- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
|
æ f |
1 |
(t) ö |
|
|
|
ç |
|
÷ |
|
|
F = |
ç f |
2 |
(t) ÷ |
– вектор відомих функцій, |
|
ç |
|
|
÷ |
||
t |
... |
|
|||
|
ç |
÷ |
|
||
|
ç |
|
|
÷ |
|
|
è f n (t) ø |
|
|
æ p |
p |
... |
|
ç 11 |
12 |
|
P = |
ç p21 |
p22 ... |
|
ç |
... ... |
||
|
ç ... |
||
|
ç |
pn2 ... |
|
|
è pn1 |
p1n p2n
...
pnn
ö
÷
÷
÷ – матриця відомих коефіцієнтів.
÷
÷
ø
Ця система може бути розв’язана зведенням до різницевого рівняння n-го порядку за аналогією з методом розв’язання системи диференціальних рівнянь.
3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь |
|
||
Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку |
|
||
Розглянемо неоднорідне різницеве рівняння |
|
||
yt - ayt -1 = f (t). |
(3.69) |
||
Відповідним однорідним рівнянням є |
|
||
yt - ayt -1 = 0. |
(3.70) |
||
Перевіримо, чи буде функція |
|
|
|
yt одн = at |
|
||
розв’язком рівняння (3.70). Маємо y |
t |
= at -1. |
|
|
-1одн |
|
Підставляючи в рівняння (3.70), одержуємо at - aat - 1 = at - at = 0.
Отже, yt одн = at є розв’язком рівняння (3.70). Загальним розв’язком рівняння (3.70) є функція
yt одн = Cat ,
де С – довільна стала.
Нехай yt – частинний розв’язок неоднорідного рівняння (3.69). Тоді загальним розв’язком різницевого рівняння (3.69) є функція
yt = ytодн + yt = Cat + yt .
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
105
Знайдемо частинний розв’язок різницевого рівняння(3.69), якщо f (t) = A, де А – деяка стала.
Шукатимемо розв’язок у вигляді сталого m. Маємо
yt = m, |
yt -1 = m. |
|||||||||
Підставимо ці сталі в рівняння |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
t - a |
|
t -1 = A, |
|
|
||||
|
y |
y |
|
|
||||||
дістанемо |
|
|
|
|
|
|
||||
m - am = A Þ m = |
|
|
A |
. |
||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
1 |
- a |
||||
Отже, загальним розв’язком різницевого рівняння yt - ayt -1 = A є |
||||||||||
yt = Cat + |
|
A |
. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
1 - a |
|
|
Приклад 3.29. Знайти за допомогою різницевого рівняння формулу приросту грошового внеску А в ощадбанку, вкладеного під р % річних.
► Якщо деяка сума y0 |
вкладена в банк під складний процентр, |
||||||||||
то до кінця року t її розмір складатиме |
|
|
|
||||||||
|
|
æ |
|
p ö |
|
|
|
||||
y |
t |
= ç1 + |
|
|
|
|
÷y |
t -1 |
. |
||
|
|
|
|
||||||||
|
è |
100 ø |
|
|
|||||||
Це однорідне різницеве рівняння першого порядку. Його розв’язок |
|||||||||||
|
|
æ |
|
|
|
p |
öt |
|
|||
yt |
= Cç1 + |
|
|
|
÷ , |
||||||
100 |
|||||||||||
|
|
è |
|
|
ø |
|
де С – стала, яку можна розрахувати за початковими умовами.
Якщо прийняти y0 = A, то С = А, звідки
|
æ |
|
|
p |
öt |
|
yt |
= Aç1 |
+ |
|
|
÷ . |
|
100 |
||||||
|
è |
|
ø |
Це відома формула підрахунку приросту грошового внеску, вкладеного в ощадбанк під складний відсоток. <
Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
Розглянемо неоднорідне різницеве рівняння другого порядку
yt + pyt -1 + qyt -2 |
= f (t) |
(3.71) |
і відповідне однорідне рівняння |
|
|
yt + pyt -1 + qyt -2 |
= 0. |
(3.72) |
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
106
Якщо k ¹ 0 є коренем рівняння |
|
k 2 + pk + q = 0, |
(3.73) |
то функція
yt одн = k t
є розв’язком однорідного рівняння (3.72).
