Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Частина 3 навчальний посібник.pdf
Скачиваний:
139
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
976.3 Кб
Скачать

2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ

Невласними інтегралами називаються:

1)інтеграли з нескінченними межами інтегрування;

2)інтеграли від необмежених функцій.

2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування

Нехай функція f(x) неперервна при a £ x < ¥. Тоді

інтеграл із

змінною верхньою межею

 

b

 

I (b) = ò f (x)dx

(2.39)

a

 

є неперервною функцією верхньої межіb (рис. 2.20). Розглянемо питання про поведінку цього інтеграла при b ® ¥.

y

 

 

 

y = f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I (b )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 a

 

 

 

b ® ¥

x

 

 

Рис. 2.20

 

Якщо існує скінченна границя

 

 

 

 

 

b

(2.40)

 

 

lim ò f (x)dx,

 

 

b®¥

a

 

 

 

 

 

 

то цю границю називаютьневласним інтегралом першого родувід функції ¦(x) на інтервалі [a; ¥) і позначають так:

¥

 

b

 

ò f (x)dx = lim ò f (x)dx.

(2.41)

a

b®¥

a

 

 

 

При цьому кажуть, що невласний інтеграл збігається. Якщо границя (2.40) не існує або нескінченна, то кажуть, що невласний інтеграл

розбігається.

Геометричний зміст невласного інтеграла першого роду. Якщо

¦(x) ³ 0, то невласний інтеграл (2.41) чисельно дорівнює площі нескінченної області, що розташована між лініями y = f(x), x = a і віссю Ох.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

45

Аналогічно визначаються невласні інтеграли для інтервалів(; b), (; +¥):

 

b

 

b

 

 

ò f (x)dx = lim

ò f (x)dx,

(2.42)

 

a®-¥

a

 

 

 

 

¥

 

c

¥

 

ò f (x)dx = ò f (x)dx + ò f (x)dx,

(2.43)

 

c

 

де c - довільна фіксована точка осі Оx.

Якщо кожен із невласних інтегралів у правій частині рівності (2.43) існує, то існує й інтеграл, що стоїть ліворуч.

Приклад 2.14

 

 

 

 

 

 

¥

 

dx

 

b

dx

ò

 

 

 

= lim

ò

=

x

2

 

1

 

+ x b®¥

1

x(x +1)

éb

dx

b

dx

ù

 

lim êò

 

- ò

 

 

ú

=

x

x +

 

b®¥ ë1

1

1û

 

 

 

é

ln

 

x

 

b

- ln

 

x

+1

 

 

b

ù

= ln

 

 

x

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

lim

 

 

1

 

 

1

 

=

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

lim

 

x +1

 

 

 

 

 

b®¥

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b®¥

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

1

 

 

 

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim

êln

 

 

 

+ ln 2ú

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 +1 b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b®¥ ë

 

 

 

û

 

Отже, інтеграл збігається. <

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2.15

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¥

 

xdx

 

 

 

 

¥

xdx

 

 

 

 

 

-ò¥

 

= -ò¥

xdx

+ òc

 

 

 

 

 

1 + x2

 

1 + x2

1 + x2

 

 

é

b

 

1

ù

 

lim

êln

 

 

- ln

 

ú

=

b +1

2

b®¥

ë

 

û

 

ln 2.

1

 

c

d (1 + x2 )

 

 

lim

ò

=

1 + x

2

+

 

2 a®-¥ a

 

 

 

 

 

 

1

 

b

d (1 + x2 ) 1

 

 

 

2

 

c

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

limò=

1 + x

2

 

 

 

lim ln(1 + x

 

)

a

+

 

lim ln(1

+ x

 

)

 

c

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2 b®¥ c

 

 

 

 

2 a®-¥

 

 

 

 

 

 

2 b®¥

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

lim

éln(1 + c2 ) - ln(1

+ a2 )ù

+lim éln(1 + b2 ) - ln(1

+ c2 )ù

=

 

 

2

{a®-¥

ë

 

1

 

 

 

 

 

 

 

û

b®¥ ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û}

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

+ b

2

) - lim ln(1 + =a

2

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

êlim ln(1

 

 

)ú

¥ - ¥.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ëb®¥

 

 

 

 

a®-¥

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки розбігається кожний із невласних інтегралів у правій частині рівності, то розбігається і даний інтеграл. <

Приклад 2.16. Для різних значень параметра p дослідити збіжність

¥ dx

інтеграла ò1 x p .

