- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
в) f (x) = Aeax ;
г) f (x) = eax (P(x) cos bx + Q(x) sin bx)?
9.У чому полягає метод варіації довільних сталих? Який вигляд має система рівнянь для визначення невідомих функцій C1 (x) і C2 (x)?
10.Викладіть спосіб розв’язання лінійних диференціальних рівнянь вищих порядків із сталими коефіцієнтами.
3.3.СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
3.3.1. Основні поняття
Сукупність рівнянь виду
ì |
dy1 |
|
|
= f (x, y , y ..., y ), |
|||||||
|
|||||||||||
ï dx |
1 |
1 |
2 |
n |
|
|
|||||
ï |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ïdy2 |
|
|
= f2 |
(x, y,1 y2 |
,..., yn ), |
||||||
ï |
|
|
|
||||||||
|
|
||||||||||
í dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(3.55) |
|
ï.................................... |
|
||||||||||
ï |
dyn |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
|
= f |
n |
(x, y , y |
2 |
,..., y |
n |
), |
||
|
|
|
|||||||||
ï |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||
î dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де y1 , y2 , ..., yn – шукані функції від незалежної змінної x, назива-
ється канонічною системою диференціальних рівнянь першого порядку.
Всяка сукупність n функцій
y1 = y1 (x, C1, ..., Cn ), y2 =y2 (x, C2 , ..., Cn ), yn =yn (x, Cn , ..., Cn ) (3.56)
називається загальним розв’язком системи (3.55), якщо вона перетворює всі рівняння системи (3.55) в тотожності. Процес знаходження розв’язків системи називається інтегруванням цієї системи.
Система рівнянь (3.55) розв’язана відносно похідних від шуканих функцій, тому її називають ще системою диференціальних рівнянь у нормальній формі, або нормальною системою.
Задача Коші для нормальної системи (3.55) ставиться так: знайти розв’язки (3.56), які задовольняють початкові умови (умови Коші)
y1 (x0 ) = y10 , y2 (x0 ) = y20 , ..., yn (x0 ) = yn 0 ,
де x0 , y10 , y20 , ..., yn0 – задані числа.
Теорема Коші. Розв’язок задачі Коші існує і єдиний, якщо функції f1 , f 2 , ..., f n і їх частинні похідні по шуканих функціях неперервні
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
98
3.3.2. Розв’язання нормальної системи диференціальних рівнянь
Розв’язання нормальної системи диференціальних рівнянь здійснюється зведенням її до еквівалентного рівняння п-го порядку. Це робиться таким чином. Перше рівняння системи (3.55) диференціюємо ще раз по х і замість f '1 , f '2 , ..., fn' в нього підставляються їх значення із системи (3.55). У результаті дістанемо рівняння
y"1 = F2 (x, y1 , ..., yn ).
Диференціюючи його по х і діючи аналогічним чином, дістанемо
y'"1 = F3 (x, y1 , .., yn ).
Так ми діємо доти, поки отримаємо рівняння
|
y( n) = F |
(x, y |
, .., y |
n |
). |
|
|
|
1 |
n |
1 |
|
|
|
|
Потім |
із отриманих |
на |
попередніх |
етапах рівнянь знаходимо |
|||
y1 , y2 , .., yn |
і підставляємо в останнє рівняння, |
в результаті чого отри- |
|||||
муємо рівняння п-го порядку для функції y1: |
|
||||||
|
y( n) = Ц(x, y' , .., y( n -1) ). |
|
|||||
|
1 |
|
1 |
n |
|
|
|
Розв’яжемо його і отримаємо функцію y1 = y1 (x, C1 , ..., Cn ). Решту невідомих функцій y2, y3 , ..., yn знаходимо за допомогою допоміжних рівнянь, отриманих на попередніх етапах.
Зауваження. Якщо система (3.55) лінійна, то і відповідне їй рівняння вищого порядку теж лінійне.
