8.2.6. Регулювання сили світла вогнів

8.2.6.1. Для вогнів високої інтенсивності, що використовуються на ЗПС точного заходу на посадку I, II, III категорій, повинно бути передбачене ступінчате або плавне регулювання сили світла вогнів і не менше п'яти ступенів сили світла в співвідношеннях 100, 30, 10, 3, і 1% від номінальної. Допускається регулювання сили світла в співвідношеннях 100, 25, 5, 1 і 0,2% від номінальної, а також використання додаткових ступенів сили світла.

Примітка. Рекомендації по регулюванню яскравості вогнів високої, середньої й малої інтенсивності в залежності від видимості і часу доби наведені в додатку 11.

8.2.6.2. Для регулювання сили світла вогнів середньої інтенсивності, що використовуються на ЗПС заходу на посадку по приладах, необхідно передбачати не менше трьох ступенів сили світла: 100, 30 і 10% або 100, 25 і 5% від номінальної.

8.2.7. Електроживлення аеродромних вогнів

8.2.7.1. У системах вогнів високої та середньої інтенсивності на ЗПС точного заходу на посадку I, II, III категорій, повинно бути застосоване послідовне живлення від стабілізованих джерел (регуляторів яскравості).

Для окремих типів вогнів і знаків у зазначених системах допускається:

- застосування джерел живлення без стабілізації для вогнів, сила світла яких не нормується або значно (у два-три рази) перевищує необхідну;

- паралельне живлення від мережі 220/380 В для аеродромних світломаяків і вогнів захисту ЗПС;

- спеціальні джерела і схеми електроживлення для імпульсних вогнів наближення і стоп-вогнів.

8.2.7.2. У системах вогнів малої інтенсивності, що встановлюються на необладнаних ЗПС і ЗПС неточного заходу на посадку, нарівні із послідовним живленням вогнів допускається паралельне живлення, або змішане, коли для вогнів ЗПС використовується послідовне, а для вогнів наближення і світлових горизонтів –паралельне живлення

8.2.7.3. У системах вогнів високої й середньої інтенсивності електроживлення окремих груп вогнів по призначенню (підсистем) повинно бути виконане по окремих кабельних лініях від окремих джерел живлення або різних фаз так, щоб при відмові однієї з ліній живлення зберігалася, по можливості, не перекручена світлосигнальна картина.

8.2.7.4. Електроживлення повинно здійснюватися не менше ніж по двох кабельних лініях від двох джерел живлення з рівномірним і симетричним підключенням вогнів високої та середньої інтенсивності в наступних підсистемах (для кожного напрямку посадки):

- прожекторних вогнів наближення і світлових горизонтів;

- бічних вогнів наближення;

- вогнів ЗПС (бічних, вхідних і обмежувальних) і вогнів КСГ;

- вхідних вогнів (на ЗПС точного заходу на посадку II і III категорій);

- вогнів зони приземлення;

- осьових вогнів ЗПС.

8.2.7.5. Від одного джерела живлення по одній кабельній лінії допускається здійснювати живлення в кожній із наступних груп:

- вогнів наближення малої інтенсивності;

- вогнів ЗПС малої інтенсивності.

- рульових вогнів, аеродромних знаків, вогнів проміжних місць очікування

- глісадних вогнів.

Примітка. Зазначена вимога відноситься і до додаткових вогнів малої інтенсивності, що використовується у системах вогнів високої і середньої інтенсивності.

8.2.7.6. Електроживлення вогнів розширення ЗПС допускається здійснювати разом із бічними вогнями РД або бічними вогнями ЗПС кругового огляду.

8.2.7.7. Електроживлення осьових вогнів ЗПС повинно бути таким, щоб при відмові якоїсь частини обладнання зберігалася колірна індикація (білий, червоний) лінії осьових вогнів на ділянці 900-300 м від торцю ЗПС.

При інтервалах між вогнями не більш 15 м допускається попарне підключення білих і червоних вогнів до ліній живлення.

8.2.7.8. Система електроживлення стоп-вогнів повинна забезпечувати:

- ввімкнутий стан вогнів при відсутності команд керування;

- неможливість одночасної відмови усіх вогнів у групі.