Дійсно, підставляючи k t в ліву частину рівняння(3.72) і, враховуючи (3.73), дістанемо
k t + pk t -1 + qk t - 2 = k t - 2 (k 2 + pk + q)= 0.
Таким чином, якщо k – корінь рівняння (3.73), то k t – розв’язок рівняння (3.72).
Рівняння (3.73) називається характеристичним рівнянням для рівняння (3.72).
Якщо дискримінант p 2 - 4q характеристичного рівняння(3.73) більше нуля, то рівняння (3.73) має два різні дійсні корені k1 і k2 , а загальний розв’язок однорідного рівняння (3.72) має такий вигляд:
|
|
|
|
|
|
y |
t одн |
= C k t |
+ C |
2 |
k t . |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 1 |
|
|
2 |
|
|
|
|||
Загальний розв’язок неоднорідного рівняння (3.71) такий: |
||||||||||||||||||
|
|
|
y |
|
= y |
|
|
+ |
|
|
= C k t + C |
|
k t + |
|
, |
|||
|
|
|
t |
t одн |
y |
t |
2 |
y |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
2 |
t |
|
|||||
де |
|
|
– частинний розв’язок неоднорідного рівняння (3.71); |
|||||||||||||||
|
yt |
|||||||||||||||||
C1 і |
C2 |
– довільні сталі, |
які можна обчислити за початковими |
|||||||||||||||
|
|
|
умовами, наприклад, |
y(0) = y0 , |
y(1) = y1 . |
Приклад 3.30. Знайти розв’язок різницевого рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
yt - 5yt -1 + 6 yt - 2 = 7,
що задовольняє початковим умовам
y0 = 5, y1 = 9.
► Характеристичне рівняння для відповідного однорідного різницевого рівняння таке:
k 2 |
- 5k + 6 = 0 . |
Корені рівняння k1 = 2 , |
k2 = 3 дійсні і різні. Отже, загальним |
розв’язком однорідного різницевого рівняння є функція yt = C1 2t + C2 3t.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
107
Припустимо далі, що yt = c є частинним розв’язком неоднорідного рівняння, тоді c - 5c + 6c = 7, звідки
2c = 7; c = 7 .
2
Таким чином, загальним розв’язком заданого неоднорідного рівняння є функція
|
|
|
|
|
y |
|
= C 2t + C |
|
3t + |
7 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
t |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Сталі C1 і C2 визначаємо за початковими умовами |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
y0 |
= 5, |
|
y1 |
|
= 9. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Для t = 0 і t |
= 1 відповідно одержуємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
ì5 = C |
20 + C 30 + |
|
7 |
, |
|
|
ìC1 + C2 = |
3 |
, |
|
ìC = -1, |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
ï |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
Þ í |
|
11 |
|
|||||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
Þí |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
ï |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
7 |
|
|
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
ïC2 |
= |
|
|
. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
î |
9 |
= C1 2 |
+ C2 3 + |
2 |
|
|
|
ï |
2C |
|
+ 3C |
2 |
= |
|
|
î |
|
|
2 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
î |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Отже, в результаті маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
yt = -2 |
t |
+ |
|
5 |
3 |
t |
+ |
7 |
. |
< |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Питання для самоперевірки
1.Яке рівняння називається різницевим неоднорідним(однорідним) рівнянням п-го порядку зі сталими коефіцієнтами?
2.Дайте означення загального (частинного) розв’язку різницевого рівняння.
3.Запишіть структуру загального розв’язку неоднорідного різницевого рівняння.
4.Як розв’язується різницеве рівняння: а) першого порядку?
б) другого порядку?
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
108