3.3.3. Системи лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами
Сукупність п диференціальних рівнянь вигляду
ì |
dy1 |
|
= p y + p y + + p y + f (x),... |
|
||||||||||||
|
|
|||||||||||||||
ï dx |
11 1 |
12 |
2 |
1n |
n |
1 |
|
|
|
|||||||
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ïdy2 |
|
= p21 y1 |
+ p22 y2 |
+ + p2n yn |
+ f2 (x), |
|
||||||||||
ï |
|
|
(3.57) |
|||||||||||||
|
|
|||||||||||||||
í dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ï..................................................................... |
|
|||||||||||||||
ï |
dy1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
= p |
y |
+ p |
n2 |
y |
2 |
+ ... + p |
nn |
y |
n |
+ f |
n |
(x), |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
ï |
|
|
|
n1 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
î dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де х – аргумент, |
|
y1 , y2 , |
..., |
yn |
– невідомі функції, функції |
fi (x) |
||||||||||
(i =1, 2, ..., n) зазвичай припускаються |
неперервними в |
деякому |
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
99
інтервалі х, називається системою лінійних диференціальних рівнянь першого порядку зі сталими коефіцієнтами. Якщо всі fi (x) = 0, то система (3.57) називається однорідною, в іншому ви-
падку – неоднорідною.
Проінтегрувати систему (3.57) – означає знайти систему функцій
y1 (x), y2 (x), ..., yn (x), |
(3.58) |
які перетворюють рівності (3.57) в тотожності.
Задача Коші для системи (3.57) полягає в тому, щоб знайти такий розв’язок (3.58), який би при x = x0 приймав задані значення
y1 (x0 ) = y10 , y2 (x0 ) = y20 , ..., yn (x0 ) = yn 0 .
Розв’язок задачі Коші називаєтьсячастинним розв’язком системи (3.57). Методом виключення (n -1) невідомих функцій система (3.57) зводиться до диференціального рівнянняп-го порядку відносно невідомої функції.
Приклад 3.27. Знайти загальний розв’язок однорідної системи
ì |
dy1 |
|
= y |
+ 2 y |
2 |
, |
|
||||||
ï |
|
1 |
|
|
||
ï |
|
|
|
|
|
|
í dx |
|
|
|
|
|
|
ïdy2 |
|
= 2 y1 + y2 |
||||
ï |
|
|
||||
î dx |
|
|
|
|
|
зведенням до диференціального рівняння другого порядку.
► Продиференціюємо обидві частини першого рівняння по змінній x :
|
|
|
|
|
d 2 y |
|
|
|
dy |
|
|
|
|
dy |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
= |
|
1 |
+ 2 |
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Замінимо в одержаному рівнянні |
dy |
2 |
|
|
|
правою частиною другого |
|||||||||||||||||||||||
|
dx |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
рівняння системи: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
d 2 y |
dy |
+ 2(2 y + y |
|
) Þ |
d 2 y |
= |
dy |
+ 4 y |
+ 2 y |
. |
|
|||||||||||||||||
|
1 |
= |
1 |
|
|
|
|
1 |
1 |
|
(3.59) |
||||||||||||||||||
|
dx |
|
|
dx2 |
dx |
||||||||||||||||||||||||
|
dx2 |
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
||||||||||
З першого рівняння системи знаходимо y2: |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
y |
|
= |
1 |
|
dy1 |
|
- |
1 |
y . |
|
|
|
|
|
(3.60) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 dx |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
100
Підставимо в (3.59) замість y2 |
праву частину (3.60), отримаємо |
|||||||||||||||||
|
d 2 y |
|
|
|
dy |
|
|
æ |
1 dy |
|
|
1 |
|
ö |
||||
|
1 |
= |
|
1 |
|
+ 4 y + 2ç |
|
|
1 |
|
- |
|
y |
÷, |
||||
|
dx2 |
|
dx |
2 dx |
|
2 |
||||||||||||
|
|
|
|
1 |
è |
|
|
1 |
ø |
|||||||||
звідки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d 2 y |
|
dy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
1 |
- 2 |
|
1 |
- 3y = |
0. |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
dx |
1 |
|
|
|
|
|
|||||||
Це звичайне лінійне однорідне диференціальне рівняння. Оскільки |
||||||||||||||||||
характеристичне рівняння k 2 |
- 2k - 3 = 0 має корені k1 = -1, k2 = 3, то |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = C e- x |
+ C |
e3x . |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
||
|
|
Знайдемо |
dy1 |
|
|
і підставимо в (3.60). Одержимо |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
dx |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dy1 |
= |
d |
(C e |
- x + C |
2 |
e3 x )= -C e- x + 3C |
2 |
e3 x ; |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
dx |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
y |
|
= |
1 |
|
dy1 |
- |
1 |
y = |
1 |
(- C e- x |
+ 3C |
e3 x )- |
1 |
(C e- x + C |
e3x )= -C e- x |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
2 |
|
2 dx 2 1 |
2 |
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
1 |
2 |
|
|
1 |
|||||||||||
|
|
Звідси і з (3.61) дістанемо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ y |
ö |
æ1 ö |
|
|
|
|
æ1ö |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y = ç |
1 |
÷ |
= C ç ÷e- x + C |
ç ÷e3x . |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
÷ |
1 ç |
|
÷ |
|
|
|
2 |
ç ÷ |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è y2 |
ø |
è |
-1ø |
|
|
|
|
è1ø |
|
|
|
(3.61)
+ C2e3 x .
