- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Підставивши u = cos x в рівняння (б), отримаємо:
cos x |
dv |
= |
1 |
; dv = |
dx |
|
; v = tgx + C. |
|
dx |
cos x |
|
cos 2 |
x |
Тоді y = uv = cos x(tgx + C) = C cos x + sin x – загальний розв’язок заданого рівняння.
Загальний розв’язок можна отримати, користуючись форму-
лою (3.24).
За умовою задачі маємо: P(x) = tgx, Q(x) = |
|
1 |
. Отже, |
|||||||||
cos x |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
y = e |
- |
ò |
tgxdx é |
ò |
1 |
×eò |
tgxdx |
dx + C |
ù |
|
||
|
ê |
|
|
ú. |
|
|||||||
|
cos x |
|
|
|||||||||
|
|
|
ë |
|
|
|
|
|
û |
|
Оскільки ò tgxdx = -ln cos x , то отримаємо:
y = e |
ln cos x é |
1 |
× e |
-ln cos x |
dx + C |
ù |
= cos x |
é |
dx |
|
+ C |
ù |
|
|
êò |
|
|
ú |
êò |
|
|
|
ú |
Þ |
|||||
cos x |
|
cos |
2 |
x |
||||||||||
|
ë |
|
|
|
û |
|
ë |
|
|
û |
|
Þ y = cos x(tgx + C) = C cos x + sin x. <
3.1.7. Рівняння Бернуллі
Деякі диференціальні рівняння першого порядку, які не є лінійними, можуть бути зведені до лінійних після попередніх перетворень. Прикладом може бути рівняння Бернуллі:
|
|
y' + P(x) y = Q(x) × yn . |
|
(3.25) |
При |
n =1 |
рівняння (3.25) стає рівнянням |
з |
відокремлюваними |
змінними, а при п = 0 – лінійним. Якщо п число, |
відмінне від нуля і |
|||
одиниці, |
то за |
допомогою підстановкиz = y1-n |
рівняння (3.25) зво- |
диться до лінійного рівняння відносно нової функціїz. Припустимо,
що n ¹0, n ¹1. Введемо нову функцію z = y1-n , |
тоді z' = (1 - n) y -n y'. |
|||||
Поділимо обидві частини рівняння (3.25) на y n , отримаємо: |
||||||
|
|
y-n y¢ + P(x) y1-n = Q(x), |
|
|||
|
z' |
|
¢ |
|
|
|
звідки |
1 - n + P(x) y = Q(x) Þ z |
+ (1 - n)P(x) y = (1 |
- n)Q(x). |
|||
|
Це лінійне рівняння, яке описане в п. 3.1.6. Зазначимо, що практично немає необхідності вводити нову змінну z.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
72
Рівняння Бернуллі можна розв’язати за допомогою підстановки
y = u(x) × v(x),
не зводячи його попередньо до лінійного.
Приклад 3.10. Розв’язати рівняння Бернуллі y' + y = y2 ln x.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
► Покладемо y = u × v , тоді y' = u'v + uv', і рівняння набуде вигляду: |
|||||||||||||||||||||||||
u'v + uv'+ |
uv |
= u 2v2 ln x Þ v(u'+ |
u |
|
) + uv' = u 2 v 2 ln x . |
(*) |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
x |
||||||||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Виберемо функцію u так, щоб виконувалась рівність |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u'+ |
u |
= 0. |
|
|
|
|
|
(а) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|||
Тоді після скорочення на u рівняння (*) набуде вигляду: |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v' = uv2 ln x. |
|
|
|
|
|
(б) |
|||||||||
Знайдемо частинний розв’язок рівняння (а) u =1/ x і підставимо йо- |
|||||||||||||||||||||||||
го в рівняння (б), отримаємо рівняння v' = |
1 |
v2 ln x |
з відокремлюваними |
||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
змінними. Знаходимо його загальний розв’язок: |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
dv |
|
= ln x |
dx |
; |
|
dv |
= ln xd (ln x); |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
v2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x |
v2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
- |
1 |
= |
(ln x)2 |
|
+ |
c |
Þ v = - |
2 |
|
. |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
v |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
(ln x)2 + c |
|
||||||||||||
Отже, y = uv = - |
|
|
2 |
|
|
|
|
- загальний розв’язок заданого рів- |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
x(ln 2 x + c) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
няння. <
Питання для самоперевірки
1.Яке рівняння називається диференціальним?
2.Що називається порядком диференціального рівняння?
3.Що називається розв’язком диференціального рівняння, загальним та частинним розв’язком?
4.Сформулюйте задачу Коші для диференціального рівняння першого порядку.
5.Сформулюйте теорему Коші існування та єдиності розв’язку диференціального рівняння першого порядку.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
73