
- •ВСТУП
- •1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Таблиця невизначених інтегралів
- •1.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ІНТЕГРУВАННЯ
- •1.2.1. Безпосереднє інтегрування
- •1.2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •1.2.3. Інтегрування частинами
- •1.4. ІНТЕГРУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •1.5. ІНТЕГРУВАННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
- •Питання для самоперевірки
- •2. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
- •2.2. ВЛАСТИВОСТІ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
- •2.4. ФОРМУЛА НЬЮТОНА-ЛЕЙБНІЦА
- •2.5. ЗАМІНА ЗМІННОЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ІНТЕГРАЛІ
- •2.7.1. Обчислення площ плоских фігур
- •2.7.2. Обчислення довжини дуги кривої
- •Обчислення довжини дуги кривої у полярних координатах
- •2.7.3. Обчислення об’ємів тіл
- •Обчислення об’єму тіла обертання
- •2.8. НЕВЛАСНІ ІНТЕГРАЛИ
- •2.8.1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів першого роду
- •2.8.2. Інтеграли від необмежених функцій
- •Ознаки порівняння для невласних інтегралів другого роду
- •2.10. ПОДВІЙНІ ІНТЕГРАЛИ
- •Геометричний зміст подвійного інтеграла
- •Властивості подвійного інтеграла
- •Обчислення подвійного інтеграла
- •Питання для самоперевірки
- •3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ І РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.1. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
- •3.1.1. Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь
- •3.1.4. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •3.1.5. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •3.1.7. Рівняння Бернуллі
- •Питання для самоперевірки
- •3.2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ
- •3.2.3. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод варіації довільних сталих
- •3.2.6. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •Питання для самоперевірки
- •3.3. СИСТЕМИ ЗВИЧАЙНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
- •3.3.1. Основні поняття
- •Питання для самоперевірки
- •3.4. РІЗНИЦЕВІ РІВНЯННЯ
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Розв’язання різницевих рівнянь
- •Розв’язання різницевих рівнянь першого порядку
- •Розв’язання різницевого рівняння другого порядку
- •Питання для самоперевірки
- •4. РЯДИ
- •4.1. ЧИСЛОВІ РЯДИ
- •4.1.1. Збіжність і сума ряду
- •4.1.2. Найпростіші властивості збіжних рядів
- •4.1.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4.1.4. Залишок ряду
- •4.1.5. Ряди з невід’ємними членами, критерій збіжності
- •4.2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ ІЗ НЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ
- •4.2.1. Інтегральна ознака Коші
- •4.2.2. Ознаки порівняння
- •4.2.3. Ознака Д’Аламбера
- •4.2.4. Радикальна ознака Коші
- •4.3. ЗНАКОПОЧЕРЕЖНІ РЯДИ
- •4.3.1. Абсолютна та умовна збіжність
- •4.3.2. Ознака Лейбніца
- •4.3.3. Властивості абсолютно збіжних рядів
- •Питання для самоперевірки
- •4.4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
- •4.4.1. Область збіжності
- •4.4.2. Рівномірна збіжність функціонального ряду
- •4.4.3. Ознака Вейєрштрасса
- •4.4.4. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •4.5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
- •4.5.1. Означення степеневих рядів. Перша теорема Абеля
- •4.5.2. Радіус збіжності ряду
- •Формула Д’Аламбера
- •Формула Коші-Адамара
- •Розвинення у степеневий ряд деяких елементарних функцій
- •4.5.6. Застосування степеневих рядів
- •СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Диференціюючи, отримаємо у¢ = z + xz¢. Тоді задане рівняння набуде вигляду:
z + xz¢ = |
xz + 2 x2 z |
; z + xz¢ = z + 2 |
|
; xz¢ = 2 |
|
; |
|
|
dz |
|
= |
dx |
. |
||||||||||||||||||||
z |
z |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
x |
2 z |
x |
||||||||||||||||||||||||||||
Інтегруючи це рівняння з відокремленими змінними, отримаємо: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
