Способи вправляння вивихів стегна:

1. Спосіб Коломбо – Стимсона – Джанелідзе:

• хворий у положенні лежачи на столі обличчям вниз;

• вивихнута кінцівка звисає (протягом 20-30 хвилин);

• кінцівку поступово згинають у кульшовому і колінному суглобах до прямого кута, ненабагато відводять і ротують назовні;

• повільно натискають своїм коліном на гомілку хворого у верхній її третині, роблять кілька ротаційних рухів.

2.Спосіб Кохера:

• вправляння проводять під наркозом;

• помічник фіксує таз двома руками, притискаючи його до столу;

• лікар захоплює гомілку, зігнуту під прямим кутом у колінному суглобі, і сильно тягне стегно догори з одночасною ротацією всередину.

Способи вправляння вивихів плеча:

1. Спосіб Мота:

• тулуб фіксують простирадлом через пахвову западину;

• тягу здійснюють за ушкоджену кінцівку.

2.Спосіб Гіппократа – Купера:

• хворий лежить на спині;

• лікар сідає поруч із хворим і п’ятою впирається в пахвову западину, а руку за кисть і передпліччя тягне на себе.

При застарілих і звичних вивихах показане оперативне втручання.

При патологічному вивиху використовують оперативне лікування або ортопедичні апарати.

Тести для перевірки знань:

1.Несправжній суглоб (псевдоартроз) – це:

1. Нагноєння рани в ділянці відкритого перелому, флегмони, гнійні запливи.

2. Рухливість на протязі кістки в результаті незрощення перелому.

3. Стійкий зсув суглобових поверхонь зчленованих кісток за межі фізіологічної норми.

4. Часткове або повне порушення цілісності кісток і м’яких тканин.

2.По характеру зсуву розрізняють переломи:

1. Зсув під кутом.

2. Зсув по ширині.

3. Зсув по довжині.

4. Зсув по периферії.

5. Зсув до середини.

Глава № 17 Семіотика та принципи лікування гнійно-запальних захворювань кисті та гематогенного остеомієліту Гнійні захворювання кисті.

Мета: вміти лікувати гнійно-запальні захворювання кисті та гематогенного остеомієліту.

Гнійні захворювання кисті – гнійне запалення клітковинних просторів і тканин внаслідок травм або ж поширення інфекції з пальців при панариціях.

Кисть – основний орган праці, ураження якого запальним процесом приводить до втрати працездатності. Складна будова кисті, особливо долонної поверхні, зумовлює специфічний перебіг гнійних процесів.

Види гнійних захворювань на кисті:

• Підшкірний абсцес долоні:

• виникає внаслідок інфікування змозолілих ділянок або епідермальних пухирів, які локалізуються між дистальною складкою та основою пальця.

• Міжпальцьова флегмона:

• виникає вторинно шляхом проникнення інфекції в міжпальцьові проміжки в основі пальців, поширюючись по каналах лумбрикальних м’язів.

• Передапоневротична флегмона:

• поверхнева, підшкірна долонна флегмона.

• Флегмона середнього фасціального простору:

• розвивається в щілині між долонним апоневрозом і вільними від піхв сухожилками ІІ-ІV пальців.

• Флегмона фасціального простору тенора:

• ускладнення підшкірного панарицію або гнійного тендовагініту І-ІІ пальців.

• Флегмона фасціального простору гіпотенора:

• гнійний процес, обмежений межами фасціального ложа гіпотенора.

• Підшкірна флегмона тильної сторони кисті.

• Підапоневротична флегмона тильної сторони кисті.

Клінічні прояви флегмони кисті

Скарги:

• біль розпираючого характеру на кисті на ділянці гнійно-запального процесу;

• набряклість кисті;

• порушення функції пальців.

Анамнез захворювання:

• перенесені травми кисті;

• гнійні процеси на пальцях кисті.

Об’єктивні дані:

Огляд:

• припухлість кисті на ділянці гнійного процесу, що поширюється на тильну поверхню;

• гіперемія шкірних покривів;

• вимушене положення (напівзігнутий стан) пальців кисті;

Пальпація:

• різке посилення болю.

Лікування флегмони кисті:

• хірургічне: широке розкриття і дренування ураженого фасціального простору під наркозом або ж реґіонарною анестезією;

• парентеральне (реґіонарне) застосування антибіотиків;

• дезінтоксикаційна терапія;

• іммобілізація кисті у фізіологічному положенні.