ня (3.54) |
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ” |
|
|
95
Теорема 2 (про структуру загального розв’язку неоднорід-
ного рівняння). Загальний розв’язок лінійного неоднорідного рівняння (3.53) має вигляд
y = yодн + y,
де yодн – загальний розв’язок відповідного однорідного рів-
няння (3.54);
y– один із частинних розв’язків рівняння(3.53)
Узагальному випадку не існує методу знаходження фундаментальної системи розв’язків і загального розв’язку рівняння (3.54). Тільки
у випадку, коли в рівнянні (3.54) всі коефіцієнти pi (x) є сталими, існує метод знаходження фундаментальної системи розв’язків і загального розв’язку рівняння(3.54). Цей метод, оснований на використанні характеристичного рівняння
k n + p1k n -1 + p2 k n - 2 + ...... + pn -1k + pn = 0,
аналогічний методу, викладеному в попередньому параграфі для диференціального рівняння другого порядку.
Приклад 3.26. Знайти загальний розв’язок рівняння y¢¢¢ - y¢¢ + y¢ - y = x2 + x.
► Знаходимо загальний розв’язок однорідного рівняння
y¢¢¢ - y¢¢ + y¢ - y = 0.
Характеристичне рівняння k 3 - k 2 + k -1 = 0 можна переписати так:
(k -1)(k 2 +1) = 0,
звідки знаходимо дійсний коріньk = 1 (що відповідає рівнянню k -1 = 0 ) і числа a = 0, і b = 1 (що відповідають рівнянню k 2 +1 = 0 , яке не має дійсних коренів).
Тоді
yодн = C1ex + C2 cos x + C3 sin x.
Права частина заданого рівняння є многочленом другого степеня = e0x = 1. Оскільки число a = 0 не є коренем характеристичного
рівняння, то частинний розв’язок слід шукати у вигляді многочлена другого степеня:
y = Ax2 + Bx + C.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
96
Визначимо похідні y', y" і y'" та підставимо в ліву частину заданого рівняння:
y' = 2Ax + B, y'' = 2A, y '" = 0,
0 - 2 A + 2 Ax + B - Ax2 - Bx - C = x2 + x, - Ax2 + (2A - B)x + (-2A + B - C) = x2 + x.
Порівнюючи коефіцієнти при однакових степенях х, отримаємо:
ì- A =1, |
|
ìA = -1, |
ï |
=1, |
ï |
í2A - B |
Þ íB = -3, |
|
ï |
|
ï |
î- 2 A + B - C = 0 |
îC = -1. |
Отже, частинний розв’язок
y = -x2 - 3x -1,
а загальний розв’язок
y = C1ex + C2 cos x + C3 sin x - x2 - 3x -1. <
Питання для самоперевірки
1.Яке рівняння називається диференціальним рівнянням другого порядку?
2.Сформулюйте теорему про існування і єдиність розв’язку диференціального рівняння другого порядку.
3.Які диференціальні рівняння другого порядку допускають зниження порядку? Викладіть спосіб розв’язання таких рівнянь.
4.Яке рівняння називається лінійним диференціальним рівнянням другого порядку?
5.Запишіть структуру загального розв’язку лінійного однорідного (неоднорідного) рівняння другого порядку.
6.Запишіть вигляд загального розв’язку однорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами, якщо корені його характеристичного рівняння:
а) дійсні і різні; б) кратні; в) комплексні.
7.Сформулюйте алгоритм розв’язання лінійного неоднорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
8.Який вигляд має частинний розв’язок неоднорідного диференціального рівняння другого порядку з сталими коефіцієнтами, якщо його права частина є:
а) f (x) = eax Pn (x);
б) f (x) = Pn (x);
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
97