- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
З формально-математичної точки зору задача розв’язування(інтегрування) диференціальних рівнянь – це задача, обернена диференціюванню. Задача диференціального числення полягає в тому, щоб за заданою функцією знайти її похідну. Найпростіша обернена задача вже зустрічається в інтегральному численні: дано функцію f (x) , знайти її
первісну. Якщо шукану первісну функцію позначити черезy, то вказану задачу можна записати у формі рівняння:
|
dy |
= f (x), |
(3.1) |
|
|
||
|
dx |
|
|
або |
|
||
dy = f (x)dx. |
(3.2) |
||
Рівносильні між собою рівняння(3.1) і (3.2) є найпростішими |
|||
диференціальними рівняннями. Функція у, яка задовольняє |
рівнян- |
||
ня (3.1) або (3.2), має вигляд |
|
||
y = ò f (x)dx + C = F (x) + C, |
(3.3) |
||
де F (x) – первісна функції, а С – довільне стале. |
|
Таким чином, диференціальне рівняння (3.1) має нескінченну множину розв’язків, кожний з яких являє деяку первісну від функції f (x) .
Якщо вимагати, щоб для розв’язку y(t ) виконувалася додаткова умова
y(0)=1,
то серед всіх розв’язків знайдеться тільки один, який їй задовольняє. Дійсно, оскільки y(x)= F (x)+ C і y(0)=1, то
y(0)= F (0)+ C = 1, C = 1 - F (0),
звідки
y(x)= F (x)+ C = F (x)+ 1 - F (0).
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
62
Приклад 3.1. Нехай відомо, що в початковий момент часу t = 0 на підприємстві вироблялося продукції в кількості y0 , а швидкість зростання продукції, виробленої на підприємстві, пропорційна інвестуванню u(t). Знайти, яка кількість продукції y(t) виробляється у кожен момент часу t, якщо інвестування підприємства постійне і дорівнює
3грошовим одиницям.
►Згідно з умовою задачі
dy(t) = ku(t )= 3k. dt
Оскільки первісною від постійної величини3k є лінійна функ-
ція 3kt + C, то розв’язком диференціального рівняння є функція y(t )= 3kt + C. Скориставшись іншою умовою задачі, згідно з якою
y(0)= y0,
одержимо C = y0 , звідки маємо
y(t)= 3kt + y0,
тобто випуск продукції підприємства зростає лінійно. <
3.1.2.Звичайні диференціальні рівняння. Основні означення і поняття
Звичайним диференціальним рівнянням називається рівняння, що зв’язує незалежну змінну х, шукану функцію у = у(х) і похідні шуканої функції до деякого порядку включно.
Загальний вигляд диференціального рівняння:
F (x, y, y', y",..., y( n) ) = 0.
Порядком диференціального рівняння називається порядок найвищої похідної від шуканої функції, що входить у рівняння. Приклади диференціальних рівнянь:
а) у' - у = 0;
б) у'' + y = 0;
в) y¢¢¢ + x = 0.
Рівняння а) – першого порядку, рівняння б) – другого порядку, рівняння в) – третього порядку.
Звичайне диференціальне рівняння першого порядку має вигляд:
F (x, y, y') = 0.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
63
Загальний вигляд диференціального рівняння другого порядку:
F (x, y, y', y'') = 0.
