- •Сертифікаційні вимоги до цивільних аеродромів україни
- •Загальні положення
- •2. Нормативні посилання
- •3.Скорочення
- •Визначення
- •5. Визначення класу аеродромів та злітно-посадкових смуг
- •6. Робоча площа аеродрому
- •6.1. Льотні смуги
- •6.2. Злітно-посадкові смуги
- •Таблиця 6.2
- •6.3. Вільні зони
- •6.4. Кінцеві смуги гальмування
- •6.5. Наявні дистанції для зльоту і посадки
- •6.6. Руліжні доріжки
- •Таблиця 6.5
- •Таблиця 6.6
- •Таблиця 6.8
- •Таблиця 6.9
- •6.7. Перони та мс
- •6.8. Несуча спроможність штучних покриттів
- •6.9. Стан покриттів аеродрому
- •6.10. Орнітологічне забезпечення польотів на аеродромі
- •6.11. Забезпечення безпеки руху в межах робочої площі аеродрому
- •7. Обмеження та облік перешкод
- •7.1. Виявлення перешкод
- •7.2. Обмеження перешкод Поверхні обмеження перешкод
- •Обмеження перешкод на необладнаній зпс
- •Обмеження перешкод на зпс для неточного заходу на посадку
- •Обмеження перешкод на зпс точного заходу на посадку I,II,III категорії
- •Обмеження перешкод на зпс, які використовуються для зльоту
- •7.3. Облік перешкод при встановленні схем польотів
- •8. Візуальні засоби забезпечення польотів
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Світлосигнальне обладнання аеродромів
- •Необладнана зпс і зпс неточного заходу на посадку
- •Зпс точного заходу на посадку I категорії
- •Зпс точного заходу на посадку II і III категорій.
- •8.2.2. Вогні зпс Бічні вогні зпс
- •Вогні знаку приземлення
- •Вхідні вогні зпс і вогні флангових горизонтів
- •Обмежувальні вогні зпс
- •Осьові вогні зпс
- •Вогні зони приземлення
- •Вогні кінцевої смуги гальмування
- •Вогні зпс кругового огляду
- •8.2.3. Руліжні вогні та знаки Бічні руліжні вогні
- •Осьові вогні рульових доріжок
- •Вогні захисту зпс
- •Стоп-вогні
- •Вогні проміжних місць очікування
- •Вогні розширення зпс
- •8.2.4. Системи візуальної індикації глісади*)
- •Мал. 8.5. Поверхня захисту від перешкод для системи рарі та арарі
- •8.2.5. Встановлення світлосигнального обладнання
- •8.2.6. Регулювання сили світла вогнів
- •8.2.7. Електроживлення аеродромних вогнів
- •8.2.8. Дистанційне керування світлосигнальним обладнанням
- •8.2.9. Технічне обслуговування системи світлосигнального обладнання аеродрому
- •8.2.10. Прожекторне освітлення перонів
- •8.2.11. Світлове огородження об'єктів
- •8.3. Маркування аеродромів
- •8.3.1. Зпс із штучним покриттям
- •8.3.2. Руліжні доріжки зі штучним покриттям
- •8.3.3. Перони і місця стоянки зі штучним покриттям
- •8.3.4. Ґрунтові зпс, ксг, рд і мс
- •Мал. 8.9 Схема маркування перону
- •8.3.5. Маркування для позначення зон обмеженого використання
- •Мал. 8.10. Маркування закритої для руху зпс та рд
- •8.3.6. Маркування перешкод
- •Таблиця 8.5.
- •Маркування об’єктів
- •8.3.7. Маркування аеродромного пункту перевірки vor
- •Мал. 8.12. Маркування аеродромного пункту перевірки vor
- •Радіотехнічне обладнання
- •10. Метеорологічне забезпечення
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Спостереження та метеоінформація
- •10.3. Технічні вимоги
- •10.4. Склад метеообладнання
- •10.5. Розміщення метеообладнання
- •10.6. Передача, реєстрація і відображення метеоінформації
- •11. Електропостачання і електрообладнання
- •11.1. Електропостачання аеродромів
- •11.2. Електроживлення об'єктів аеродрому
- •11.3. Автономне електроживлення
- •11.4. Електричні мережі
- •Вимоги до електропостачання об'єктів
- •12. Забезпечення авіаційної безпеки на аеродромі
- •12.1. Вимоги до огородження аеродрому
- •12.2. Вимоги для системи контролю доступу
- •13. Аварійно-рятувальне і протипожежне забезпечення польотів на аеродромі
- •13.1. Організація і планування
- •13.2. Керування, зв'язок і оповіщення
- •13.3. Протипожежні засоби
- •13.4. Аварійно-рятувальні засоби
- •14. Аеронавігаційна інформація
- •15. Обслуговування повітряного руху
- •16. Програма забезпечення безпеки аеродрому
- •Додаток 1
- •Визначення довжини зпс у стандартних умова
- •Додаток 2
- •Визначення наявних дистанцій
- •Мал. Д.2.1. Визначення наявних дистанцій
- •Додаток 3
- •Тимчасові перешкоди на льотному полі
- •3. Зона 1.