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

46

► Припустимо, що p ¹ 1. Тоді:

¥ dx

 

b

 

 

 

 

 

 

 

x1- p

 

b

1

 

 

 

ì

 

1

, якщо p >1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- p

 

 

 

 

 

 

 

1- p

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ò

 

 

= lim

ò x

 

 

dx = lim

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

lim (b

-1) = í1

- p

 

x

p

 

 

1 - p

 

 

 

 

 

1

 

b®¥

1

 

 

 

 

b®¥

 

1

1 - p b®¥

ï

 

 

 

 

 

 

При p = 1 маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

î¥, якщо p <1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¥ dx

 

b

 

dx

 

 

 

 

x

 

b

= lim (ln b - ln1) = +¥.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ò

 

 

= lim

ò

 

 

= lim ln

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

x b®¥

1

 

x

b®¥

 

 

 

 

b®¥

 

 

 

 

Висновок: даний інтеграл збігається приp > 1 і розбігається при p £ 1. <

Якщо обчислити первісну дляf(x) важко, то існують ознаки, що дозволяють вирішити питання про збіжність чи розбіжність невласного інтеграла.

Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду

Теорема 1. Нехай для всіхx ³ a виконується нерівність

0 £ f(x) £ j(x). Тоді:

¥

1) якщо інтеграл òj(x)dx збігається, то збігається й інте-

 

a

 

¥

¥

¥

грал ò f (x)dx , причому ò f (x)dx £ òj(x)dx;

a

a

a

¥

2) якщо інтеграл ò f (x)dx розбігається, то й інтеграл

a

¥

òj(x)dx розбігається

a

Якщо підінтегральна функція змінює знак, то застосовують таку ознаку збіжності.

 

 

 

¥

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема 2. Якщо

збігається

інтегралò

 

f (x)

 

dx , то збіга-

 

 

 

¥

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ється й інтеграл ò f (x)dx , який у цьому випадку називається

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

абсолютно збіжним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¥

 

¥

 

 

 

 

 

 

Якщо інтеграл ò f (x)dx

збігається,

а інтеграл ò

 

f (x)

 

dx розбіга-

 

 

 

a

 

 

 

a

ється, то перший інтеграл називається умовно збіжним.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

47

¥

Приклад 2.17. Дослідити збіжність інтеграла òe- x2 dx .

1

► Це один з інтегралів, що не беруться в елементарних функціях.

При x ³ 1 виконується нерівність 0 < e-x2

£ e-x . Обчислимо інтеграл

¥

 

b

 

 

 

òe- x dx = lim òe- x dx = lim (-e- x )

1b = lim (-e-b + e-1 ) = e-1.

1

b®¥

1

b®¥

b®¥

 

 

 

 

¥

Оскільки інтеграл òe- x dx збігається, то за теоремою 1 збігається

1

¥

й інтеграл òe- x2 dx , причому його значення не перевищує 1/е. <

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

Приклад 2.18. Дослідити збіжність інтеграла ò

 

.

 

10

 

 

 

 

 

1

1 + x

► При x ³ 1 виконується нерівність (1 + x10) –1 < x –10. Оскільки

 

 

¥

dx

 

 

1

 

 

 

 

збігається інтеграл ò

 

=

(див. приклад 2.16), то за теоремою 1

10

 

 

¥

 

1

x

9

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

інтеграл ò

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

також збігається, і його значення не перевищує 1/9. <

1 + x

10

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¥

 

 

 

Приклад 2.19. Дослідити збіжність інтеграла òe- x

cos bxdx.

 

 

 

 

 

0

 

 

 

► Підінтегральна

функція знакозмінна. При

x

³ 0 виконується

 

 

 

 

 

¥

 

 

 

нерівність |e-xcosbx| £ e-x. Оскільки інтеграл òe- x dx збігається (див. при-

0

¥

клад 2.17), то за теоремою 1 збігається й інтеграл ò e-x cosbx dx, але тоді

0

¥

на підставі теореми 2 абсолютно збігається й інтеграл òe- x cosbxdx . <

0

Зауваження. Теореми 1, 2 виконуються і для невласних інтегралів по інтервалах (; b), (; +¥).

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

48