
- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Звідси і з (3.65), отримуємо |
|
|
|
|
|
|
|||||
æ y |
ö |
= C |
æ1 |
ö |
æ1 |
ö |
æ |
2ö |
|||
Y = ç 1 |
÷ |
ç |
|
÷e-2 x + C |
ç |
|
÷ex + ç |
|
÷e- x . |
||
ç |
÷ |
1 |
ç |
2 |
÷ |
2 ç |
3 |
÷ |
ç |
3 |
÷ |
è y2 |
ø |
|
è |
ø |
è |
ø |
è |
ø |
Використовуючи початкові умови, знайдемо значення довільних сталих C1 і C2 . Оскільки y1 (0) = 0, то із (3.65) маємо 0 = C1 + C2 + 2, а з урахуванням умови y2 (0) = 2 із (3.66) маємо 2 = 2C1 + 3C2 + 3.
Із отриманої системи випливає, що C1 = -5, C2 = 3. Отже,
y1 = -5e-2x + 3ex + 2e-x і y2 = 10e-2x + 3e x - 2e-x
– розв’язок заданої системи, що задовольняє вказані початкові умови. <
Питання для самоперевірки
1.Яка система звичайних диференціальних рівнянь називається канонічною?
2.Чим відрізняється нормальна система звичайних диференціальних рівнянь від канонічної?
3.Сформулюйте задачу і теорему Коші для нормальної системи звичайних диференціальних рівнянь.
4.Як розв’язується нормальна система звичайних диференціальних рівнянь?
5.Запишіть систему лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
6.Викладіть метод розв’язання системи лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
3.4.РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
3.4.1. Основні поняття
Різницеві рівняння відіграють велику роль в економічній теорії. Велику кількість економічних законів доводять за допомогою цих рівнянь.
Нехай час t є незалежною змінною, а залежна змінна визначається для часу t, t -1, t - 2 і т.д.
Позначимо через yt значення функції в момент часу t, через yt -1 –
значення функції в момент, зсунутий назад на одиницю (наприклад, в попередньому часі, попереднього тижня і т.д.); через yt -2 – значення функції y в момент, зсунутий на дві одиниці назад, і т.д.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
103

Рівняння |
|
|
a0 y1 + a1 yt -1 + a2 yt -2 + ... + an yt -n |
= f (t), |
(3.67) |
де a0 , a1 , ..., an – сталі, називається різницевим |
неоднорідним |
рівнян- |
ням n-го порядку зі сталими коефіцієнтами. |
|
|
Рівняння |
|
|
a0 y1 + a1 yt - 1 + a2 yt - 2 + ... + an yt - n = 0 |
(3.68) |
називається різницевим однорідним рівнянням n-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
Розв’язати різницеве рівняння n-го порядку – означає знайти функцію yt , яка перетворює це рівняння у тотожність.
Розв’язок, в якому відсутня довільна стала, називається частинним розв’язком різницевого рівняння; якщо в розв’язку є довільна стала, то він називається загальним розв’язком.
Можна довести такі теореми.
Теорема 1. Якщо однорідне різницеве рівняння(3.68) має розв’язки y1 (t) і y2 (t) , то розв’язком буде також функція
yодн = C1 y1 (t) + C2 y2 (t),
де С1 та С2 – довільні сталі
Теорема 2. Якщо y(t) – частинний розв’язок неоднорідного різницевого рівняння (3.67) і y(t, C1 , C2 , ..., Cn ) – загальний розв’язок однорідного рівняння(3.68), то загальним розв’язком неоднорідного рівняння (3.67) буде функція
y(t) = y(t, C1 , C2 ,...,Cn ) + y(t),
де С1, С2, …, Сn – довільні сталі
Ці теореми схожі з теоремами для лінійних диференціальних рівнянь.
Системою лінійних різницевих рівнянь першого порядку з сталими коефіцієнтами pij називається система вигляду
|
|
|
|
|
Yt = PYt -1 + Ft , |
|
|
æ y (t) ö |
|
||
|
|
ç 1 |
|
÷ |
|
де |
Y = |
ç y2 |
(t) ÷ |
– вектор невідомих функцій, |
|
ç |
|
÷ |
|||
|
t |
|
|
||
|
|
ç ... |
÷ |
|
|
|
|
ç |
|
÷ |
|
|
|
è yn |
(t) ø |
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
104