Розв’язком диференціального рівняння називається будь-яка функція, яка при підстановці в рівняння перетворює його в тотож-
ність. Наприклад, |
функція у = ех |
є розв’язком |
рівняння ).а Дійсно, |
|
у' = (ex )' = ex . |
Підставивши в ліву частину рівняння ),а замість шуканої |
|||
функції у = ех |
та її похідної у' = ex , |
отримаємо тотожність ex - ex = 0. |
||
Приклад 3.2. |
Показати, що функція y = sin x |
є розв’язком рів- |
||
няння б). |
|
|
|
|
► y' = cos x, |
y'' = -sin x . Підставляючи в рівняння б) значення y |
і y'' , отримуємо тотожність - sin x + sin x = 0. Отже, функція у = sin x є розв’язком рівняння б). <
Приклад 3.3. Показати, що функція у = с , де с – довільне стале, є
х
розв’язком рівняння y' = - y . x
►y' = - c . Підставивши в рівняння значення y і y' , отримаємо
x2
тотожність - |
c |
= - |
c |
. Отже, функція |
y = |
c |
є розв’язком заданого |
|
x2 |
x2 |
x |
||||||
|
|
|
|
|
||||
рівняння. < |
|
|
|
|
|
|
3.1.3. Диференціальні рівняння першого порядку. Теорема Коші існування та єдиності розв’язку диференціального рівняння
Диференціальне рівняння першого порядку має вигляд
F (x, y, y') = 0. |
(3.4) |
Якщо рівняння (3.4) розв’язати відносно похідної y¢, то отримаємо
рівняння першого порядку, розв’язане відносно похідної: |
|
y' = f (x, y). |
(3.5) |
Диференціальне рівняння першого порядку має нескінченну множину розв’язків, які визначаються формулою, що містить одне довільне стале.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
64
Загальним розв’язком диференціального рівняння першого поряд-
ку (3.4) або (3.5) називається функція y = y(x, C), яка при будь-якому сталому значенні С задовольняє рівняння (3.4) або (3.5).
Частинним розв’язком диференціального рівняння першого порядку називається такий розв’язок, який одержаний із загального y = y(x, C ) при деякому певному значенні сталогоС. Наприклад, для
рівняння y' = - |
y |
|
(див. приклад |
3.3) функція |
y = |
C |
|
є |
загальним |
|||||||||||
x |
x |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
розв’язком, оскільки |
|
ця |
функція |
задовольняє |
рівнянню при -будь |
|||||||||||||||
якому |
значенні |
сталогоС. |
Функція |
y = |
2 |
, отримана |
із |
загального |
||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
розв’язку при C = 2, |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
є частинним розв’язком даного рівняння. Анало- |
||||||||||||||||||||
гічно |
функція y = |
5 |
|
, |
отримана |
із |
загального |
розв’язкуy = |
C |
при |
||||||||||
x |
x |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C = 5, також є частинним розв’язком.
На практиці частинний розв’язок даного рівняння знаходять із загального не заданням довільного сталогоС, а виходячи з тих умов, яким повинен задовольняти шуканий частинний розв’язок.
Нехай дано рівняння y¢ = f (x, y), для якого загальним розв’язком
є функціяy = y(x, C ), і треба знайти частинний |
розв’язок, який би |
задовольняв задану початкову умову: |
|
y0 = y(x0 ). |
(3.6) |
Умова (3.6) означає, що шукана функція y дорівнює y0 при значенні незалежної змінної x = x0 .
Задача знаходження частинного розв’язку рівняння(3.5), який задовольняє задану початкову умову (3.6), називається задачею Коші.
Для диференціального рівняння першого порядку задача Коші зводиться до знаходження частинного розв’язку, який при x = x0 приймає наперед задане значення y = y0 . Умови, за яких диференціальне рівняння (3.5) має частинний розв’язок, що задовольняє дану початкову умову (3.6), можуть бути сформульовані у вигляді такої теореми.
|
Теорема (про існування та єдиність розв’язку). Якщо функ- |
|
||||||
|
ція |
f (x, y) неперервна в |
області, що |
містить |
точку |
|
||
|
|
M0 (x0 , y0 ), то диференціальне рівняння y¢ = f (x, y) має ча- |
|
|||||
|
стинний розв’язок y = y(x), |
такий, що |
задовольняє |
умову |
|
|||
|
|
y(x0 )= y0 . Якщо, крім того, неперервна і частинна похідна |
|
|||||
|
|
¶f |
|
в точці M 0 (x0 , y0 ), то розв’язок єдиний |
|
|
||
|
|
¶y |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
65