= ln |
|
x |
|
+ ln |
|
C |
|
; |
|
= ln |
|
Cx |
|
; z = ln 2 |
|
Cx |
|
. |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
z |
z |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Підставляючи z = y / x, знаходимо загальний розв’язок |
заданого |
рівняння y = x ln 2 Cx . <
3.1.6. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
Диференціальне рівняння першого порядку називається лінійним, якщо воно містить шукану функцію у та її похідну у′ в першому степені і не містить добутку уу′. Загальний вигляд такого рівняння:
dy |
+ P(x) y = Q(x). |
(3.16) |
|
||
dx |
|
Замінимо шукану функцію у добутком двох інших функцій, тобто зробимо підстановку:
y = u(x) × v(x). |
(3.17) |
Диференціюючи (3.17), отримаємо:
dy |
= v |
du |
+ u |
dv |
. |
(3.18) |
dx |
dx |
|
||||
|
|
dx |
|
Підставимо (3.17) і (3.18) в (3.16), дістанемо:
v |
du |
+ u |
dv |
+ P(x) ×u × v = Q(x) Þ |
|
||||||
|
|
|
|||||||||
|
dx |
dx |
|
|
|
|
|
||||
|
|
édu |
|
|
ù |
|
dv |
|
|
||
Þ vê |
|
|
+ P(x) ×u |
ú |
+ u |
|
= Q(x). |
(3.19) |
|||
|
|
dx |
|||||||||
|
|
ëdx |
|
|
û |
|
|
|
Оскільки функція у(х) подана у вигляді добутку двох інших невідомих функцій, то одну із них можна вибрати довільно. Виберемо функцію u(х) так, щоб вираз у квадратних дужках дорівнював нулю.
Для цього треба знайти хоча б один частинний розв’язок рівняння з відокремлюваними змінними:
du |
+ P(x) × u = 0. |
(3.20) |
|
||
dx |
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
70

При такому виборі функції u рівняння (3.19) набуде вигляду:
|
|
|
u × |
dv |
= Q(x). |
(3.21) |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
dx |
|
|
Розв’язуємо рівняння (3.20) і знаходимо функцію u(х). |
|
||||||
|
du |
= -P(x) × u; |
du |
= -P(x)dx; ln u = -ò P(x)dx. |
|
||
|
dx |
|
|
||||
|
|
u |
|
||||
Звідси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u = e-ò P( x)dx . |
(3.22) |
При розв’язанні (3.20) знаходимо той частинний розв’язок, який відповідає значенню довільного сталого С = 0.
Підставимо (3.22) в (3.21), отримаємо:
e |
-ò P( x)dx |
× |
dv |
= Q(x); |
dv = Q(x)e |
ò P( x)dx |
dx ; v = òQ(x)e |
ò |
P( x)dx |
dx + C. (3.23) |
|||||||||||||||
|
dx |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Підставимо (3.22) і (3.23) в (3.17), отримаємо загальний розв’язок |
||||||||||||||||||||||||
рівняння (3.16): |
|
|
|
|
P( x)dx [ |
Q(x)eò P( x)dx dx + C]. |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
y = e-ò |
|
(3.24) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ò |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 3.9. Розв’язати лінійне рівняння y¢ + y tg x = |
1 |
. |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos x |
|
|
► Виконаємо підстановку y = u × v , де u і n – деякі функції аргу- |
||||||||||||||||||||||||
менту х. Якщо y = uv , то y |
¢ |
|
|
¢ |
¢ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
= u v + uv , і дане рівняння набуде вигляду |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
¢ |
|
|
|
¢ |
+ uvtgx =1/ cos x Þ |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
u v + uv |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Þ v(u¢ + utgx) + uv¢ = |
1 |
. |
|
|
(*) |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos x |
|
|
|
|
|
|
|
Виберемо функцію u так, щоб виконувалась рівність |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u¢ + utgx = 0. |
|
|
|
|
(а) |
|||||||
|
При такому виборі функції u рівняння (*) матиме вигляд |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
uv¢ = |
|
1 |
. |
|
|
|
|
|
|
(б) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos x |
|
|
|
|
|
||||
|
Знаходимо той частинний розв’язок рівняння ),а який відповідає |
||||||||||||||||||||||||
значенню довільного сталого C = 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
du |
= -utgx; |
du |
= -tgxdx; |
ln u = ln cos x; u = cos x. |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
dx |
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
71