Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Частина 3 навчальний посібник.pdf
Скачиваний:
139
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
976.3 Кб
Скачать

B

p = f (j)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ri

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

Dji

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j

ji

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

i-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

Рис. 2.12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1

 

n

 

 

 

 

 

 

1

 

 

n

Сума Sn = åDSi =

å

r

i2Dji =

å r2 (

ji )Dji дорівнює площі

 

 

 

 

 

i =1

2 i =1

 

 

 

 

 

 

2 i =1

східчастого сектора. Оскільки ця сума є інтегральною сумою для функції r2(j)/2 на відрізку [a, b], то її границя при max Dji ® 0 є визначеним інтегралом

 

 

 

1

 

n

 

 

 

 

 

1

b

 

S = lim S

 

=

lim

å

r 2 (

j

)Dj

 

=

ò

r 2 (j)dj. £

 

 

 

 

n®¥

n

2

max Dji ®0

 

i

 

i

 

 

 

 

 

 

i =1

 

 

 

 

 

2 a

 

Зауваження. Для замкнутої кривої, що охоплює полюс, полярний кут j змінюється від 0 до 2p.

Приклад 2.5. Обчислити площу, обмежену лінією r = 3 + cosj, 0 £ j £ 2p.

► З урахуванням симетрії фігури одержимо за формулою (2.26):

 

1

р

р

S = 2

ò(3 +cosj)2 dj = ò(9 +6cosj +cos2 j)dj =

 

2

0

0

р

= (19j + 6sinj + 1 sin 2j)

2

4

0

=19 р. <

2

2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої

Обчислення довжини дуги кривої у декартових координатах

Нехай на відрізку [a, b] плоска крива задана рівнянням y = f(x), де f(x) - неперервна разом із похідною функція. Тоді довжина дуги АВ (рис. 2.13) обчислюється за формулою

b

 

 

 

 

 

 

¢

(x)]

2

dx.

(2.27)

l = ò 1+[ f

 

a

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

37

y

A1

A0

0

x = a

x1

 

0

 

 

 

Ai

 

Dli

Dyi

Ai-1

 

 

 

 

Dxi

 

xi -1

 

xi

An-1

B

y = f (x)

xn-1

xn = b

x

Рис. 2.13

w Для доведення формули(2.27) розіб’ємо дугу АВ на n частин точками A0 = A, A1,…, An = B і проведемо хордиA0A1, A1A2, …, An–1An довжини яких позначимо Dl1, Dl2, …, Dln. Довжину i-ї хорди подамо у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

Dyi

ö2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Dli =

 

(Dxi )

+ (Dyi )

= 1+

ç

÷

Dxi .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç Dx

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

i

ø

 

 

 

 

 

За теоремою Лагранжа маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dyi

=

f (xi ) - f (xi -1)

= f ¢(xi ),

 

xi -1 < xi < xi .

 

 

 

 

 

 

Dxi

 

xi - xi -1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, Dli =

 

Dxi . Довжина ламаної

 

 

 

 

 

1 + [ f ¢(xi )]2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln = åDli = å 1 + [ f ¢(xi )]2 Dxi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i =1

 

i =1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

являє собою інтегральну суму для функції 1+[ f

¢

 

2

. Границя цієї

(x)]

 

інтегральної суми називається довжиною дуги АВ

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l = lim åDli =

 

lim

 

å 1 + [ f ¢(xi )]2 Dxi

= ò 1 +[ f ¢(x)]2 dx . £

max Dxi ®0 i =1

max Dxi ®0 i =1

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

38

Приклад 2.6.

Обчислити

 

довжину

дуги

лініїy =

2

(x -1)3 / 2

на

 

відрізку [1, 4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

функції y¢ = (x -1)1/ 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► Похідна

неперервна на

 

 

відрізку[1,

4].

Довжину дуги обчислюємо за формулою (2.27):

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

4

 

 

2

 

3 / 2

 

4

 

2

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l = ò 1 + (x -1)dx = ò

xdx =

x

 

 

=

(8 -1) =

. <

 

3

 

 

 

3

 

3

 

1

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2.7. Обчислити довжину дуги кривої y = x2 - 1 ln x при

4 2

1£ x £ e.

Довжину дуги кривої обчислюємо за формулою (2.27):

e

æ x2 -1

ö

2

1 e

æ

1 ö

1 æ x2

ö

 

e

 

1

 

2

 

 

 

 

 

l = ò

1 + ç

 

 

÷

dx =

 

òç x +

 

÷dx =

 

ç

 

+ ln x ÷

 

 

=

 

(e

 

+1). <

2x

2

x

2

2

 

 

4

 

1

è

ø

 

1

è

ø

è

ø

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення довжини дуги кривої, заданої параметричними рівняннями

Довжина дуги плоскої кривої, яка задана параметричними рівняннями

x = x(=t), y y(t), (a £ t £ b),

(2.28)

де x(t) і y(t) - неперервні на [a, b] функції, що мають неперервні похідні, обчислюється за формулою

b

 

 

 

 

 

 

 

¢

2

¢

2

dt.

(2.29)

l = ò [x (t)]

+[ y (t)]

 

a

w Дійсно, рівняння (2.28) визначають деяку функцію y = f(x), що

має неперервну похідну dy = y¢(t) . Введемо у формулі(2.27) заміну dx x¢(t)

змінної

b

 

 

 

 

 

ì x = x(t)

a = x(a)ü

l = ò 1 + [ f

¢

(x)]

2

 

 

 

dx = í

¢

 

 

 

ý

a

 

 

 

 

îdx = x (t)dt b = x(b )þ

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¢

2

¢

 

2

 

 

 

 

 

 

 

= ò [x (t)]

 

+[ y (t)]

 

b

é

 

¢

= ò

1 + ê

y (t)

¢

a

ë x

(t)

dt. £

ù2

ú x¢(t)dt =

û

a

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

39

Зауваження. Довжина дуги просторової лінії, заданої параметричними рівняннями x = x(t), y = y(t), z = z(t) (a £ t £ b), де x(t), y(t), z(t) - неперервно диференційовані на [a, b] функції, обчислюється за формулою

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¢

2

¢

2

¢

2

dt.

(2.30)

l = ò [x (t)]

 

+[ y (t)]

+[z (t)]

 

a

Приклад 2.8. Обчислити довжину дуги астроїди (рис. 2.14) x =a=cos3 t, y asin3 t (0 £t £2р).

y a

-a

a x

-a

Рис. 2.14. Астроїда

► Крива симетрична відносно осей координат, тому обчислимо за формулою (2.29) довжину 1/4 частини астроїди, розташованої у першій чверті, і результат помножимо на 4:

р/ 2 р/ 2

l = 4 ò(-3a cos2 t sin t)2 + (3a sin 2 t cos t)2 dt = 12a òsin t cos tdt =

0

 

 

 

0

= 12a

sin 2 t

 

р/ 2

= 6a. <

 

 

 

 

2

 

0

 

Приклад 2.9. Обчислити довжину однієї арки циклоїди x = a(t -sint), y = a(1 - cos t), 0 £ t £ 2 р (рис. 2.15).

a

t a

0

a

x

Рис. 2.15. Циклоїда

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

40