- •4. Зона 2.
- •5. Зона 3.
- •Додаток 4
- •Експлуатація аеродромних покриттів з перевантаженнями або обмеженнями.
- •Додаток 5.
- •Рекомендований перелік додаткових засобів і організаційних заходів забезпечення безпеки руху пс у межах робочої площі в умовах видимості менше 400 м
- •Додаток 6
- •Надання даних про перешкоди
- •1. Зліт
- •2. Захід на посадку
- •3. Маневрування в районі аеродрому
- •Додаток 7.
- •Виявлення перешкод
- •Додаток 8
- •Правила „затінених” перешкод
- •Загальні положення
- •Внутрішня горизонтальна та конічна поверхня
- •Поверхня заходу на посадку
- •Поверхня зльоту
- •Додаток 9
- •Додаток 10
- •Таблиця д.10.1. Кути встановлення вогнів систем вві-ііі
- •Кути встановлення вогнів систем вві-і, іі, всі
- •Кути встановлення вогнів систем вмі
- •Додаток 11
- •Регулювання сили світла вогнів
- •Регулювання сили світла для зпс і, іі, ііі категорій
- •Регулювання сили світла для зпс і, іі, ііі категорій (без вогнів кругового огляду)
- •Таблиця д.11.3 Регулювання сили світла для зпс з системами всі
- •Додаток 12
- •Технічне обслуговування світлосигнального обладнання аеродрому
- •Додаток 13
- •Прожекторне освітлення перонів
- •Додаток14.
- •Визначення відстані d до місця установки вогнів у системах papi /apapi
- •Додаток 15
- •3. Максимально припустимий час перерви в електропостачанні 15 (60)с.
- •Додаток 18
- •Правила визначення кількості вогнегасної речовини і сумарної продуктивності їх подачі
- •Додаток 19
- •Аварійно - рятувальне обладнання на аварійно-рятувальних і протипожежних транспортних засобах
Додаток14.
до п.8.2.4 Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України
Визначення відстані d до місця установки вогнів у системах papi /apapi
1. Визначається номінальне місце розташування PAPI/APAPI (відстань DНОМ), виходячи з припущення, що вогні PAPI /APAPI знаходяться на тому самому рівні з відповідною точкою осьової лінії ЗПС, а цей рівень збігається з рівнем порога ЗПС:
а) Необладнані ЗПС:
DНОМ= Нм / tg (002) - для системи PAPI;
DНОМ = Нм / tg (002) - для системи APAPI.
де Нм - найменша висота (Мал.Д.14.1– Д.14.2), рівна сумі вертикальної відстані між рівнем очей пілота і нижньої точки коліс шасі (колонка 1 табл.15.1) і висоти цієї точки над порогом ЗПС (колонка 2 або 3 табл. 14.2), для найбільше критичного (найбільшого) ПС;
β-χ ( - кут підвишшя світлового пучка 2-го вогню (Мал.Д.14.1) у системі PAPI;
α-χ ( - кут підвишшя світлового пучка 1-го вогню (Мал. Д.14.2) у системі APAPI.
б) Обладнані ЗПС:
DНОМ= (НОТ + Н) / tg - ЗПС, обладнані системою ILS (СП),
DНОМ = 15 м / tg - ЗПС, обладнані ПРЛ або ОСП, ОПРС, VOR, VOR/DМЕ.
де:
НОТ - висота опорної точки ILS (СП) даного аеродрому;
Н - вертикальна відстань між рівнями очей пілота й бортової глісадної антени ILS найбільше критичного (який має найбільшу відстань Н) ПС, що регулярно використовує даний аеродром;
- кут нахилу глісади .
Таблиця Д.14.1
Вертикальна відстань між рівнем очей пілота і нижньої точки коліс шасі літака в конфігурації заходу на посадку м, а) |
Бажаний запас висоти нижньої точки коліс шасі над порогом ЗПС, м б), в) |
Мінімальний запас висоти нижньої точки коліс шасі над порогом ЗПС, м г) |
1 |
2 |
3 |
До 3 від 3 до 5 від 5 до 8 від 8 до 14 |
6 9 9 9 |
3 д) 4 5 6 |
а) При виборі групи вертикальних відстаней розглядаються тільки ті літаки, що будуть регулярно використовувати дану ЗПС. Найбільше критичні (найбільші) із цих літаків визначають групу вертикальних відстаней між рівнем очей пілота і нижньої точки коліс шасі.