Методом зведення до одного лінійного диференціального рівняння можна розв’язувати і неоднорідні системи.
Приклад 3.28. Знайти частинний розв’язок неоднорідної системи
ì |
dy1 |
|
= -8y |
+ 3y |
|
|
+ 5e- x |
, |
|
||||||
ï |
|
|
2 |
|
|||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
í dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ïdy2 |
|
= -18 y1 + 7 y2 +12 |
e - x |
, |
||||||||||
ï |
|
|
|
|
|||||||||||
|
î dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
що задовольняє початковим умовам y1 (0) = 0, |
y2 (0) = 2. |
||||||||||||||
► Продиференціюємо обидві частини першого рівняння по |
|||||||||||||||
змінній х. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
d 2 y |
|
|
dy |
|
dy |
2 |
|
- |
|
|||||
|
1 |
|
= -8 |
|
1 |
+ 3 |
|
|
|
- 5e |
x . |
||||
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
dx |
|
|
dx |
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
101
Замінимо в отриманому рівнянні dy2 правою частиною другого dx
рівняння системи: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
d 2 y |
|
|
dy |
+ 3(-18 y |
|
+ 7 y |
|
+12e |
- |
x ) - 5e |
- |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
1 |
= -8 |
|
1 |
|
|
|
|
|
x Þ |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
dx |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
d |
2 y |
|
|
|
|
dy |
|
|
|
54 y |
+ 21y |
|
+ 31e |
- |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Þ |
|
1 |
= -8 |
|
|
|
|
|
1 |
- |
|
|
x . |
|
(3.62) |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
З першого рівняння системи знайдемо y2: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
y |
2 |
= |
|
1 |
|
( |
dy1 |
|
+ 8 y |
- 5e- x ). |
|
|
|
|
(3.63) |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
dx |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Підставимо в (3.62) |
замість |
|
|
y2 праву частину(3.63) |
і, зводячи |
||||||||||||||||||||||||||||||
подібні члени, отримаємо рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
d |
2 y |
|
|
|
|
dy |
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
+ |
|
|
|
|
|
1 |
- 2 y |
= -4e |
|
x . |
|
|
|
|
(3.64) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Розв’язуємо спочатку однорідне диференціальне рівняння |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d 2 y |
|
|
+ |
|
dy |
|
- 2 y = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Оскільки |
характеристичне |
|
|
|
|
рівнянняk 2 + k - 2 = 0 |
має корені |
||||||||||||||||||||||||||||
k1 = -2, k2 =1, |
то |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y1одн = c1e-2 x + c2 ex .
Нехай |
y |
1 = Ae-x , |
|
тоді |
y' |
1 = -Ae-x і |
y" |
1 = Ae-x . |
|
Підставимо ці |
|||||||||||
значення в (3.64), знаходимо A = 2 і потім відповідно, |
|
1 = 2e-x . Тоді |
|||||||||||||||||||
y |
|||||||||||||||||||||
|
|
y |
= y |
|
|
|
+ |
|
|
|
= c e-2 x |
+ c |
|
ex + 2e- x . |
(3.65) |
||||||
|
|
|
|
|
y |
2 |
|||||||||||||||
1 |
|
1одн |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Щоб знайти y2 , продиференціюємо обидві частини останньої рів- |
|||||||||||||||||||||
ності: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
dy1 |
= -2c e-2 x + c |
ex - 2e- x . |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
dx |
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Знайдений вираз для |
dy1 |
підставимо в (3.63). Дістанемо |
|||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
y |
2 |
= |
2c e-2 x + 3c |
ex + 3e- x . |
(3.66) |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
102