б) Як правило, повинен забезпечуватися бажаний запас висоти нижньої точки коліс шасі над порогом ЗПС, зазначений у колонці (2).
в) В окремих випадках значення запасу висоти нижньої точки коліс шасі над порогом ЗПС, зазначені в колонці (2), можуть бути зменшені до (але не менше) значень у колонці (3), якщо буде підтверджено, що зменшені значення нижньої точки висоти коліс шасі над порогом ЗПС є прийнятними.
г) При використанні мінімального запасу висоти нижньої точки коліс шасі над зміщеним порогом ЗПС повинно забезпечуватися, що в момент , коли літак із найбільшим в обраній групі значенням вертикальної відстані між рівнем очей пілота і нижньої точки коліс шасі пролітає над торцем ЗПС, буде забезпечений відповідний бажаний запас, зазначений у колонці (2).
д) Цей запас висоти нижньої точки коліс над порогом ЗПС може бути зменшений до 1,5 м на ЗПС, використовуваних, головним чином, легкими не турбореактивними літаками.
2. Відстань Hном необхідно скорегувати, якщо:
- висота осі ЗПС, що відповідає відстані , H’ном відрізняється від рівня порога ЗПС на розмір більш 0,3 м;
- висота вогнів (лінз) PAPI/APAPI відрізняється від висоти осі ЗПС, що відповідає розташуванню PAPI/APAPI , на розмір більш 0,3 м.
2.1. Для корекції відстані Hном по висоті осі ЗПС визначається поправка D1, рівна:
D1 = (Н0 - Н) / tg;
де М = (002) - для PAPI;
М = (002) - для APAPI.
Н0 - висота порога ЗПС;
Н - висота осьової лінії ЗПС, що відповідає відстані DНОМ.
Скорегована відстань дорівнює:
DНОМ = DНОМ + D1.
D1 підсумовується зі своїм знаком, тобто при Н0 Н вогні необхідно змістити до порога на розмір D1, а при Н0 Н - від порога.
Якщо при новому значенні DНОМ висота осі ЗПС відрізняється більш, ніж на 0,3 м від рівня порога ЗПС, виконується повторна корекція і так доти, поки розходження у висотах не стане менше 0,3 м.
2.2. Для введення корекції по висоті вогнів (лінз) визначається поправка D2 , рівна:
D2 = (Н - h) / tg М;
де М = (002) - для PAPI;
М = (002) - для APAPI.
h - висота вогнів (лінз) над рівнем осьової лінії ЗПС на відстані DНОМ. ;
Н - висота осьової лінії ЗПС на відстані DНОМ.
Скорегована відстань дорівнює:
D НОМ= DНОМ + D2 .
Поправка D2, також як і D1, підсумовується зі своїм знаком.
В усіх випадках результуюча відстань повинна забезпечувати запас висоти коліс шасі над порогом ЗПС, передбачений табл. Д.14.1 для найбільш критичних ПС, що використовують систему PAPI/APAPI.
Докладний приклад розрахунку відстані D наведений у документі ІКАО Doc. 9157-AN/ 901 ”Пособие по проектированию аэродромов” частина 4 “Визуальные средства” видання третє, 1993 р.
3. При забезпеченні збігу глісади PAPI/APAPI з глісадою ILS необхідно враховувати, що для номінального кута глісади ILS (СП) θ встановлюється допуск 0,075 θ для систем I і II категорії і 0,040 θ для III категорії. Для кута = 3 допуск складає відповідно 13,5 і 7,2. Стандартні установчі кути PAPI забезпечують глісаду в межах 10, що може привести до розбіжності глісад. У тих випадках, коли глісада ILS (СП) постійно відрізняється від її номінального кута на 5 і більш, система PAPI повинна встановлюватись по фактичному куті нахилу глісади ILS (СП), а не по номінальному.
Ступінь збігу глісад з врахуванням різних типів ПС, що мають різні відстані між рівнем очей пілота та бортової антени ILS, може бути збільшена шляхом розширення сектора “на глісаді” 2) PAPI з 20 до 30.
Мал. Д.14.1. Розміщення та кути підвищення світлових пучків вогнів РАРІ дляθ в межах 2°30'-4°
Мал. Д.14.2. Розміщення та кути підвищення світлових пучків вогнів АРАРІ